СИТУАЦІЯ В ЧОРНОМОРСЬКОМУ РЕГІОНІ ЗАЛИШАЄТЬСЯ НЕСТАБІЛЬНОЮ

Ситуація в Чорноморському регіоні залишається нестабільною, і тенденції до її покращення немає.

Про це 27 лютого ц.р. повідомив Цензор.нет, командувача ВМС ЗСУ адмірала Ігоря Воронченка під час форуму Age of Crimea (Час Криму).

«Станом на сьогодні безпекова ситуація в Чорноморському регіоні залишається нестабільною, і тенденції до її покращення, на жаль, немає… Придністров’я, Крим, Донбас, Осетія і Абхазія — це критичні точки, на які спирається РФ, і фокусується вся увага для перекидання і проєкції сили на Середземномор’я і Східну частину планети. Обмеження доступу для конкурентів у світі — це завдання Кремля», — заявив Воронченко.

 

За словами адмірала, нарощування Росією сили в Чорноморському регіоні розпочалося з 2003 року, коли був підписаний договір між Україною та РФ про спільне використання Азовського моря. Договір передбачає обмеження для заходу сюди кораблів третіх країн. Аналогічний договір у 2018 році щодо Каспію підписали п’ять країн.

 

«І там Росія переслідує свої інтереси, адже саме з Каспію були випущені перші калібри по Сирії», — зазначив Воронченко, додавши, що з Криму забезпечується театр бойових дій у Сирії, Лівії, Африці.

 

За інформацією командувача ВМС, Росія переплановує свої активи для досягнення максимального ефекту в Середземному морі і для подальшого розповсюдження впливу на інші регіоні. «Цифри кажуть самі за себе: з усього нового обладнання і озброєння флоту, 60% отримав Чорноморський флот, 20% — Балтійський флот, і по 10% відповідно Північний та Тихоокеанський флот. Тобто Путін акумулює увагу на Чорному морі», — підкреслив командувач.

 

 

Воронченко навів статистику посилення військової присутності РФ у Чорноморському регіоні та загроз для України. «Практично за 6 років Росія переозброїла весь корабельний склад. Замість 29 кораблів уже — 42, із них 12 є носіями ракетної зброї. Сумарний залп на сьогодні ракетами «Калібр» становить 72 пуски, а якщо брати до уваги і Каспійську флотилію, і береговий компонент — комплекси «Бастіон» та «Бал», — то він становить приблизно 120 ракет. А до 2022 року цей сумарний залп, за нашими прогнозами, буде доведено до 168 пусків», — спрогнозував Воронченко.

 

Крім того, в Криму Росія розмістила сім підводних човнів, шість із яких є сучасними та дуже ефективними. Так само росіяни посилили сухопутний компонент. «Показники засвідчують, що росіяни в кілька разів наростили сухопутний компонент. Там створений 22-й Армійський корпус і є прогнози, що армійський корпус буде перетворений на 22-у Армію», — повідомив адмірал.

 

Якщо протикорабельних комплексів у Криму раніше взагалі не було, то нині вони присутні в складі 15-ї протикорабельної бригади. Так само нині по всьому Криму спостерігається дуже потужний авіаційний компонент, представлений усіма типами авіації: бомбардувальна, штурмова, винищувальна, розвідувальна і протичовнова.

 

Стосовно протиповітряної оборони, то, за словами Воронченка, росіяни переоснастили її новітніми комплексами С-400, які розкидані практично по всьому Криму.

 

Головнокомандувач згадав захоплення у 2014 році платформ та родовищ, будівництво Керченського мосту, перекидання сил з Каспійської флотилії до Азовського моря, заборону вільного судноплавства у 2018 році, перекриття у 2019 році чотирьох ділянок у Чорному морі під час проведення багатонаціональних навчань, що створило перешкоди для цивільного судноплавства. Всі ці дії негативно впливають на економіку України.

 

На думку Воронченка, РФ має великі геополітичні інтереси в Чорноморському регіоні, які ведуть до її панування тут. «Росія прагне консолідувати свої сили в трикутнику Каспій-Азов-Чорне море. Для якої мети? Накрити «парасолькою» Кавказ, примусити Україну відмовитись від моря, для стратегічного панування над Україною та її союзниками в Чорному морі, а також, якщо брати таке геополітичне поняття, — для блокування китайських проєктів на Захід. І безпосередньо — це просування сили через Середземне море в Західну Азію», — заявив адмірал.

 

Він також нагадав, що з відкриттям Турецького потоку Росія встановила гідроакустичні станції вздовж усього Турецького потоку і «бачить, що робиться під водою». Аналогічний рубіж вона створила з Тарханкута, встановивши тотальний спостережний контроль за суднами, які йдуть до портів Чорного моря України.

Поделиться публикацией