Продаж майна, підприємств, земель та інших невластивих структур ЗСУ після реструктуризації Міноборони може забезпечити необхідний гіперстрибок у розвитку армії.
У цьому переконаний військовий експерт Іван Апаршин, який займався цими питаннями в уряді (головний інспектор Міністерства оборони України (2007—2008), начальник Управління оборонної та безпекової політики Секретаріату Кабінету міністрів України (2010—2011)).
Так, за підрахунками І.Апаршина, такого майна у військового відомства є приблизно на 20 млрд грн., — його цілком можна реалізувати і спрямувати на розвиток ЗСУ.
При цьому, за даними газети «День» (31.10.2018), станом на 1 жовтня 2018 року до сфери управління Міноборони України належать 109 суб’єктів господарювання. 15 з них (14% від загалу) наразі перебувають на тимчасово окупованих російським агресором теренах.
Це низка військових туристських баз, санаторіїв, військторгів, будівельних та ремонтних підприємств і заводів.
Щодо 42 держпідприємств (38,5% від загалу) розпочато процедури реорганізації чи ліквідації відповідно до рішень органу управління або суду. З них 11 перебуває на стадії банкрутства. І лише 48 таких підприємств надавали фінансову звітність за підсумками ІІ кварталу 2018 року.
Фінансово-господарська діяльність означених об’єктів, за визначенням видання, дуже близька до економічного «заціпеніння».
«Мало кому вдається виходити хоча би в «нулі», а тим паче рахувати хоч мінімально пристойні прибутки. Тому в цілому діяльність держпідприємств зі сфери управління МОУ характеризують як збиткову. Щоправда, порівняно зі звітними періодами минулого року, дещо зріс обсяг їхнього чистого доходу і валовий прибуток, що свідчить про певне пожвавлення реальної діяльності. Але про якийсь якісний ривок говорити не доводиться, адже із усіх «живих» підприємств суто прибутково спрацювали лише 27. Найбільші збитки отримали концерни «Техвоєнсервіс» — 3,128 млн гривень, «Військторгсервіс» — 2,377 млн гривень, ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» — 1,66 млн гривень, ДП «Київська військово-картографічна фабрика» — 692 тис. гривень, ДП «Центр консалтингу та ділового співробітництва» — 676 тис. гривень» — зазначає «День».