ПОВНОЦІННА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ РИНКУ ЕКСПОРТУ ОЗБРОЄННЯ Є НЕМОЖЛИВОЮ ЧЕРЕЗ ДОСІ ЧИННИЙ П.2 ПОСТАНОВИ КАБМІНУ №1228 — ЗАСТУПНИЦЯ МІНІСТРА МІНЕКОНОМРОЗВИТКУ

Два роки тому почалась довгоочікувана лібералізація ринку експорту озброєння. Почалась, але зупинилась на половині дороги.

 

Про це 2 березня написала у блозі на ресурсі «Цензор.НЕТ» заступниця міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Світлана Панаіотіді.

 

Згідно із її дописом:

«Державним та приватним компаніям було надано право самостійного виходу на зовнішні ринки з продукцією власного виробництва. Спрощення правил не стосувалося компаній, які займаються перепродажем.

 

 

Якщо компанія виготовляє оборонну продукцію, то вона може отримати право на експорт і самостійно виходити на зовнішні ринки і торгувати своєю продукцією. Звичайно, за умови дотримання компанією всіх правил та процедур, які стосуються міжнародної передачі товарів військового призначення та подвійного використання.

Але повноцінна лібералізація ринку на практиці є неможливою через досі чинний п.2 Постанови Кабміну №1228.

Він визначає ціну продажу на зовнішньому ринку, а також те, що сам вихід на цей ринок (маркетинг збуту) виробники озброєння зобов’язані робити тільки через погодження з «Укроборонпромом». Державним концерном, до складу якого входять компанії, які виготовляють зброю та військову техніку та можуть бути прямими конкурентами.

Уявіть, що є дві компанії, які виготовляють однакову продукцію. Одна приватна, інша — державна. При цьому, умови, в яких вони працюють, зобов’язують приватну компанію домовлятися із своїм конкурентом — державною компанією — про вартість та країну для експорту власної продукції.

Ця норма з’явилась ще у 1999 році, коли право на експорт військової продукції мав єдиний державний монополіст та декілька його дочірніх компаній. Сьогодні в оборонно-промисловому комплексі зростає роль приватних компаній, а ліцензії на експорт мають 28 суб’єктів господарювання (більшість — теж приватні), проте підхід залишився, як і 20 років тому. Всі компанії, які отримали право на експорт, вимушені узгоджувати власні експортні ціни та ринки із «Укроборонпромом».

Треба зауважити, що отримати право на експорт військових товарів — теж вправа не з легких, оскільки це робиться за рішенням Кабміну через внесення змін до цієї Постанови КМУ №1228. Та навіть наявність цього права не дозволяє розширювати власні експортні ринки через ексклюзивні повноваження державного концерна.

У зв’язку із цим в Мінекономіки було підготовлено проєкти відповідних змін, які були винесені на громадське обговорення. Проєкт постанови Кабінету міністрів України передбачає демонополізацію процесів зовнішнього ціноутворення при експорті суб’єктами господарювання товарів військового призначення та маркетингу збуту.

Право звернутись за цими послугами до спецекспортерів залишиться. Власне, якщо компанії зручно та вигідно працювати з посередниками — цього права вона не може бути позбавлена. Але — у випадку прийняття змін — обов’язку звертатися до посередників за наявності права на експорт власної продукції не буде.

Йдеться про рівні правила гри для державних і приватних компаній. Якщо ми говоримо про чесні правила гри — це потрібно прибирати. Якщо ми говоримо про розвиток вітчизняної оборонної промисловості та залучення іноземних інвестицій, то спрощення експорту — це нині одне з ключових завдань (спробуйте пояснити інвестору, що умови продажу його продукції мають бути погоджені з його конкурентом. Зрозуміють? Зайдуть?).

В налагодженні роботи ринку ми не можемо залежати від доброї волі того чи іншого керівника, ми маємо створювати такі умови, щоб це не мало значення. Це не питання особистих уподобань. Це питання цивілізованих правил на ринку. Ми маємо забезпечувати рівні правила».

Поделиться публикацией