ПЕРЕХІД РОСІЇ ДО ТРИВАЛОЇ ВІЙНИ ПРОТИ УКРАЇНИ: СТАВКА НА ПЕРЕВАГУ В ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ

Росія перейшла до ведення тривалої війни на виснаження України через крах бліцкригу, поразки у боях за Київ, в Харківській та Херсонський областях, втрату понад 200,0 тис військових, безлад при здійсненні призовів і мобілізації, втечу за кордон майже 2,0 млн військовозобов’язаних і зрив планів з доукомплектування збройних сил особовим складом. Для її очільників не має жодного значення, як довго вона триватиме та яку ціну треба буде заплати за це. Бо вважають, що матимуть владу лише поки йде війна. Її цілі досягатимуться передусім шляхом створення значної чисельної переваги російських збройних сил.

Тому Кремль вживає низку різноманітних термінових заходів з нарощування кількості особового складу збройних сил, прискорення їх доукомплектування перш за все контрактниками, удосконалення процесів призову громадян на військову службу, у тому числі за мобілізацією, збільшення кількості військовозобов’язаних громадян в країні, унеможливлення їх ухиляння від призову та проходження військової служби, створення цифрової системи військового обліку.

Восени 2022 р. в РФ було оголошено часткову мобілізацію, що триває дотепер. При цьому, за різними оцінками, на військову службу до збройних сил призвано понад 300,0 тис осіб. Також подовжено дію контрактів для військовослужбовців контрактної служби до закінчення періоду цієї мобілізації [1].

Тоді ж на розширеній колегії міністерства оборони погоджено пропозицію щодо збільшення у збройних силах чисельності військовослужбовців з 1,15 млн до 1,5 млн осіб, з яких 695,0 тис мають бути контрактниками. Це обґрунтовувалося необхідністю «…гарантованого вирішення завдань із забезпечення воєнної безпеки РФ» та «…відповіддю на нарощування воєнного потенціалу НАТО поблизу російських кордонів». Видання відповідного указу російського президента варто очікувати влітку цього року.

Крім того, прийнято рішення щодо формування державного інформаційного ресурсу, який міститиме відомості стосовно громадян, необхідні для актуалізації документів військового обліку. Вони стосуватимуться громадян, що перебувають на військовому обліку, а також не перебувають, але зобов’язані перебувати на ньому не будучи у запасі [2].

З 1 січня 2023 р. штатну чисельність військовослужбовців російських збройних сил збільшено на 137,0 тис осіб. Вона загалом становить 1,15 млн осіб [3]. До кінця поточного року кількість контрактників у них має зрости до 521,0 тис осіб.

Слід звернути увагу на те, що відповідальність за набір контрактників покладено на глав відповідних регіонів Росії. При цьому здійснюється активна реклама фінансових, економічних, соціальних та інших переваг військової служби за контрактом у ЗМІ, теле- й радіоефірах, соціальних мережах Інтернету, закладах освіти, медицини та спорту, бібліотеках, на вулицях міст тощо.

Це спрацьовує, особливо у депресивних регіонах та сільській місцевості. За повідомленнями російських ЗМІ, з січня цього року до збройних сил і так званих добровольчих формувань поступило на військову службу за контрактом понад 117,0 тис осіб [4].

На згаданій колегії міністерства оборони також пропонувалось збільшити вік громадян, що призиваються на військову службу. І 13 березня 2023 р. до державної думи РФ внесено законопроєкт, яким передбачено збільшити вік громадян, що підлягають призову, у три етапи:

на першому, з 1 січня до 31 грудня 2024 р., – з 19 до 30 років;

на другому, з 1 січня до 31 грудня 2025 р., – з 20 до 30 років;

на третьому, з 1 січня 2026 р., – з 21 до 30 років.

Водночас для громадян віком від 27 до 30 років, які перебувають у запасі, не пройшли військову службу за призовом, не маючи на це законних підстав, передбачена можливість пройти строкову військову службу. Також громадяни можуть піти на військову службу з 18 років.

Реалізація зазначених змін призведе до суттєвого збільшення кількості осіб, які підлягатимуть призову на військову службу.

У квітні–липні ц.р. на строкову військову службу буде призвано 147,0 тис громадян [5]. Це на 12,0 тис осіб більше, ніж призивалося в аналогічний період у 2019–2022 рр. Варто очікувати збільшення призову громадян і восени поточного року. В умовах тривалої війни така тенденція посилюватиметься. Як наслідок, щорічно у збройних силах строкову військову службу проходитиме близько 300,0 тис осіб, які у майбутньому під час дії часткової мобілізації можуть бути мобілізовані та відправлені на фронт.

Державна дума ухвалила у першому читанні 4 квітня 2023 р. запропоновані міністерством оборони зміни до законодавства стосовно комплектування миротворчих місій не лише військовослужбовцями-контрактниками, а й військовослужбовцями строкової служби. Наразі російські військовослужбовці-контрактники беруть участь у миротворчих місіях в Придністров’ї (440 осіб) та Нагірному Карабаху (1960 осіб). Крім того, вони входять до складу Колективних сил з підтримання миру в СНД та миротворчого контингенту ОДКБ. Така заміна контрактників у цих місіях, силах та контингентах військовослужбовцями строкової служби дозволить додатково використовувати декілька тисяч контрактників у війні проти України.

У квітня 2023 р. екстрено внесено радикальні зміни до законодавства, що визначає засади призову громадян на військову службу. Попередній їхній варіант надійшов до державної думи ще у 2018 р. Через чотири роки, напередодні розв’язання повномасштабної війни проти України, вони були прийняті у другому читанні. Але потім їх не розглядали майже рік.

Зрештою, наприкінці березня 2023 р. депутати повернули згадані зміни на доопрацювання до другого читання. І раптом, 12 квітня 2023 р., лише за кілька годин до голосування, був оприлюднений новий 56 сторінковий пакет згаданих змін. Його прийняття тривало 23 хвилини. Наступного дня відповідний законопроєкт ухвалила рада федерації, а президент підписав його 14 квітня ц.р. І того ж дня закон був опублікований та набув чинності (далі – закон 127-ФЗ) [6].

У ньому містяться кардинальні зміни до закону про військовий обов’язок і військову службу та до інших шести законів, які передусім:

визначають засади цифровізації військового обліку;

мінімізують прямі контакти між громадянами та військкоматами;

змінюють процедури та терміни початкового взяття громадян на військовий облік і зарахування до запасу;

значно спрощують умови укладання громадянами першого контракту на проходження військової служби;

запроваджують надсилання військкоматами різноманітних повісток громадянам за допомогою звичайної та електронної пошти;

встановлюють тотальний цифровий контроль за виконанням громадянами військового обов’язку;

забезпечують виявлення випадків незаконного ухиляння громадян від виконання згаданого обов’язку і вжиття у цих випадках жорстких так званих тимчасових заходів.

Так, на виконання положень закону 127-ФЗ початкове взяття громадян на військовий облік може відбуватися автоматично, без їхньої явки до військкомату, при досягнення ними 17-річного віку. Аналогічно можуть зараховуватися до запасу і громадяни, що підлягають початковому взяттю на військовий облік. Отже усі вони не зможуть уникнути взяття чи зарахування на військовий облік.

Для інформаційного забезпечення військового обліку буде сформовано відповідний державний інформаційний ресурс. Його оператора, постачальників відомостей до нього, склад цих відомостей, порядок, терміни та періодичність їх надання визначить уряд РФ. А міністерство оборони та військкомати будуть лише користувачами цього ресурсу.

На підставі відомостей згаданого та інших ресурсів військкоматами буде сформований в автоматизованому режимі «Єдиний реєстр відомостей про громадян, що підлягають початковій постановці на військовий облік, громадян, які перебувають на військовому обліку, а також про громадян, які не перебувають, але зобов’язані перебувати на військовому обліку» (далі – Реєстр військового обліку). У Законі визначено понад двадцяти груп відомостей щодо вказаних громадян, які вноситимуться до цього Реєстру. Характерно, що його створюватиме міністерство цифрового розвитку, зв’язку та масових комунікацій, тоді як міністерство оборони буде оператором згаданого Реєстру.

На основі відомостей Реєстру військового обліку в автоматичному режимі формуватиметься загальнодоступний реєстр надісланих/вручених повісток (далі – Реєстр повісток). Його оператора та порядок ведення визначить російській уряд.

Повістки надсилатимуться військкоматом громадянам у письмовій формі та дублюватимуться в електронній формі.

У письмовій формі вони відтепер надсилатимуться поштою рекомендованим листом з повідомленням щодо вручення на адресу місця проживання або перебування чи, як у минулому, вручатимуться особисто громадянам працівниками військкомату або за місцем роботи (навчання) громадянина керівниками чи іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами (працівниками).

Вперше запроваджуються електронні повістки, які надсилатимуться у порядку та спосіб, що визначить російській уряд. Принциповим є те, що така повістка вважатиметься врученою з моменту її розміщення в особистому кабінеті громадянина на відповідному інформаційному ресурсі або після семи днів з дати її розміщення у Реєстрі повісток.

Поза сумніву, електронна повістка стане головним документом, уникнути отримання якого у законний спосіб громадянин не зможе. І з цього моменту він вважатиметься, зокрема, призваним на військову службу, у тому числі за мобілізацією і на військові збори, та автоматично втратить право на виїзд за кордон. При цьому також скасовано можливість призупинення відправлення призваного/мобілізованого на військову службу громадянина до військової частини на час судового розгляду його відповідної скарги, що існувала з 1998 р. у законодавстві.

Російські громадяни вже почали отримувати електронні повістки у ході весняної призовної кампанії, зокрема у м. Санкт-Петербург та в деяких інших регіонах.

У законі 127-ФЗ передбачено, що у разі неявки громадянина до військкомату за отриманою повісткою після 20 днів з дня, зазначеного у ній, до нього вживатимуться наступні тимчасові заходи:

заборона на державну реєстрацію фізичних осіб як індивідуальних підприємців;

заборона на постановку на облік у податковому органі фізичної особи як платника податків, що використовує спеціальній режим «податок на професійний прибуток»;

призупинення постановки нерухомого майна на державний кадастровий облік та/або на державну реєстрацію;

обмеження щодо користування правом керування транспортними засобами;

заборона на державну реєстрацію транспортних засобів;

відмова щодо укладання кредитного договору, договору позики.

До такого громадянина застосовуватимуться також додаткові тимчасові заходи. Їх вживатимуть органи державної влади суб’єктів РФ шляхом введення обмежень на отримання громадянами виплат, пільг, заходів з підтримки та інших преференцій, встановлених нормативними правовими актами вказаних суб’єктів.

Загроза застосування згаданих тимчасових заходів природно змусить багатьох громадян піти на військову службу за призовом чи мобілізацією, а також повернутися з-за кордону до РФ.

За оцінками російських юристів, уникнути призову на військову службу російський громадянин наразі зможе лише шляхом отримання права на проходження альтернативної цивільної служби або еміграції.

Закон 127-ФЗ значно спрощує умови укладання першого контракту на проходження військової служби. Нині це може зробити громадянин при досягненні 18-річного віку за відсутністю обмежень щодо його освіти та граничного віку. Його може укласти також призваний на військову службу громадянин одразу на початку походження ним строкової військової служби. У минулому це було можливо у віці до 40 років, після трьох місяців проходження строкової служби та за наявності середньої професійної освіти. Таке послаблення вимог щодо укладання першого контракту також сприятиме збільшенню кількості контрактників у збройних силах.

За висловлюванням одного з російських військових керівників, закон 127-ФЗ з’явився тому, що «військові втомилися бігати [під час війни] за цивільними громадянами і бажають, щоб тепер громадяни за ними бігали, самі про себе все повідомляли та самі собі все вручали…».

Варто також звернути увагу на те, що питання укомплектування збройних сил військовослужбовцями контрактної служби перебуває на контролі ради безпеки Росії. Так, зокрема, на нараді 21 квітня ц.р. у цій раді за участю глав російських регіонів аналізувалися питання щодо стану, проблем та досягнення відповідними регіонами встановлених для них кількісних показників щодо набору громадян на військову службу за контрактом.

У Росії 10 травня ц.р. оголошено призов громадян, що перебувають у запасі, для проходження військових зборів в збройних силах, військах національної гвардії, органах державної охорони та органах федеральної служби безпеки [7]. Інформація щодо термінів проведення цих зборів, кількості, граничного віку та інших характеристик громадян, які призиватимуться на них, є «для службового користування».

Утім, російськи експерти вважають, що ці збори суттєво відрізнятимуться від «рутинних» щорічних їхніх аналогів. Нині на них може бути призвано значно більше військовослужбовців запасу, ніж у минулі роки. Також вельми вірогідно, що до зборів залучатимуть запасників, які не пройшли строкову військову службу, автоматично отримавши військово-облікову спеціальність «стрілок». Це також стосуватиметься цивільних фахівців, так званої технічної еліти, переважно у віці 30-40 років. Вказане обумовлюється тим, що після проведення в Росії часткової мобілізації до збройних сил восени минулого року призвали понад 300,0 тис. запасників та резервістів. Наразі назріла необхідність знайти їм заміну, а також поповнити та якісно покращити стан мобілізаційних ресурсів в країні [8].

У травні ц.р. верховний суд РФ прийняв низку постанов стосовно практики розгляду судами кримінальних справ щодо злочинів проти військової служби, ухилення від призову на військову службу та від проходження військової чи альтернативної цивільної служби [9].

В цих постановах, зокрема визначено, що ухилення від призову на військову службу може бути скоєно шляхом неявки без поважних причин на медичний огляд, професійний психологічний відбір та засідання призовної комісії або неявки у вказаній в повістки військкомату час та місце для відправлення до місця проходження військової служби. Звертається увага на те, що військовослужбовці у період мобілізації чи воєнного стану не можуть ухилятися від виконання обов’язків військової служби, посилаючись на стан крайньої необхідності, навіть якщо їм загрожує небезпека. Тлумачиться різниця між самовільним залишенням військовослужбовцем місця служби та дезертирством. Роз’яснюється в якому випадку здача військовослужбовця в полон має кваліфікуватися як державна зрада.

Верховний суд також підтвердив, що мобілізація в Росії триває незважаючи на заяву президента про її закінчення. І мобілізовані та військовослужбовці-контрактники, які відправлені на війну, перебуватимуть там безстроково, до оголошення його указу стосовно скасування мобілізації та демобілізації.

Такі наведені вище заходи засвідчують, що Росія продовжує користуватися застарілими підходами, згідно з якими успіх на полі бою визначається передусім кількість залучених людських ресурсів, а не їхньою якістю чи перевагою в озброєнні та військовій техніці. Однак, здійснення цих заходів дозволить, на наш погляд, забезпечити виконання її планів щодо:

призову на строкову військову службу навесні та восени поточного року найбільшої за останні роки кількості громадян;

доведення до кінця 2023 р. кількості контрактників у збройних силах до 521,0 тис осіб;

належного їх доукомплектування військовослужбовцями контрактної та строкової служби;

збільшення чисельності військовозобов’язаних в країні та унеможливлення їх ухиляння від проходження військової служби;

цифровізації та автоматизації процесів військового обліку.

Тому, за результатами аналізу зазначених вкрай небезпечних для України заходів Росії, рекомендується Міністерству оборони України:

враховувати у процесах Огляду спроможностей сил оборони, оновлення документів оборонного планування та планування оборони нашої держави заходи, що вживаються РФ задля забезпечення її збройних сил людськими ресурсами, необхідними для ведення тривалої війни;

закликати наших західних партнерів надавати силам оборони України зброю здатну вражати великі маси піхоти противника на полі бою, які діють за тактикою «людської хвилі» (зокрема касетні боєприпаси), та його особовий склад на полігонах і в учбових центрах у глибокому тилу (передусім балістичні ракети ATACMS).

Перелік використаних джерел

1. URL: http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001202209210001?index =1&rangeSize=1.

2. URL: http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001202211250017.

3. URL: http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001202208250004.

4. URL: https://www.rbc.ru/politics/19/05/2023/64677cfc9a794742ae775d2c.

5. URL: http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001202303300022?index =0&rangeSize=1.

6. URL: https://www.consultant.ru/document/cons_doc_LAW_444711/.

7. URL: http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001202305100020.

8. URL: https://www.ng.ru/armies/2023-05-11/1_8721_reservists.html.

9. URL: https://вс.рф/press_center/news/32431/

Вадим Тютюнник, Валентин Горовенко,

позаштатні радники Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння

Поделиться публикацией