Команда із низки підприємств ОПК України готова до відновлення та поступової подальшої модернізації ЗРС С-200.

Про це в інтерв’ю інформаційному агентству «Оборонно-промисловий кур’єр» повідомив представник ОПК України, дотичний до розробок проекту модернізації ЗРС С-200.

Зокрема, за його словами, у ЗСУ є нині 11 зрдн ЗРК «Бук»,  близько 35 зрдн ЗРС С-300 різних модифікацій, однак дальність стрільби вітчизняних ЗКР, що стоять не бойовому чергуванні, не перевищує 55 км.

«Україна не отримала ракети систем С300 з дальністю стрільби до 100 км, хоча й відновлює більш – менш сучасні ракети 9М83 до зенітно-ракетної системи С-300В1. А завдяки проекту модернізації ППО в Ефіопії збільшити дальність зони ураження ЗРК С-125М з новими ракетами (5В27Д-М1 і 5В27Д-М2) до 45 кілометрів, а максимальну висоту – до 25 кілометрів», — зазначив співбесідник агентства, аргументуючи необхідність започаткування такого проекту.

Фахівець з питань ППО переконаний, що повернення на бойове чергування радянського виробництва ЗРК дальнього радіусу дії С-200В («Вега») дозволить суттєво посилити державну систему протиповітряної – протиракетної оборони, зокрема, збільшити за рахунок ЗРС С-200В («Вега») максимальну зону ураження цілей противника до 180 км, а при стрільбі в зону максимальної дальності стрільби – 255 км. «В разі проведення ремонту і подальшої модернізації два наявних дивізіони С-200В могли б влучно вписатися в загальну концепцію системи ППО України. Один ЗРК С-200В прикриває площу близько 180 тисяч квадратних км. Якщо взяти до уваги, що вся територія України складає близько 600 тисяч квадратних км, то 4 ЗРК С-200В «прикриватимуть» всю територію України», — зазначив він.

Говорячи про можливості ремонту за технічним станом ЗРС С-200В, представник ОПК зауважив, що значну частину робіт міг би виконати Львівський радіоремонтний завод. Щодо модернізації ЗРК С-200В, то можливо виконати ряд робіт, таких як:

заміна комплекту кабелів між РПЦ і кабіною К-3В на волоконно-оптичні і радіо канали зв’язку;

удосконалення системи керування вогнем групи зрдн за рахунок введення у склад ЗРК трьох координатної РЛС «Пелікан» (замість ПРВ-17) і автоматизації процесу цілерозподілу в кабіні К-9М від автономних засобів розвідки, що дозволяє скоротити робітний час (час на підготовку до стрільби) з 40-50с до 10-15с (це збільшує завадозахист ЗРК);

ввести автономну автоматизовану систему керування вогнем для одноканальних ЗРК С-200В, замість К-9М;

ввести сучасні канали зв’язку з вищестоящими командними пунктами;

посистемно (пошафно) замінити апаратуру у ламповому виконанні в кабінах ЗРК на апаратуру з сучасною елементною базою з одночасною автоматизацією процесу бойової роботи у кабіні К-2В, та інші роботи.

Крім того, на його думку, поетапну модернізацію ракет міг би, за попередніми оцінками, виконати «Південмаш». А увесь проект зайняв би 1,5 – 2 роки.