Серед західних політиків немає повної єдності у деяких питаннях. Зокрема, лідери низки країн – учасниць засідань у Рамштайні не впевнені, що режим Путіна слід саме знищити та змінити політичний лад у Росії. У німців, французів, італійців, ізраїльтян та ймовірно, у турків, причин багато – від очікування великого бізнесу до побоювань наслідків розпаду Росії. Але усі представники антипутінської коаліції переконані – не можна дозволити Україні програти у цій несправедливій для неї війні. От і живе світ у такому симбіозі невизначеності: «дотиснути» путінський Кремль, але не порушити вітальні принципи існування людства. Якщо до цього симбіозу додати очікування рецидивів фізичної хвороби Путіна або його усунення в самій РФ, то панорама світу втрачає повноцінне усвідомлення реальності.
Про це в своїй статті для «Лівого берегу» написали голова Наглядової ради Українського інституту безпекових досліджень, перший віце-президент Національної академії наук України, академік Володимир Горбулін та директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.
Вони, зокрема, зазначили наступне.
«У Вашингтоні та Лондоні розуміюсь стратегічну помилку такого дивного балансування. То ж, коли майже синхронно із заявою генерала Міллі відбулося оголошення президентом США Джо Байденом рішення надати Україні РСЗВ, це викликало позитивні емоції, попри деякі сумні нюанси. Передусім, самих РСЗВ буде небагато, та й діятимуть деякі обмеження щодо дальності використання цієї снайперської артилерії (президент Зеленський на випередження заявив, що ЗСУ цікавить не ураження військових об’єктів на території РФ, а ураження російських угруповань на окупованих територіях). Дипломати вказують, що у такий спосіб Вашингтон забезпечує унеможливлення прямого зіткнення США із РФ. Водночас зіставлення цього факту із промовою Міллі, а ще з посиленням контролю Конгресу за витратами Пентагону, зокрема на підтримку України, свідчить і про інше. Власне, про наявність всередині американської владної верхівки прихильників отих самих перемовин і територіальних компромісів, згаданих вище.
І все ж Байден вчинив потужний крок наданням саме передових установок HIMARS, здатних використовувати як шість ракет для одночасного залпу, так і ракету оперативно-тактичного рівня MGM140. Остання як раз і дозволяє високоточним пострілом вражати ворога на відстані 300 км. Тож йдеться про те, що Байден залишив за собою можливість в разі погіршення обстановки швидко передати ЗСУ і оперативно-тактичні ракети MGM140. Це фактично підтвердила новий посол США в Україні Бріджит Брінк на брифінгу в Києві 2 червня, зазначивши, що наступні пакети допомоги будуть формуватися відповідно до аналізу обстановки на фронті».
У разі хоча б часткової переваги РФ (над Україною) та фіксації цієї переваги відбудеться неминуче посилення Китаю – збереження Путіна у вигляді «легітимного злочинця» для усього світу і агресора означає й автоматичне збереження епізодичного російсько-китайського об’єднання (проти США, звісно).
«Хід війни РФ проти України та її результати прямо впливатимуть на побудову нового світового порядку. Елементи нової системи міжнародної безпеки вже почали формуватися. Сама багатомірна підтримка України є абсолютно новим явищем в історії війн. І Україна заслуговує стати наріжним каменем цієї нової системи», — підсумували В. Горбулін та В. Бадрак.