Науково-виробнича корпорація «Клівер» заснована в 2007 році на базі приладобудівного заводу «Красний Луч». НВК «Клівер» працює на стику науки і виробництва. Наукові розробки втілюються в промислові вироби, а накопичений практичний досвід просуває теоретичні знання на нові рубежі. Взаємодія науки і виробництва є візитною карткою «Клівера».

Наразі компанія володіє інтелектуальною власністю високотехнологічної продукції. Відновивши свою діяльність у Києві, компанія відтворила високий потенціал та досвід кваліфікованих фахівців в галузях гідроакустики та інформаційних технологій на рівні, який відповідає міжнародним стандартам. Досвід виконання договорів щодо ремонту та модернізації морського озброєння, розробки та виготовлення сучасних тренажерів свідчить, що «Клівер» є одним з найнадійніших постачальників послуг для ВМС України. Компанія має можливість інтегрувати різні види і марки обладнання в єдину системну архітектуру.

Редакція ІА «ОПК» зв’язалася із директоркою НВК «Клівер» Оксаною Врублевською, щоб з’ясувати плани та перспективи провідної приватної науково-виробничої структури у галузі військового кораблебудування України.

Як просуваються ваші проєкти? Чи готова держава купувати вашу продукцію і чи є дійсні замовлення?

 

Науково-виробнича компанія «КЛІВЕР» займається розробкою, модернізацією і виробництвом озброєння у трьох основних напрямках: військово-морське озброєння, акустичні системи освітлення підводного простору та системи освітлення повітряного простору і супроводження цілей дальньої дії. Протягом 2020 року підприємство збільшило свої виробництво в чотири рази, і розбудова перспективного плану розвитку виробничих потужностей триває.

Рішенням РНБО України від 12 жовтня 2018 року:
у «Про невідкладні заходи щодо захисту національних інтересів на Півдні та Сході України, у Чорному та Азовському морях і Керченській протоці», введеного в дію Указом Президента України від 12 жовтня 2018 року №320/2018 визначено пріоритетність державної потреби систем обзору надводного та підводного простору. Треба відмітити, що наступним кроком, після виявлення загроз, потрібно забезпечити наявність боєздатного відповідного озброєння для їх знищення. Саме ці державні цілі спонукали наше підприємство інвестувати в таку наукоємну діяльність, яка потребує серйозного систематичного фінансування з боку держави. Протягом минулого року ми підготували пропозиції та провели низку технічних нарад для реалізації двох ключових проєктів: 1) ремонт, удосконалення та подовження життєвого терміну єдиної торпедної зброї ВМСУ–СЕТ-65; 2) дослідно-конструкторська робота з створення системи освітлення повітряного простору дальньої дії. При цьому, хочу наголосити, що з першого питання ми вже підтвердили свою спроможність двома виконаними контрактами в 2019 та 2020 роках, а по другому провели дослідні роботи за свій рахунок і пропонуємо державі відкрити фінансування лише з етапу виготовлення дослідного зразка.

На жаль, жоден з проєктів не отримав фінансування на 2021 рік, і навіть програми з ремонту дрібного озброєння та обладнання були значно скорочені. Це, з моєї точки зору, протирічить державній політиці захисту морського кордону України, визначений у Постанова Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2009 р. №1307 «Про затвердження Морської доктрини України на період до 2035 року» (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №1108 від 18.12.2018).

 

Розкажіть про своє бачення розвитку військового кораблебудування в Україні, по етапам. На які направлення варто звернути увагу, які кораблі в сучасних реаліях здатна будувати українська промисловість?

 

Внаслідок паралічу менеджменту на державних підприємствах суднобудування, заводи-виробники конкурентної продукції з надзвичайно високою доданою вартістю дійшли до стану банкрутства.

Державі і замовнику слід більше довіряти вітчизняному виробнику, а довіра виникає через тривале та плідне співробітництво. Ми закликаємо: не треба відразу шукати швидких рішень за кордоном, які введуть нашу країну в залежність в перспективі. Сумний досвід попередників лише показує хибний підхід до організації проектів, і аж ніяк не неспроможність національних виробників.

Україна славилась своїм кораблебудуванням віками, і зараз, ми можемо самі бути виробниками власного флоту, за умови державної підтримки у вигляді системної діючої програми кораблебудування не в рамках ДОЗу, а за окремою витратною статтею бюджету.

Вітчизняне суднобудування – це «локомотив», який потягне за собою розвиток дотичних напрямків промисловості, і науковців, і проектантів, і освітян, і високотехнологічних спеціалістів в галузі морських озброєнь, дозволить підняти соціальні стандарти українців, що спеціалізуються на цій галузі, повернути їх «додому» з іноземних країн, запустити процес «колообігу» фінансового ресурсу всередині країни. Це запуск стратегічної галузі, яку ми продовжуємо втрачати з моменту незалежності.

 

Як ви оцінюєте сьогоднішній рівень державно-приватного партнерства? Чи бере участь НВК «КЛІВЕР» в проєктах з підприємствами, в державно-приватних проєктах?

 

Сьогодні ми готові до роботи по створенню систем озброєння в рамках державно-приватної кооперації за проєктом «національний корвет» в консорціумі з державними, приватними підприємствами та іноземними постачальниками систем, що не виготовляються в Україні.

Державна цільова оборонна програма будівництва кораблів класу «корвет» за проєктом 58250 затверджена Кабміном в 2011 році та відкоректована в 2017 році, але є замороженою через відсутність фінансування з 2014 року. Ми пропонуємо створити державно-приватний консорціум, який буде користуватися основними фондами єдиного державного суднобудівного заводу – ДП «Миколаївський суднобудівний завод».

Запорукою успіху ми вбачаємо якісний проєктний менеджмент. Для створення державно-приватного консорціуму з будівництва національного корвету треба визначити комерційну компанію, яка організує ефективний менеджмент та вчасне і якісне виконання програми будівництва корветів як для України, так і для подальшого експорту. Головним виконавцем може бути державне підприємство ДК «Укроборонпром» Генеральний конструктор (ДП «Дослідно-проектний центр кораблебудування»), що вже мають успішний досвід виконання таких проєктів за кордоном.

З боку Приватного сектора співвиконавцями і інвесторами можуть виступити національні виробники сучасних зразків морського озброєння (кооперація розробників та виробників розробленого технічного проєкту включає близько 120 вітчизняних підприємств та 14 – іноземних). ТОВ «НВК «КЛІВЕР», наприклад, може запропонувати підкильну та буксируєму гідроакустичні станції, торпедне озброєння та систему управління застосуванням протичовнового озброєння.

Контроль за виконанням програми забезпечуватиме визначений урядом Уповноважений – Міністерство стратегічних галузей промисловості. Контроль етапів та якості будівництва має здійснюватися відповідними структурами Замовника – Міністерство оборони України.

Фінансування проєкту може бути забезпечене з державних фондів, наприклад, «Український центр «Безпека», що створений Кабінетом міністрів в 2017 р. для фінансування підготовки виробництв спільно з іноземними інвесторами у домовленій пропорції. Крім того, приватний партнер може знайти ресурси недержавного походження під державні гарантії.

Для реалізації проєкту потрібно

— Розв’язати, без розробки і ухвалення додаткової нормативно-правової бази, питання фінансування державою підготовки виробництва. Чітко визначити частки/інтереси кожного із запрошених учасників;

— Нормативно забезпечити пільгове оподаткування проєкту;

— Допрацювати ТТЗ з урахування доступних на 2021 рік систем озброєння, в т. ч. напрацювання щодо ракетного озброєння ДККБ «ЛУЧ» та КБ «Південне»;

— Визначити форму участі приватних партнерів, що може бути на основі Угоди про спільну діяльність або у якості постачальника частини продукції або послуг;

— Перенести будівництво головного корабля на державне підприємство ДП «Миколаївський суднобудівний завод». Добудова платформи може бути здійснена спеціалістами консорціуму у теперішньому місцезнаходженні корвета на умовах оренди виробничих площ Чорноморського суднобудівного заводу (група «Смарт»).

— Запровадити чіткий прозорий фінансовий менеджмент завдяки присутності в керівництві проєкту іноземних інвесторів та аутсорсингу міжнародних аудиторських компаній.

 

Як підприємство вирішує питання отримання (розвитку) сучасних технологій та матеріалів? Чи є взаємодія з вітчизняною наукою?

 

НВК «КЛІВЕР» – Науково-Виробнича Корпорація. Наше підприємство об’єднало спеціалістів з досвідом в області морської безпеки, теорії та практики бойового застосування морських озброєнь, науковців з величезним досвідом – від проєктних розробок до діючого зразка морського озброєння. Ми спираємося не лише на власні сили, але й знаходимо можливість для зовнішньої кооперації.

Так, наприклад, нашими партнерами є Національний інститут кораблебудування, якому в цьому році виповнилось 100 років. Круглий стіл як форма для діалогу, дискусії і обміну думками експертів державного рівня з питань морської безпеки та морської політики.  приклади інших наукових закладів.

Перспективи ми пов’язуємо з відродженням національного суднобудування та дотичних до нього галузей. Надихає «свіженька» Стратегія національної безпеки, в якій вперше чітко позначена Україна як морська та річкова держава (п. 55).

 

Чи може експорт стати поштовхом для розвитку нової продукції підприємства?

 

Звичайно, що може. Потенціальний ринок продукції НВК «КЛІВЕР» є значним. Це традиційні імпортери військово-морської продукції радянського виробництва, такі як Індія, В’єтнам, М’янма тощо. З іншого боку, зважаючи на високій рівень технологій і наукової думки працівників компанії, ми опрацьовуємо можливість спільних проєктів зі створення новітніх систем військово-морського призначення з країнами Балтійського та Чорноморського регіонів, такими як Польща, Румунія та Туреччина.

 

Що, на ваш погляд, заважає розвитку кораблебудуванню в Україні?

 

Причиною такого стану є недооцінка державою ролі морської політики у процесі підтримки і розвитку економічної могутності держави, зміцнення її міжнародного авторитету.  Разом з тим, протягом майже 26 років, під впливом російської пропаганди, яка насаджувала думку про непослідовну державну українську політику, вектор якої змінювався то на Захід, то на Схід, про відсутність політичних рішень та слабкість політичної волі керівництва держави і Збройних Сил, в українському суспільстві сформовано невірне уявлення про роль і місце флоту в державі. Безроздільно домінують догматичні постулати непотрібності військового та цивільного флотів.  Чим, зокрема, і пояснюється втрата Україною позиції регіонального лідера та спроба розповсюдження за принципом «анаконди» по приморським областям України кремлівського проєкту «Новоросія – Україна без моря» в недалекому 2014-му.

На наш погляд, необхідно переглянути парадигму підходів до Державного оборонного замовлення і Державних цільових оборонних програм, які вимагають багаторівневої внутрішньої та зовнішньої кооперації. А фундаментом такого підходу повинна стати міжнародна нормотворча практика – Національна стратегія морської безпеки та Військово-морська доктрина як складові Стратегії національної безпеки та Воєнної доктрини відповідно.

В цьому процесі не повинно бути «шарахань», які останнім часом, стали постійними і занадто політизованими, а в окремих проєктах – бізнес-зацікавленими. Ми пропонуємо «відкритий діалог» на всіх етапах формування та координування процесу, безумовно на системному принципі, що дасть можливість розподілити наявні ресурси з максимальною ефективністю.

 

Які нові технології створюються або плануються виробництвом? Що могло б посприяти розвитку нових технологій?

 

Одним з викликів для нашого колективу є розвиток нового направлення – виробництва оптико-електронних систем (далі – ОЕС) оперативно-тактичного призначення дальньої дії. Підприємства України успішно пропонують системи тактичного призначення – до 30 км дальності, в той час як технології оптичного спостереження за повітряними цілями на відстані до 100 км залишилися поза межами України.

НВК «КЛІВЕР», спираючись на багаторічний світовий досвід передових підприємств, має намір представити в 2021 році власну систему дальнього електронно-оптичного спостереження (СЕОС) «Джура-Оптикум» оперативно-тактичного призначення.

Посприяти розвитку нових технологій, як і зазначалось вище, може створення кооперацій підприємств та створення систем озброєння в рамках державно-приватної кооперації за проєктом «національний корвет» в консорціумі з державними, приватними підприємствами та іноземними постачальниками систем, що не виготовляються в Україні.