І-Й ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФОРУМ ПРИВАТНИХ ПІДПРИЄМСТВ ОБОРОННОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ. ПРИВАТНА ОБОРОНКА ПРИВЕРТАЄ ВСЕ БІЛЬШЕ УВАГИ

28-29 вересня 2017 року у Києві відбулася важлива подія — І-й Всеукраїнський форум приватних підприємств оборонної промисловості. Організаторами  заходу виступили неурядове об’єднання Ліга оборонних підприємств України та НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Організаційно Форум проходив на двох майданчиках, 28 вересня — на території заводу ПрАТ «НВО «Практика» (демонстрація зразків ОВТ та інших виробів приватних і державних оборонних підприємств) та в головному корпусі НТУУ «КПІ імені І.Сікорського (пленарні засідання, дискусії тощо).

В роботі  форуму брали представники Департаменту оборонних інвестицій Міжнародного секретаріату НАТО, Адміністрації Президента України, РНБО України, ДК «Укроборонпром», Міністерства оборони України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, керівники приватних оборонних підприємств та науково-дослідних і академічних установ, експертного середовища, ЗМІ тощо. А відкрив форум особисто Секретар РНБО України Олександр Турчинов.

Від імені Президента України учасників заходу привітав заступник голови Адміністрації Президента Валерій Кондратюк. Він зазначив, що в умовах триваючої російської агресії забезпечення Збройних сил України та інших військових формувань та правоохоронних органів сучасним озброєнням, військовою технікою, боєприпасами відбувається не лише державними підприємствами «Укроборонпрому», але й приватними.

Секретар РНБО України ознайомився із зразками  продукції 36 підприємств та організацій, які представляли в т.ч. НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» і  Лігу приватних оборонних підприємств і дав їм високу оцінку.

Зрозуміло, що  представлена в перший день роботи форуму продукція   українських зброярів – лише частина приватного оборонного потенціалу,  реалізувати який належить спільними зусиллями. Адже і сама Ліга приватних оборонних підприємств фактично існує менше, як 9 місяців.  Втім, навіть аналіз того, що експонувалося в перший день роботи форуму дає підстави для певних висновків і узагальнень.

Перш за усе, можна говорити не просто про впевнене зростання ролі і частки приватного капіталу ву вітчизняній оборонній промисловості. Завдяки створеним горизонтальним зв’язкам і кооперації, залученню науки і зростанню власного досвіду виробників відзначаються якісні зміни в приватному сегменті оборонки. Вже сьогодні йдеться не про окремі вироби, як раніше, а про виготовлення цілих систем і комплексів ОВТ з високою доданою вартістю. Це переконливо свідчить про правильність обраного шляху.

Демонстрація зразків продукції української оборонки відбувалася в одному з виділених для цього великих приміщень «Практики». На стендах були представлені діючі зразки і макети різних видів ОВТ, БПЛА, тренажери, ІТ-обладнання, електронні прилади, системи спостереження, системи наведення балістичних та крилатих ракет, комплекси і засоби військового зв’язку, спеціальні прилади, засоби індивідуального захисту особового складу тощо. Бронетехника демонструвалася на прилеглих майданчиках та у виробничих цехах «Практики». Презентували свою продукцію особисто керівники підприємств.

Так, наприклад, голова правління Ліги і ради директорів ПрАТ «НВО «Практика» Олег Висоцький представляв продукцію цього підприємства: нові зразки легкої бронетехніки сімейства «Козак» (в т.ч. з десантну версію з незалежною підвіскою), а також з модернізовані з урахуванням вимог сучасного поля бою версії БМП-1, БТР-60 та БТР-6.

За словами Олега Висоцького, зараз конструктори «Практики», з урахуванням потреб ЗСУ, НГУ та досвіду експлуатації легкої бронетехніки в бойових умовах, разом з партнерами активно працюють над покращенням ТТХ існуючих моделей і оснащенням машин новими видами озброєння та технічними засобами.

Передусім, це бойовий дистанційно керований і стабілізований в двох площинах модуль БМ-3М«Штурм-М», яким озброєно модернізовану БМП-1 і кілька моделей іншої бронетехніки, в т.ч. бронеавтомобіль «Козак». Модуль  оснащений 30-мм автоматичною гарматою 3 ТМ-1, 30-мм автоматичним гранатометом КБА-117, спареним 7,62-мм кулеметом КТ-7,62 та двома пусковими установками комплексу протитанкових керованих ракет «Бар’єр».  Останній забезпечує ураження будь-яких броньованих цілей на дистанціях до 5 км і бронепробиття – 800 мм (без динамічного захисту).

Цікавими були також розробки в сфері БПЛА різного призначення від ВАТ «Меридіан» ім..С.П. Корольова (БпАК-МП-1), Авіаційних Систам України (тактичний БпАК «Валькірія») та, звичайно ж, від НПП «Атлон-Авіа» (БпАК «Фурія») тощо.

ТОВ «Конструкторське Бюро «Логіка» (входить до складу UA.RPA) показало бойову систему управління тактичної ланки та автоматизовану систему управління вогнем артилерії «Кропива». Ця система є інтегральним рішенням для бригадної артилерійської групи. Застосування системи дозволяє зменшити час реакції на зміни в обстановці в 5-7 разів, підвищити ймовірність ураження цілей стандартними боєприпасами на 25-30 % та зменшити витрати останніх на 30-40 %. «Кропива» не поступається іноземним аналогам, пройшла випробування в бойових умовах і навіть пропонується на експорт.

Безумовно оригінальною розробкою, що демонструвалася на форумі, був «Хижак» — український тактичний кулеметний комплекс, створений ТОВ «Харківський завод засобів індивідуального захисту» для кулемета ПК/ПКМ.  Його особливістю є можливість розміщення усього боєкомплекту стрільця (стрічка на 500 патронів) у наспинному ранці, що вважається  справжньою знахідкою для кулеметників. До того ж, забезпечено безперебійну подачу патронів без необхідності перезаряджання, що особливо важливо в бойових умовах.

В той же час, фахівці Харківського заводу засобів індивідуального захисту «RAROG» демонстрували на форумі свою оригінальну розробку – легку пластикову кулеметну стрічку, завдяки чому став можливий «Хижак»-адже на відміну від стандартних металевих стрічок, пластикова має набагато меншу масу.

Як повідомив директор заводу Юрій Федоров, шлях до успіху був далеко не простим. Цьому передувала велика експериментальна робота і дослідження з майже 200 видами різних пластмас, що вимагало і часу, і витрат. Зазначимо, що аналогів подібного рішення за кордоном не існує.

Окремо слід зупинитися на продукції групи компаній «Арта», що  демонструвала широку гаму виробів військового та подвійного призначення. Серед них – дистанційно керовані бойові модулі «Лезо» і «Шило», високотехнологічні системи наведення артилерійських систем та розвідки (в т.ч. БПЛА) та екіпіровку для особового складу. Деякі унікальні розробки приватних зброярів просто вражають.

Зокрема, це геоінформаційна Система (ГІС) «Арта», яка надає високоточну картографічну інформацію для орієнтування на місцевості і дозволяє швидко і ефективно знищувати цілі. Більш того, висока точність артилерійської стрільби (похибка — 2 м) з використанням ГІС «Арта» досягається швидко та без необхідної раніше пристрілки.

Система оперативно враховує десятки параметрів вогневих засобів ураження, що стоять на озброєнні ЗС України і оперативно використовує їх в роботі. ГІС «Арта» відрізняють висока ступінь захисту від перешкод, надійність, компактність, висока ефективність і відносна простота, що дозволяє швидко навчити особовий склад користуватися нею.

Виробник  створив цю систему  лише за 6 місяців, після чого на кошти волонтерів виготовив та передав ЗСУ вже 140 комплектів ГІС «Арта» з власним оригінальним програмним продуктом. Все це успішно користується попитом і успішно працює в зоні АТО.

В той же час, з невідомих причин, приватний виробник не може зацікавити державу і зокрема Міноборони  в фінансуванні своєї вкрай важливої для артилерийських і інших бойових підрозділів розробки.  

Можливо, на заваді стала існуюча застаріла і косна система закупок МОУ, яка чинить спротив і не сприймає будь-якого оновлення іззовні? Щоправда, Олександр Турчинов під час огляду експозиції  зацікавився «Артою» і пообіцяв прислати своїх представників для більш детального ознайомлення (хоча у 2016 році РНБОУ отримала повний комплект «Арти» для ознайомлення, оцінки і роботи).

Втім, з незалежних джерел відомо про виділення МОУ на 2018 рік до 20 млн бюджетних коштів на відповідні розробки – можливо саме тут криється причина «дивної» реакції старої системи, що звикла до безвідповідальності і не зацікавлена в кінцевому результаті?

Якщо це так, це буде нікому не потрібна паралельна розробка того, що вже існує, з марною витратою коштів і часу. Тоді як фактично приватний виробник вже має наочний результат, що дозволить заощадити кошти і час, адже йде війна!

До речі, аналогічна картина спостерігалась з безпілотниками НПП «Атлон-Авіа» у грудні 2016 року. Вже створені і апробовані зразки приватного виробника не цікавили наше військове відомство. В той же час, виявилося, що одна з державних структур отримала фінансування з бюджету саме на здійснення дослідно-конструкторських робіт зі створення нових БПЛА. Така собі дивна логіка військових воюючої країни…

Наведені приклади свідчать про необхідність докорінної зміни правил гри в цій сфері на користь більшої прозорості процесів формування державного оборонного замовлення. В умовах нехай і збільшеного, але все одно обмеженого оборонного бюджету це було б корисно і для держави і для державної безпеки.

Олександр Турчинов назвав І-й Всеукраїнський форум приватних підприємств оборонної промисловості «…важливим кроком, який зміцнює оборону нашої країни». За його словами, співпраця держави з підприємствами приватної форми власності розпочалася ще з перших днів протистояння агресору. О.Турчинов  назвав Україну форпостом Європи, який стримує просування агресора на Захід. Тому сильна українська армія, сильний український оборонний комплекс — запорука безпеки усієї Європи.

Секретар РНБО підкреслив, що сьогодні, з одного боку, створюється система кооперації між державними оборонними підприємствами і підприємствами оборонного сектору, з іншого — приватні підприємства самі «дають поштовх до конкуренції». Внаслідок цього покращується якість продукції і зменшується її вартість.

Він також наголосив на важливості активної роботи приватних  підприємств над розробкою перспективних зразків ОВТ і вже зараз вони виконують значну частину держоборонзамовлення.

Олександр Турчинов підкреслив, що на сьогодні державні і приватні підприємства від модернізації та відновлення техніки переходять до розробки нових перспективних зразків нових видів ОВТ. Кооперація і корпоратизація державних і приватних підприємств, за словами секретаря РНБОУ, «дасть нам нову якість, яка можлива тільки завдяки інтеграції науки в оборонну промисловість».

А генеральний директор ДК «Укроборонпром» Роман Романов нагадав, що у квітні 2017 року було створено оборонний хаб, який має на меті поглиблення кооперації приватного та державного секторів ОПК. У кількісному вимірі це досить потужне з’єднання у складі 583 підприємств, з яких 134 входять до складу ДК«Укроборонпром», 40 — до Ліги оборонних підприємств, а решта (409) залучається  концерном до виконання робіт за програмою імпортозаміщення. За його словами, позитивні наслідки дієвої співпраці «Укроборонпрому» і Ліги лише за півроку ми бачимо вже сьогодні.

Володимир Заблоцький,

спеціально для ІА «ОПК»

(повну версію матеріалу можна прочитати в бюлетені «Виклики і Ризики», № 19, який вийде 16.10.17)

 

Комментарии