ІСТОРІЯ УТВОРЕННЯ ДК «УКРОБОРОНПРОМ» (Ч.2). ВАЖЛИВІ ЮРИДИЧНІ НЮАНСИ

Експерти з самого початку утворення ДК «Укроборонпром» говорили про наявність певних правових колізій. Наприклад, чому саме Президент України призначає гендиректора суб’єкта господарювання? Адже це виключна зона відповідальності Кабінету Міністрів!

Чому президент контролює Концерн? А Кабмін ігнорує Закон та не виконує свої повноваження?

Концерн був створений колишнім Президентом Януковичем та його владним оточенням в їх корупційних інтересах з метою централізації та управління фінансовими потоками, а також майном підприємств. Але чому, маючи стільки проблем економічного, соціального та оборонного характеру,  теперішня влада так успішно використовує це «творіння» попередників?

Повноваження Президента неконституційні?

В Указі від 28 грудня 2010 року № 1245/2010  (Про заходи щодо підвищення ефективності діяльності оборонно-промислового комплексу України) Президент визначив порядок призначення та звільнення керівника цього Концерну, установив, що генеральний директор Концерну призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України.

Президент України відповідно до Конституції не має повноважень на призначення (звільнення) будь-якого керівника суб’єкта господарювання державного сектору економіки (навіть, якщо він належить до ОПК). Не мав він повноважень і на встановлення особливого порядку призначення (звільнення) керівника цього державного господарського об’єднання. Зазначені повноваження належали на той час та належать і зараз виключно Кабінетові Міністрів України.

Довідково: Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України:

призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора;

призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України;

призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;

призначає на посади третину складу Конституційного Суду України.

Жодна стаття Конституції України не містить навіть непрямих положень, що давали б Президенту України здійснювати управління оборонно-промисловим комплексом (бо це хоча і оборонна, але все ж економіка держави, господарча діяльність її промисловості) в цілому, а також призначати (звільняти) керівників в ОПК, чи встановлювати свої порядки їх призначення (звільнення) зокрема.

Водночас, відповідно до статті 116 Конституції України повноваження щодо здійснення управління об’єктами державної власності покладено на Кабінет Міністрів України.

Згідно із статтею 24 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» (№ 794-VII) Уряду належать, серед інших повноважень стосовно управління об’єктами державної власності, також повноваження щодо призначення та звільнення з посад керівників державних господарських об’єднань, підприємств, установ та організацій.

Необхідно терміново виправити ситуацію шляхом відповідних законодавчих змін. Законом треба визначити, що вертикаль управління ОПК, в першу чергу у частині призначення (звільнення) керівників, здійснює виключно Кабінет Міністрів України, а не  Президент України. За свою діяльність Кабінет Міністрів України має нести відповідальність перед Верховною Радою України, як це і зазначено у Конституції України та Законі України «Про Кабінет Міністрів України». Але управляти ОПК повинен Кабмін із своїми підпорядкованими центральними органами виконавчої влади, а не Президент із своєю Адміністрацією та РНБОУ. 

Суперечливість норм законодавства щодо призначення керівника ДК «Укроборонпром»

Крім того, стаття 5 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (185-V) (у тому числі, на момент встановлення Президентом України особливого порядку призначення керівника Концерну) закріплює за Кабінетом Міністрів України повноваження щодо призначення керівників господарських структур (до яких, як раз і відноситься Концерн, адже цим Законом під господарськими структурами розуміються державні господарські об’єднання), стосовно яких виконує функції з управління Кабмін. А тут слід звернути увагу на те, що на момент видання Указу Президента України від 28 грудня 2010 року № 1245/2010 не було визначено який саме орган влади виконує функції з управління Концерном. Проте, 31 серпня 2011 року, затверджуючи Статут Концерну, Кабінет Міністрів України самостійно визначив, що функції з управління Концерном та контроль за його діяльністю здійснює Кабінет Міністрів України, тобто він є уповноваженим органом управління Концерном. Самостійно, тому що в Законі України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» про уповноважений органом управління Концерном взагалі нічого не зазначено.

Крім того, Законом України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» (3531-VI), в якому мають бути визначені особливості управління ОПК (тобто, спеціальні норми, що мають пріоритет над загальними нормами інших законів), у тому числі і стосовно порядку призначення керівника Концерну, встановлено, що порядок його призначення визначається Статутом Концерну. Більш ніяких конкретних особливостей і спеціальних норм цей Закон не встановлює. А Статут  затверджено постановою Кабінету Міністрів України (постанова КМУ 993-2011-п) — встановлено, що генеральний директор призначається Президентом України.

Тож, пригадаємо норми статті 5 Закону України «Про управління об’єктами державної власності», який встановлює загальні норми, стосовно повноважень Уряду на призначення керівників державних господарських об’єднань, стосовно яких він виконує функції з управління. Знов питання: чому ж керівника призначає Президент України? Це питання має безпосереднє відношення до питання наявності конституційних повноважень Гаранта, яке згадувалося вище.

Таким чином, маємо правовий нонсенс, який не вміщується у здоровий глузд: є загальний порядок призначення керівників державних господарських об’єднань (концернів) і підприємств, що визначений загальним Законом (Закон України «Про управління об’єктами державної власності»). Начебто повинен існувати й особливий порядок призначення такого керівника в ОПК, який має бути визначений іншим (спеціальним) Законом, що має спеціальне значення і перевагу над загальним Законом, (тут мається на увазі Закон України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі»). Але чомусь, у нас в державі особливий порядок визначається не Законом, як це має бути, а постановою Кабінету Міністрів України. Проте, всім відомо, що відповідно до Конституції України та Закону України «Про Кабінет Міністрів України» постанова Кабінету Міністрів України не повинна суперечити вимогам законів, у тому числі нормам щодо порядку призначення керівників, визначеним загальним Законом (адже, спеціальний Закон жодної особливої конкретної норми не встановлює).

Аналізуючи питання складових поняття управління об’єктами державної власності, однозначно приходиш до висновку, що одним з головних і найвпливовіших елементів управління ними є призначення та звільнення керівників державних господарських об’єднань і підприємств.

За таких обставин, незрозумілою є відповідь на питання: хто ж насправді управляє ОПК і Концерном, як його надбудовою, Кабмін, як це зазначено у Статуті Концерну (тобто, на папері), або Президент України, який призначає керівника цього Концерну (тобто, реально)?

Висновок

Висновок з аналізу історії утворення Концерну та правових пасток, що були використані, напрошується сам собою: Концерн є зайвою і безвідповідальною надбудовою над всім українським ОПК, яка створена колишнім Президентом України Януковичем та його владним оточенням виключно в їх корупційних інтересах з метою централізації та управління фінансовими потоками, а також залишками виробничих потужностей, земельних ділянок та інших ресурсів, що залишилися в Україні з часів СРСР.

Ну добре, все це зрозуміло, якщо згадати яка влада тоді була. Але відкритим залишається питання чому нова влада, маючи стільки проблем економічного, соціального та оборонного характеру, маючи агресію на сході України та необхідність протистояти чисельним та міцним ворогам, так успішно використовує це «творіння» попередньої влади?

Віктор Плахута,

консультант Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони