ПРОТОТИПИ БОЙОВИХ РОБОТІВ – НОВІ РІШЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ КОМПАНІЙ

Створення і впровадження роботів на озброєння відповідає останнім світовим трендам і підкріплено власним бойовим досвідом ЗС України. Отже не випадково, що в даний час в Україні над створенням робототехніки для війська працюють одночасно кілька компаній. Інколи створюючи прототипи з різним функціоналом, інколи конкуруючи в однакових сегментах. І якщо декілька років тому мова йшла лише про два-три реальні зразки роботів українського виробництва, то сьогодні це вже майже десяток, більшість з яких демонструвалися на стендах українських експонентів.

Так, наприклад, у 2018 році львівська приватна компанія Global Dynamics (нині Roboneers) презентувала власну розробку роботизованої, дистанційно керованої платформи з гібридним приводом у двох основних версіях – Hound i Ironclad.

Платформа Hound має високу прохідну спроможність на пересіченій місцевості, може транспортувати вантажі масою до 600 кг на полі бою з високою точністю в режимі функціювання 24/7. Машина відрізняється простотою конструкції, обслуговування і використання, а також низькою вартістю.

Габаритні розміри: 2166 х 1660 х 787 (мм), власна маса 600 кг, швидкість 20 км/год, запас ходу 130 км.

За рахунок оснащення дистанційно керованим вогневим модулем «Шабля» (7,62мм або 12,7мм кулемет, ПТУР, 40-мм гранатомет тощо) і навісною композитною бронею платформа трансформується у бойовий робот (IRONCLAD).

В такому варіанті платформа має дещо інші ТТХ: габаритні розміри: 2570 х 1705 х 960 (мм), власна маса 1100 кг, решта параметрів – без змін.

Завдяки оснащенню системами розвідки і спостереження, робот здатний виконувати коригування артилерійського вогню, безпечне спостереження, супроводжувати цілі у напівавтоматичному режимі і оперативно інформувати зовнішні системи стосовно зміни обстановки, необхідності вогневої підтримки тощо.

А вже в 2019 році розробники представили оновлену версію робота Ironclad. Як запевняють розробники, Ironclad – це дистанційно-керовані платформи роботизованого транспорту, які належать до середнього класу техніки. Низький контур, сенсори та датчики, відсутність пасажирів всередині, навісний панцир (який залежно від задач можна закріпити чи зняти) – ці платформи створено для «нульового кілометру» та проведення розвідки в особливо небезпечних та несприятливих умовах.

Відомо, що металевий розвідник Ironclad оснащений великою кількістю сенсорів для збирання та передавання даних різної складності, для наведення та відстеження ворожих цілей. Встановлений легкий бойовий модуль дозволяє використовувати цю мобільну платформу як окремий аутпост у найважчих та найекстримальніших умовах цілодобово.

Фахівці повідомили, що при вазі в 1500 кг робот здатен розвивати швидкість у 20 км/год, а тяглове навантаження сягає 1000 кг. Також відомо, що акумулятор спроможний працювати близько 2-х годин. За словами розробників, фішкою даного робота є конструкція, яка включає в себе повний привід кожного колеса, свій редуктор та унікальну систему рами, яка стабілізує роботу робота і дозволяє йому рухатися на нерівній поверхні, як гусениця, мінімізувавши вірогідність перекинутися. До речі, кут підйому у гору Ironclad’а досягає 35 градусів.

Крім того, на виставці «Зброя та безпека – 2019» приватне підприємство Roboneers продемонструвало ще один робот під назвою Camel. Розробники повідомили, що широка площа мула Camel дозволяє перевозити вантаж, а також, у випадку відкритого вогню, вона за потруби слугує щитом для відходу військових. Цей залізний мул, оснащений багатьма сенсорами, надає повну картинку у 360 градусів. При вазі робота в 500 кг його тяглове навантаження сягає 1000 кг, а швидкість 20 км.

За словами інженерів, обидві роботизовані платформи мають уніфіковану систему колісного шасі – це повнопривідна 4х4 система з незалежним керуванням кожним колесом, що різко зменшує ймовірність буксування чи перевертання платформи – незалежно від глибини чи куту нахилу перешкод. Конструктори запевняють, що обидві платформи інтегруються з системами розвідки та дронами. Гібридне енергообладнання забезпечує їхнє тихе переміщення. Кожну з платформ можна оперативно використовувати для віддаленого запуску безпілотних літальних апаратів. При цьому безекіпажні платформи мають достатньо потужності для забезпечування потреб військових підрозділів в електроенергії при виконанні задач у позаміських умовах.

Створена компанією Roboneers інша бойова роботизована платформа —  Fahd, — призначена для здійснення місій розвідки, спостереження та виявлення цілей, а також забезпечення вогневої підтримки та безпеки військових, що знаходяться на передовій. У платформі реалізовано низку цікавих рішень. Так, для з’єднання частин платформи використано спеціальний поворотний механізм, а кожне колесо має власний мотор. Гібридна силова установка забезпечує рух платформи як на дизелі, так і на за допомогою генератора, що живить електромотори. Сталевий корпус платформи доповнює модернізована броня.

Інший розробник, ПрАТ «Кузня на Рибальському» демонструє на виставках модернізовану версію роботизованого комплексу «Піранья» на гусеничній платформі з наступними ТТХ:

Габаритні розміри: 1500 х 982 х 500 (мм), загальна маса без озброєння – до 10 кг,  швидкість 20 км/год, запас ходу 20 км.

Електрична система машини має у своєму складі аварійний генератор та додаткову можливість підзарядки.

Озброєння: 40-мм автоматичний гранатомет УАГ-40 або 12,7-мм кулемет НСВ або 7,62-мм кулемет ПКТ.

Безекіпажна платформа «Піранья» створена для використання у важких умовах бою для надання вогневої підтримки військам, розвідки і спостереження. Дальність управління роботом по радіоканалу-5000 м. Він може використовуватися також у якості ретранслятора, а у випадку використання 2-х роботів у парі дальність дії зростає до 10 км.

Платформа наразі пройшла етап випробувань, тривають випробування засобів зв’язку і РЕБ. Після завершення «Піранья» буде запропонована потенційним замовникам, передусім, МО України.

Ще один розробник, запорізька компанія «Infocom Ltd» демонструвала власну роботизовано конструкцію «Ласка 2.0» на базі повнопривідної колісної платформи (4 х 4) з наступними ТТХ.

Габаритні розміри: 1240х1500х/90х2270 (мм), Власна маса машини без озброєння і боєкомплекту  400 кг.

Машина оснащена бензиновим одноциліндровим 4-тактним двигуном потужністю 50 к.с. із запасом ходу до 100 км.

Машина оснащена системами дальньої, середньої (з РЛС – опція) та ближньої локації. Опцією передбачений захист платформи у вигляді легкої композитної броні 5-го класу захисту.

Система управління-автономна і дистанційна. Основна перевага у роботі безекіпажної платформи «Ласка 2.0» – наявність інтелектуальної системи, що дозволяє платформі виконувати завдання за відсутності сигналу GPS та працювати в умовах перешкод з боку ворожих засобів РЕБ.

Функції оператора обмежуються наданням машині координат місії — параметрів руху, маршруту та дій на ньому, а також радіусу дії зброї та обмежень щодо її застосування. В подальшому робот виконує бойову задачу самостійно, а після завершення повертається на місце старту або у заздалегідь визначену точку координат.

Робот «Ласка 2.0» призначений для патрулювання, розвідки, розмінування, доставки боєприпасів та евакуації поранених. Корисне навантаження – до 400 кг.

Безпілотна роботизована платформа «Ласка 2.0» з кулеметом або гранатометом оптимізована для дій у складі стрілецького взводу. За умови використання 3-х і більше одиниць таких машин передбачена можливість створення ефективної системи ведення вогню під час здійснення активної оборони силами роти або батальйону.

          «Infocom Ltd» показала на виставці також іншу розробку — автоматичну роботизовану турель «Страж», основним призначенням якої є захист периметру, що охороняється (державний кордон, важливі об’єкти, військові частини тощо), від несанкціонованого доступу. Озброєння-7,62-мм кулемет ПКМ. Система подвійного призначення «Страж» оснащена обладнанням з визначення і утримання цілей (набір камер, тепловізор, лазерний далекомір) і є стійкою до впливу атмосферних факторів (атмосферні опади, туман, сніг тощо). Система диспетчеризації дозволяє здійснювати дистанційне керування, параметрування і перевірку параметрів турелі (вогневого модуля).

Сама система диспетчеризації заснована на використанні вже існуючого комерційного програмного забезпечення для особливо важливих промислових об’єктів. Передбачена можливість одночасного автоматичного контролю і супроводження до 10 цілей з можливістю ураження вогнем.

За даними фірми-розробника, основною перевагою обох названих систем є їхня автономність. Як «Ласка», так і «Страж» можуть бути запрограмовані на самостійне, тобто, без участі людини, виконання певних завдань.

Дистанційне управління як платформою, так і туреллю, при потребі, може здійснюватися через інтернет за посередництвом планшета або смартфона, що забезпечує керування системою з будь-якої відстані. Також передбачена система розпізнавання жестів і можливість фізичного контакту людини з машиною.

Ще однією розробкою компанії «Infocom Ltd» спільно з ПАТ «АвтоКрАЗ», що демонструвалася на виставці, був безпілотний бронеавтомобіль КрАЗ «Спартан» — роботизована версія серійної 8-тонної машини. Відрізняється наявністю, поряд з ручним керуванням (резервне), також автономного і дистанційного керування (встановлено системи, як і на роботі «Ласка 2.0»).

Останню розробку компанії було продемонстровано на виставці «Зброя та безпека – 2019». Компанія показала нову роботизовану платформу «Скорпіон», кожна з гусинець якої оснащена двома електродвигунами. За словами фахівців, запас ходу даного робота сягає 25-30 км з одного заряду, а дальність управління до 3 км. Відомо також, що максимальна швидкість 25 км.  «Скорпіон» оснащений бойовим модулем, який має декілька камер. Одна для наведення з оптичним прицілом, який має тридцятикратний зум та ще 4 камери для обзору довкола техніки на 360 градусів.

За словами розробників, Україна має потребу у таких роботизованих платформах, але поки що до замовника не зверталися. «Скорпіон» — легкий в управління. Має два аналогових важеля. Один для управління бойовим модулем, а інший для руху.

Національний університет «Львівська політехніка» створив мобільні роботизовані платформи МРП-05 «Борсук» та МРП-07 «Кубик». Платформа МРП-05 «Борсук» на гусеничній платформі з електромеханічним приводом  призначена для використання  на відстанях до 600 м у середовищі з середнім рівнем невизначеності. МРП-05 «Борсук» має наступні ТТХ: габаритні розміри 110 х 69 х 50 (мм), маса 600 г, користе навантаження — 20 кг,  швидкість руху – до 5,5 км/год, тривалість безперервної роботи 1,5 години.

Платформа МРП-07 «Кубік» на колісній платформі (6х4) призначена для здійснення інспекційних перевірок території, моніторингу довкілля або виконувати спеціальні завдання. МРП-07 містить додаткову секцію  з автономним приводом, на яку можна монтувати нетипове навісне обладнання.

МРП-07 має наступні ТТХ: габаритні розміри 1200х60х52 (мм), власна маса 560 г,  дальність ходу 600 м і корисне навантаження 25 кг.

Національний технічний університет України (НТУУ) «КПІ ім. Ігоря Сікорського» показав на виставці зразок багатофункціонального робота високої прохідності для надзвичайних ситуацій та гуманітарного розмінування. Робота було створено на базі системного підходу до цільового призначення і шляхом розробки новітньої концепції багатофункціонального мобільного дистанційно керованого робота високої прохідності на місцевості на 8-колісному шасі.

Багатофункціональність базової платформи НТТУ КПІ забезпечується  встановленням різних пристроїв модульного виконання. Робот КПІ має наступні ТТХ: габаритні розміри: 1200х950х1000 (мм), власна маса 200 кг. Робот оснащений 2-метровим маніпулятором вантажопідйомністю 15 кг. Живлення забезпечується через кабель з барабаном на 100 м з можливістю передачі також телеметричної інформації.

У бездротовій версії робот забезпечується системою радіотелеметрії та живленням від акумуляторів.

Усі перелічені розробки роботів знаходяться на різних стадіях виготовлення: експериментальні зразки, прототипи тощо. Вони також відрізняються своїми ТТХ, конструкцією і призначенням, в даний час вони чекають на потенційних замовників та свою подальшу перспективу впровадження на озброєння. В залежності від попиту, це є цілком можливим.

Наприклад, у 2017 р. активно демонструвався український бойовий робот «Фантом-2» на колісному шасі (розробник — компанія «Спецтехноекспорт»), який після доопрацювання з урахуванням зауважень замовника розпочав і успішно проходить на Гончаровському полігоні етап державних випробувань, після чого може бути прийнятий на озброєння.

Серед експонатів виставки необхідно виділити безпілотний мінібронетранспортер, який вироблено ДП «Науково-технічний комплекс «Імпульс».

Безпілотний багатоцільовий транспортний засіб «Фантом» — це міні-броньований носій з дистанційним керуванням Він оснащенний денним та нічним комплексами прицілювання, що дозволяє вести вогонь у будь-якй час доби на відстані понад 1 км.

За словами розробників, оптичне кріплення камери може встановлюватися вгорі транспортного засобу ззаду, щоб забезпечити операторам безперешкодний огляд на 360 градусів. Відомо, що запас ходу робота 20 км.

«Фантом» може перевозити боєприпаси, витягувати поранених з поля бою та виконувати бойові завдання. Гібридний двигун із повнопривідним механізмом, незалежною підвіскою та системою гідравлічного гальмування зебезпечують високу продуктивність безпілотного наземного апарату «Фантом», в тому числі під час руху в піску.

Базуючись на 6х6 повнопривідному шасі, «Фантом» може перевозити вантажі вагою до 350 кг. Транспортний засіб дистанційно керується за допомогою команд зі станції управління, яка включає ноутбут з панеллю управління для користувача. Оператор може передавати команди, як наведення, навігація, уникнення перешкод.