ПЕРЕОЗБРОЄННЯ РОСІЇ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ. КЛЮЧОВІ ТЕНДЕНЦІЇ. частина 2

Єдина випробувальна база для БАК з’явиться в Росії

В Росії заплановано створити мережу полігонів, спеціально обладнаних для випробувань БАК і протидронних комплексів. Про це повідомив Інтерфакс-АВН 24 грудня 2017 р., посилаючись на робочу групу з робототехніки при колегії Військово-промислової комісії (ВПК) РФ. «Прийнято рішення про необхідність формування інтегрованої розподіленої системи випробувань комплексів БАК (безпілотні авіаційні комплекси), що включає аеродромну, полігон і стендову бази. Ці ж компоненти єдиної системи можуть використовуватися і розробниками систем боротьби з БЛА», — заявив керівник авіаційної секції Міжвідомчої робочої групи з робототехніки колегії ВПК РФ Володимир Кутах. В.Кутахов, також будучи директором проектного комплексу «Роботизовані авіаційні системи» Науково-дослідного центру «Інститут ім. М. Є. Жуковського», підкреслив гостру зацікавленість авіаційних фахівців у створенні єдиної системи, яка дозволить проводити повний комплекс випробувальних робіт. «Очевидна необхідність створення спеціалізованої випробувальної системи, що складається з мережі спеціально обладнаних і атестованих аеродромів, полігонів та стендів, де будуть проводитися як випробування БАК і їх складових частин, так і підготовка операторів, відпрацювання питань застосування, включаючи групове», — сказав В.Кутахов. За його словами, в Росії щорічно створюють десятки нових безпілотників різної номенклатури, але можливості полігонів недостатні для проведення дослідницьких і льотно-конструкторських випробувань. «Крім того, важливим напрямком льотних випробувань також є дослідження методів та апаратури для вирішення питань впровадження БАК в єдине повітряний простір», — додав В.Кутахов.

Варто звернути увагу на те, що експертне співтовариство ініціювало формування зведеного реєстру наявних полігонів, щоб приступити до реалізації єдиної системи випробувань в державному масштабі. При цьому раніше президент РФ Путін, виступаючи на підсумковій колегії Міноборони РФ, підкреслив, що при реалізації нової Держпрограми озброєння (переозброєння) буде зроблений особливий акцент на оснащенні військ високоточною зброєю, безпілотними ударними комплексами, а також новітніми системами розвідки, зв’язку та радіоелектронної боротьби.

 

Портативні радари для безпілотників

Портативні радари для безпілотників нині розробляють інженери Московського авіаційного інституту. У Московському авіаційному інституті (МАІ) ведуться дві дослідно-конструкторські роботи (ДКР) зі створення малогабаритних бортових радіолокаційних станцій (МБРЛС), призначених, зокрема, для застосування на безпілотних літальних апаратах (БЛА). «Перша ДКР пов’язана з безпілотником, який розробляється в рамках державного оборонного замовлення однієї з держкорпорацій», — зазначив директор Наукового центру (НЦ) спеціальних радіоелектронних систем і менеджменту МАІ Анатолій Канащенков (Інтерфакс-АВН , 19.12.2017). За його словами, НЦ МАІ «у першій половині 2018 р. проведе у замовника стендові випробування МБРЛС для безпілотника». Ще одна ДКР, уточнив А.Канащенков, ведеться в інтересах створення МБРЛС багатофункціонального двохсантиметрового діапазону для роботи як над водною поверхнею, так і по землі.  Очікується, що при масі 32 кг означена МБРЛС, встановлена, наприклад, на середньому БЛА, забезпечить виявлення морських цілей на відстані до 100 км, а наземних — 60 км. Даний радар «конструктивно і за програмним забезпеченням виконаний так, що дозволить створювати різні її модифікації під конкретні вимоги потенційних замовників». «Науковий центр веде свої розробки в тісному партнерстві з АТ «Корпорація «Фазатрон-НДІР», — підкреслив А.Канащенков.

Раніше повідомлялося, що на міжнародному авіасалоні МАКС-2017 підмосковному Жуковському НЦ МАІ представив малогабаритну багатофункціональну дводіапазонну бортову РЛС. Пристрій призначений для розвідки і спостереження в будь-який час доби і будь-яку погоду. Системою планується оснастити Мі-8. Це перша російська РЛС, що має високі характеристики при невеликій вазі і габаритах. Систему можна використовувати в будь-яку погоду і час доби, забезпечуючи при цьому високу і надвисокий дозвіл до 0,35 м.

 

Нові засоби радіолокації

З 2017 р. в автомобільній промисловості зроблено акцент на активне застосовуються радіолокації в ході робіт зі створення безпілотних (безекіпажних) автомобілів. На даний момент можна відвітити орієнтири розробників на поліпшення системи технічного зору, що включає в себе сенсорику у видимому, тепловізійному і інфрачервоному діапазонах, обчислювач, інтелектуальну систему обробки. З урахуванням закладених габаритів, завдання досить складна, тому Фонд прийняв рішення розвивати проект поетапно.

Перший етап — створення інструменту, на якому можна далі досліджувати математичні рішення, інженерні підходи, оптимізувати сенсорику. Проведена першу частина конкурсу, за результатами якого визначено виконавця зі створення лабораторії. Виграв Московський фізико-технічний інститут (МФТІ). Зараз завершується етап створення літаючої лабораторії, а паралельно вже стартував конкурс на кращий програмно-апаратне рішення. Заявилися 44 команди, в основному, з ВНЗ. В кінці квітня 2018 р. проект буде завершено.

 

Безпілотний танк

У РФ мають намір створити безпілотний танк на базі проекту «Армата». Про це повідомив «Інтерфакс» з посиланням на заступника генерального директора корпорації «Уралвагонзавод» (Ростех) з питань спецтехніки В’ячеслава Халитова. «Питання про роботизацію «Армати» в даний час опрацьовується, але поки можна говорити тільки про проведення теоретичних і експериментальних робіт, спрямованих на обґрунтування технічного вигляду, економічної можливості і доцільності розробки роботизовано «Армати», — повідомив Халитов. Промисловець висловив упевненість, що науково-технічний прогрес у світі у всіх галузях промисловості, розвиток технологій військового і подвійного призначення в останні десятиліття забезпечили інтенсивне вдосконалення створюваної техніки і підвищення ступеня її автоматизації. «Сьогодні технології дуже просунулися і розробки в галузі робототехніки йдуть вперед таким темпом, що слід серйозно замислитися про роботів як про новий вид зброї», — додав він.

 

Проекти нових літаків

Транспортний літак вантажопідйомністю 20 тон. Як повідомив ТАСС головний конструктор ВАТ «Іл» Микола Таліков, військово-транспортний літак вантажопідйомністю 20 тонн нині створюється в інтересах Міноборони РФ. У компанії вже приступили до робіт щодо цієї машині. За словами Талікова, назва літака може змінитися, але поки він відомий як Іл-214. «Це літак з двома двигунами для вирішення середніх завдань», — пояснив Таліков. Також в корпорації заявляють, що активізувалися обговорення створення двигуна для перспективного важкого транспортного літака. «Усе, напевно, буде залежати від розвитку таких програм. Далекомагістральні літаки — основні споживачі таких установок з великою тягою. Раніше глава РОСТЕХ Сергій Чемезов відзначав, що російський авіадвигун тягою 35 тон (ПД-35) буде створено не раніше 2020 року. ПД-35 — це перспективний двигун великої тяги, який створюється Об’єднаної двигунобудівною корпорацією з використанням технологій, отриманих в ході реалізації проекту ПД-14 для авіалайнера МС-21. Він буде призначений для перспективних широкофюзеляжних далекомагістральних і транспортних літаків.

 

Проект нового бойового літака вертикального зльоту

Робота зі створення літака вертикального зльоту закладена в новій держпрограмі озброєнь (ГПВ-25 — «ОПК»), — таку заяву наприкінці 2017 р. зробив заступник голови Міноборони РФ Юрій Борисов. В РФ зазначають, що МіГ-29 і Су-33 вже морально будуть застарівати, і через 10 років, безумовно, буде необхідне створення нового літального апарату. В планах є створення літаку з укороченою зліт-посадкою або вертикального зльоту», — зазначив Ю.Борисов, відповідаючи на питання, чи ведеться робота зі створення літака вертикального зльоту для авіаносців. Російські авіаконструктори готові відновити роботи зі створення літаків вертикального зльоту для нових авіаносців. Таку інформацію поширив 13 грудня 2017 р. Інтерфакс-АВН з посиланням на генерального конструктора — віце-президента з інновацій «Об’єднаної авіабудівної корпорації» Сергія Короткова, який заявив, що ОАК має науково-технологічний потенціал для оснащення перспективних авіаносців літаками вертикального зльоту. Він нагадав, що конструкторське бюро ім. Яковлєва розробило прототипи таких літаків і приступило до їх льотних випробувань, проте ці роботи були припинені в 1990-х роках. «Але ці технології щодо вертикального зльоту унікальні і досі та становлять інтерес з огляду на їх застосування», — вважає генконструктор. При цьому він підкреслив, що в разі замовлення Міноборони РФ на розробку літаків вертикального зльоту для оснащення перспективних авіаносців, потрібно буде вести ці роботи з урахуванням сьогоднішніх реалій, так як «щось, зроблене в минулому, сьогодні стає посереднім, з часом втрачає свою актуальність».

 

Розробка і випуск авіаційного двигуна ПД-14

Розробка і випуск авіаційного двигуна ПД-14 – це один з найбільш важливих і обговорюваних проектів національного масштабу РФ. Підвищена увага до цього двигуна зрозуміла. Після багатьох років коми російська промисловість  знайшла сили і можливості взятися за створення авіадвигуна п’ятого покоління, а що найголовніше — ПД-14 розробляється не сам по собі, а у прив’язці до лайнеру МС-21. Коли говорять про ПД-14 і його перспективи, завжди відзначають, що на базі газогенератора двигуна планується створити сімейство силових установок з тягою від 9 до 18 тон, адаптованих під вимоги конкретних замовників. Сфера застосування таких двигунів — ближньо- і середньомагістральні пасажирські і транспортні літаки. Завдяки використанню вже розробленого газогенератора терміни створення нових силових установок повинні значно скоротитися. На цей літак покладають великі надії як на засіб реанімації російського авіапрому і оновлення парку повітряних суден. Крім того, на думку конструкторів і чиновників, у МС-21 значний експортний потенціал.

Перспективний авіаційний комплекс фронтової авіації (ПАК ФА)

ПАК ФА з новим двигуном буде має літати на крейсерському гіперзвуці. Новий двигун для винищувача п’ятого покоління Су-57 (ПАК ФА, Т-50) дозволяє розвивати літаку надзвукову крейсерську швидкість, переконані в «Об’єднаній двигунобудівній корпорації» (8.12.17). При створенні перспективного двигуна (ПД) для Су-57 були застосовані новітні технології та матеріали, використання яких дозволило досягти технічних вимог, що пред’являються до силовій установці п’ятого покоління. «Збільшення питомої тяги силової установки забезпечує літаку надзвукову крейсерську швидкість, а за рахунок зменшення питомої витрати палива покращена економічність двигуна», — заявляють представники ОДК. Міноборони Росії планує підписати контракт на закупівлю настановної партії винищувачів п’ятого покоління Су-57 в 2018 році з постачанням машин в 2019 році, повідомив заступник міністра оборони Юрій Борисов. «Наявність більш сучасного двигуна підвищує динаміку літака, розгінні характеристики. Нові двигуни більш економічні і володіють великими ресурсами. Тому експлуатаційні якості літака і його бойові можливості будуть підвищені», — заявив гендиректор компанії «Альянс авіаційних технологій Авінтел» Віктор Прядка. З новим двигуном бомбардувальник буде надзвуковим і зможе вирішувати завдання, якими зараз зайняті відразу три типи літаків дальньої авіації — Ту-160, Ту-95МС і Ту-22М3.

 

Винищувач Су-35С прийнятий на озброєння російської армії

Багатоцільовий надманеврений винищувач Су-35С прийнято на озброєння російської армії. Про це 19 вересня 2017 р. повідомила в прес-службі Міністерства промисловості і торгівлі РФ, наголосивши, що останніми роками в РФ створено і прийнято на озброєння армії і флоту цілу низку нових зразків військової техніки, ефективність яких перевірена в бойових умовах. Це літаки Су-34, Су-35С і МіГ-29К, бойові вертольоти Ка-52 і Мі-28Н, бронеавтомобіль Тигр-М;, бронетранспортер БТР-82А. У повідомленні також наголошувалося, що Росії за останні 10 років вдалося істотно наростити обсяг експортних поставок продукції підприємств ОПК. «За останні 10 років загальний обсяг експорту продукції військового призначення по лінії військово-технічного співробітництва з іноземними державами зріс більш ніж в два рази» — повідомив міністр промисловості і торгівлі Росії Денис Мантуров, слова якого привели в прес-службі. За його словами, одержувачами російської військової техніки на сьогоднішній день більше 100 держав. Раніше повідомлялося, що в частинах ВКС РФ проходять дослідну експлуатацію та військові випробування більше 50 Су-35С. У Міноборони РФ уточнили тоді, що випробування включають заходи з оцінки ефективності застосування нового озброєння на надманеврених режимах бортового обладнання і комплексів автоматизованих систем керування літаком.

 

Літак-перехоплювач, здатний боротися з гіперзвуковими ракетами

Запланований до розробки перспективний російський перехоплювач сплановано як машину, здатну боротися з гіперзвуковими ракетами. В РФ заявляють, що він стане самим швидкісним у світі літаком даного класу. Про це 23 грудня 2017 р. повідомив портал «Військово-політичний огляд» з посиланням на голову комітету Ради Федерації з оборони та безпеки, колишнього головнокомандувача ВКС Росії Віктора Бондарева. Очікується, що бойовий радіус перехоплювача буде в межах від 700 до 1500 км. Він повинен бути озброєний принципово новими ракетами класу «повітря-повітря», а також ракетою Р-73 з дальністю 300 км. Передбачається, що розробка перехоплювача почнеться в 2018 році, а до ПС він може почати надходити з 2025 р. — за три роки до того, як буде вичерпаний технічний ресурс нинішнього перехоплювача МіГ-31, прийнятого на озброєння в 1981 р. В Об’єднаній авіабудівній корпорації (ОАК) проект отримав назву Перспективний авіаційний комплекс далекого перехоплення — ПАК ДП. Основну роботу з його створення належить виконати Російської літакобудівної корпорації (РЛК) «МіГ». Однак до розробки передбачається залучити й інші компанії, що входять в ОАК.

 

Проекти розвитку бойових гелікоптерів

Росія модернізує та стрімко розвиває парк гелікоптерів. Холдинг «Вертолеты России» (входить в держкорпорацію «Ростех») передав Міністерству оборони Росії всі заплановані до постачання у 2017 році бойові розвідувально-ударні гелікоптери Ка-52 «Алігатор» виробництва ПАТ «Арсеньевская авіаційна компанія «Прогрес» ім. Сазикіна». Ка-52 «Алігатор» забезпечений пристроями зниження помітності, що зменшують, розсіюють і спотворюють теплові плями двигунів, системою радіоелектронного захисту, а також засобами активної протидії. Крім того, з 2017 року авіазавод «Прогрес» виробляє Ка-52 «Алігатор» на експорт. В даний час підприємство випускає бойової ударний гелікоптер Ка-52 та готує серійний випуск середнього багатоцільового цивільного гелікоптера Ка-62.

Новий середній багатоцільовий гелікоптер Ka-62 проектується із застосуванням останніх світових досягнень авіаційної промисловості. Гелікоптер призначений для транспортування вантажів, екстреної медичної допомоги, повітряних робіт і спостереження, він може використовуватися в нафтогазовій галузі, для рятувальних операцій і корпоративних потреб.

 

Новий зенітний артилерійський комплекс

Новий зенітний артилерійський комплекс для боротьби з крилатими ракетами, безпілотниками, літаками, вертольотами, системами залпового вогню і високоточною зброєю створюють для російських сухопутних військ. У російському оборонному відомстві уточнили, що новий комплекс призначений для ураження різноманітних повітряних цілей, а також наземних і надводних легкоброньованих цілей. Нове озброєння повинно замінити зенітний артилерійський комплекс «Шилка». Розроблюваний комплекс буде використовувати пасивні засоби розвідки, виявлення і супроводу повітряних цілей, щоб зробити його менш «радіо помітним».

«Даний комплекс призначений для ураження повітряних цілей типу тактичних безпілотних літальних апаратів, одиночних реактивних снарядів систем залпового вогню, крилатих ракет, ударних елементів систем високоточної зброї і літаків тактичної авіації, вертольотів вогневої підтримки, а також наземних і надводних легкоброньованих цілей», — заявили в Міноборони РФ. «Особливістю комплексу буде є його мала радіопомітність, досягнута шляхом застосуванням пасивних засобів розвідки, виявлення і супроводу повітряних цілей», — сказали в російському військовому відомстві. Там повідомили також, що в 2018 р. ряд підрозділів Сухопутних військ отримають зразки сучасного озброєння і техніки.

Так, два військових формування протиповітряної оборони отримають зенітні ракетні комплекси малої дальності «Тор-М2»; підрозділи ППО, що діє в умовах Арктики і Крайньої Півночі — зенітні ракетні комплекси малої дальності «Тор-М2ДТ»; підрозділи ППО загальновійськових з’єднань — переносні зенітні ракетні комплекси «Верба».

«Планомірне і щорічне нарощування бойового складу військ, здійснення комплектного переозброєння на сучасні зенітні ракетні комплекси дозволить вже до 2020 р. наростити бойові можливості військ ППО», — заявили в Міноборони РФ.

 

Керована парашутна платформа

Нова керована парашутна платформа масою до чотирьох тон, розробку якої веде низка російських компаній, забезпечить високу точність доставки вантажів в задану точку. Дану парашутну платформу передбачається використовувати для доставки вантажів в інтересах Повітрянодесантних військ, а також інших структур. Система автоматичного управління дозволить парашутній системі  з високою точністю здійснити посадку в заданій точці на поверхні землі з мінімально можливою горизонтальною і вертикальною швидкістю. За словами російського експерта у галузі безпілотних систем Дениса Федутінова, актуальність даного завдання обумовлена необхідністю підвищення точності при доставці вантажів, що часто не забезпечується наявними технічними засобами. «У разі успішного реалізації даного проекту можна припустити можливість застосування даної платформи не тільки для вирішення завдань, що стоять перед Збройними силами Росії в цілому і ПДВ зокрема, а й перед іншими структурами, наприклад, МНС», — сказав Д.Федутінов

 

Росія втягнулася в модернізацію БМП-3

Наприкінці листопада 2017 р. російські ЗМІ повідомили про закінчення попередніх випробувань модернізованої бойової машини піхоти БМП-3 з робочою назвою «Драгун». Цікаво, що РФ втягнулася в модернізацію БМП-3, незважаючи на поважний 30-річний вік БМ. Конструктори дали їй нову назву — «Драгун» — за найменуванням ДКР, в рамках якої проводилася модернізація. Цікаво, що вперше ця розробка була продемонстрована ще в 2015 р. (в Нижньому Тагілі). Її суттю є перекомпонування розміщення моторно-трансмісійного відділення (МТО), яке в новій версії розмістили в носовій частині корпусу машини. На БМП-3 також встановили безлюдний, але схожий з колишнім, бойовий модуль: 100-мм гармату (2А70), з 30-мм автоматичну гармату 2А72 і 7,62-мм кулемет ПКТМ. Втім, новий бойовий модуль має дещо більші розміри в порівнянні зі стандартною вежею класичної БМП-3. Конструктори апелюють до того, що в даному модулі зброю і боєкомплект ізольовані від екіпажу і десанту. Вони стверджують, що нове компонування вежі забезпечує їх більш високі шанси на виживання в разі детонації боєкомплекту.

Відомо, що повний бойовий розрахунок оновленої машини збільшився до 11 чоловік. При цьому розробники наполягають, що розташування МТО в носовій частині машини істотно підвищило його захищеність. Вони наполягають на тому, що розташування десанту в кормовій частині машини покращують умови висадки десанту. Відрізняється відтепер і склад боєкомплекту. Передбачено 500 30-мм боєприпасів до автоматичної гармати, 22 постріли для 100-мм гармати в автоматі заряджання і три постріли з керованою ракетою. Крім того, 18 додаткових 100-мм пострілів можуть бути розміщені в корпусі машини, плюс — ще п’ять — з керованою ракетою.

 

Надзвукова ракета «Вихор-1»

Наприкінці жовтня 2017 р. (26.10.2015) російський концерн «Калашников» поінформував громадськість про поставки Міністерству оборони Росії першої партії керованих ракет «Вихор-1». Зокрема, згідно з заявою Олексія Криворучка, гендиректора Концерну «Калашников», до складу якого входить ВАТ «НВО» «Іжмаш», де випускається ця зброя. Надзвукова ракета «Вихор-1», якою оснащуються протитанкові ракетні комплекси «Вихор-М», призначена для ураження броньованої техніки, а також малошвидкістних повітряних цілей. Максимальна дальність стрільби складає до 10 км, при цьому пуски можливо виробляти в діапазоні висот від п’яти метрів до чотирьох тисяч.

 

Авіабомба «Дрель» («Дриль»)

Російські військові планують прийняти на озброєння нову авіабомбу «Дриль» калібром 500 кг. Про це заявив генеральний директор концерну «Техмаш» Володимир Лепін, зазначивши, що новий виріб «планується прийняти на озброєння». Державні випробування бомби почалися в 2016 р., і йдуть відповідно до програми замовника (Міноборони РФ) та повинні успішно завершитися в 2018 р. За словами глави «Техмаш», «Дриль» — це «новий базовий зразок бомбового касети калібром 500 кг у спорядженні самонавідними бойовими елементами». У серпні 2017 р. в «Техмаш» зазначали, що створена в Росії авіабомба «Дриль» може планувати десятки кілометрів і знешкоджувати важку техніку, при цьому літак з таким боєприпасом може не заходити у зону ППО супротивника.

«Одна така касета здатна зупинити батарею або танкову колону противника. При цьому при її скиданні літальному апарату не потрібно заходити в зону ППО супротивника, оскільки за рахунок аеродинамічних характеристик боєприпас, в залежності від висоти скидання, може планувати на десятки кілометрів», — наполягає перший заступник генерального директора «Техмаш» (входить в «Ростех») Володимир Тихонов. У 2016 р. НВО «Базальт» (підприємство «Техмаш») заявив про розробку цієї плануючої авіабомби, яку, до того ж, відповідно до заяв, практично неможливо розпізнати на радарах. «Це — бомба без двигуна. При відході від носія дальність ураження цілі — понад 30 км», — сказав на форумі «Армія 2016» гендиректор НВО «Базальт» Володимир Порхачев. Ще раніше заступник міністра оборони РФ Юрій Борисов заявляв, що «Дрилем» будуть озброєні літаки оперативно-тактичної авіації. «Техмаш» — структура «РОСТЕХ», займається розробкою і виробництвом різного виду боєприпасів.

 

Пріоритети переозброєння РФ

Згідно з заявами Міноборони РФ, в ДПРО (Державна програма розвитку озброєння) 2018-2025 рр. повинні бути закладені, зокрема, досягнення в області зброї на нових фізичних принципах, в тому числі — гіперзвукового, новітні розробки для Стратегічних ядерних сил (СЯС). Також планується налагодження серійного виробництва перспективних систем протиракетної — протиповітряної оборони (ППО-ПРО) С-500, швидкісних бойових вертольотів, створення інших новітніх озброєнь для всіх видів і родів військ.

Колегія ВПК в кінці березня 2017 р. розглянула проект ДПРО 2018-2025. Тоді було заявлено, що головний акцент в новій програмі вирішено зробити на серійному виробництві інтелектуальних систем озброєння. Серед пріоритетних напрямків розвитку були названі засоби військово-космічної оборони, СЯС, систем зв’язку, розвідки та управління, радіоелектронної боротьби (РЕБ), безпілотників, роботизованих ударних комплексів, транспортної авіації, високоточної зброї та засобів боротьби з ним, систем індивідуального захисту військовослужбовців.

Міноборони РФ також інформувало, що при розробці ДПРО 2018-2025 рр. враховується досвід проведення військової кампанії в Сирії, інших військових конфліктів, відзначаючи, що характер воєн змінюється: широко використовуються засоби розвідки, високоточна зброя, засоби РЕБ. На засіданні Військово-промислової комісії в середині квітня 2017 р. Путін повідомив, що до 2025 року російське озброєння на 85% складатиметься з вузлів, компонентів і деталей вітчизняного виробництва. Тоді ж він зазначив, що за підсумками 2016 р. частка сучасних озброєнь в ВМФ досягла 47%, а в цілому у Збройних силах — 58,3%. Як заявив Путін, до 2020 р. має бути вирішена задача з оснащення Збройних сил і флоту сучасною технікою на 70%.

 

ВИСНОВКИ

Оборонний бюджет Російської Федерації реально є закритим, на відміну від бюджетів Сполучених Штатів Америки, європейських країн та України, які відверто обговорюються і відкрито схвалюються. У випадку Росії можна говорити про традиційну для тоталітарних режимів практику, яка застосовується в Китаї і в КНДР. Значною мірою цифри призначені для здійснення маніпуляцій по відношенню до населення. І саме через те, що велика частина витратних статей оборонного бюджету РФ є таємною та прихованою, можна стверджувати, що опубліковані цифри значною мірою не відповідають дійсності. Водночас, аналіз витрат оборонного бюджету Росії за підсумками 2017 р. дозволяє припускати, що в Росії фактично зірвана Програма переозброєння Збройних сил РФ, ухвалена в 2011-2012 роках і розрахована до 2020 року. Вже зараз очевидно, що цілі цієї програми не досягнуті. Адже вона приймалася ще до війни Росії проти України, в умовах високих цін на нафту. Натомість сьогодні, після початку війни проти України і введення санкцій щодо оборонної промисловості, ситуація суттєво змінилася. Зокрема, коли у 2010 р. Росія почала активне зближення з Заходом, європейські технології просто заполонили російську «оборонку». Спостерігалося, що цілими заводами закуповувалося виробництво безпілотних апаратів в Ізраїлі, а бронетехніка закуповувалася величезними партіями — сотнями одиниць, створювалися спільні виробництва (БАК, тепловізорів та ін. обладнання). Проте, вже в 2014 р. технології майже припинили надходити до Росії, що спричинило початок гальмування переозброєння. Нині для того, щоб Росія могла створити той зразок бронетехніки, який від початку був запланований із використанням західних технологій, потрібно витрачати набагато більші кошти. Закупівля ліцензій замінена на власні розробки, але технологічна виснаженість відчувається з кожним роком усе більше.

На сьогодні РФ оголосила великий перелік нових розробок, особливо у сферах нарощування бойового потенціалу авіаційних комплексів, створення високоточної зброї та безпілотної (безекіпажної) техніки. Однак, низка ознак свідчить про значні технологічні проблеми. Зокрема, створення танку «Армата», нових авіакомплексів та ракет, або не просувається, або виконуються у одиничних екземплярах. Очевидно, що російські технології не здатні повністю замінити українські та західні. Нова програма переозброєння, яку сподіваються реалізувати до 2025 року, також вже очевидно, не буде виконана у повному обсязі, оскільки це технологічно і фінансово складно для сучасної Росії. Варто згадати, що після ухвалення програми 2012 р. курс долару впав більше, ніж у 2,5 рази, відповідно у 2,5 р. зменшилася й сама програма. Тому оборонні бюджети, які приймаються зараз, є «аварійними», оскільки ухвалюються з метою «затикання дірок» та уникнення тих провалів, які виникли через вище перелічені проблеми — технологічне відставання та брак коштів саме у зв’язку з падінням економіки.

Між іншим, слід враховувати, що за російською доктриною, тактична ядерна зброя може застосовуватися у випадку, коли звичайними засобами РФ не може досягнути своїх військово-політичних цілей. Це означає, що роль ядерної зброї буде збільшуватися. Важливо згадати, що тактична ядерна зброя під час навчань «Захід-2017» розглядалася як «засіб деескалації конфлікту». Отже Росія при веденні наступальної військової операції може погрожувати застосуванням тактичної ядерної зброї для того, щоб противник припинив спротив і розпочав переговори на умовах Москви. Можна також констатувати, що значна частина російського оборонного бюджету-2018 буде спрямована саме на розвиток тактичної ядерної зброї. Маються на увазі новітні крилаті ракети наземного, повітряного і морського базування, які будуть насамперед загрожувати військам НАТО в Європі — у країнах Балтії, Польщі та Україні. Тож все більшу роль для Росії будуть відігравати тактичні ядерні озброєння різного базування.

Що стосується озвучених програм надсучасних авіаційних комплексів та БАК, існує дуже низька можливість їх створення згідно з оголошеними графіками. Потужними напрямками залишаються розвиток парку бойових вертольотів, деяких видів ракетного та авіаційного озброєння, засобів РЕБ, РЛС, зв’язку. Хоча Росія у підготовці до «сучасної» війни значні зусилля спрямовує на розширення новітніх безпілотних авіаційних комплексів та роботизації різноманітних систем, це певною мірою данина тенденціям – насправді, розв’язувати бойові завдання РФ планує за рахунок людської сили та пострадянської техніки. Проаналізувавши стрімке розширення військових сфер та кількість коштів, які виділенні на потреби армії 2018-2020 років, можна зрозуміти, що у найближчому майбутньому ворог буде оновленим і могутнішим, але зіткнеться також і з низкою обмежень.

Між іншим, фахівці відзначають, що фактично кожного дня РФ повідомляє про нові розробки та досягнення у сфері створення нових озброєнь, які на практиці не мають підтверджень. Така форма інформаційних повідомлень інколи стає реальною заміною переозброєння технологічно обмеженої країни. Однак, хоча Росія нездатна тримати темпи створення новітніх ОВТ, вона має високий поріг ризиків, якій спирається на готовність залучити до війн майбутнього значні людські маси, — це створена нова формула боротьби РФ зі світом, яка протиставляє відношення Заходу і РФ до людини і техніки.