ЛІГА ОБОРОННИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ ЗВЕРНУЛАСЯ ДО КАНДИДАТІВ У ПРЕЗИДЕНТИ УКРАЇНИ

Ліга оборонних підприємств України звернулася до кандидатів у Президенти України.

Зокрема, у відкритому зверненні від імені численних колективів підприємств оборонної галузі (до складу Ліги нині входить близько 60 приватних підприємств ОПК України) керівництво громадської спілки «Ліга оборонних підприємств України» закликало розв’язати низку проблемних питань фінансово-економічного характеру.

До таких проблем керівництво Ліги відносить недосконалу систему ціноутворення на продукцію оборонного призначення та відсутність особливого режиму кредитування підприємств-виконавців державного оборонного замовлення державними банківськими установами. Крім того, представники Ліги вважають неузгодженість 3-річної системи планування державного оборонного замовлення з відповідними строками фінансового (бюджетного) планування в державі недоречною з точки зору фінансово-економічного характеру.

У своєму зверненні до кандидатів у Президенти України керівництво Ліги оборонних підприємств України виокремило низку проблемних питань нормативно-правового плану, а саме недосконалість нормативно-правової база з питань розробки та постановки на виробництво продукції оборонного призначення та недосконалість законодавної і нормативно-правової бази захисту авторських прав. Також, представники зауважили, що до цього часу не створені привабливі умови для залучення іноземних інвестицій в науково-технічну та інноваційно-технологічну сфери. На їх думку, нормативно-правова база з питань державного приватного партнерства потребує вдосконалення.

До того ж, у офіційному зверненні Ліги було зазначено, що існують проблемні питання, які мають місце в реалізації державою оборонно-промислової та військово-технічної політики. Керівники Ліги вважають, що існує ціла низка проблем, пов’язаних із виконанням заходів імпортозаміщення. Вони виразили потребу удосконалення діяльність інституту генеральних конструкторів за напрямами і видами озброєння та військової техніки, оновлення його складу, створення під їх керівництвом розгалуженої мережі головних конструкторів, відповідальних за складові частини. Також, представники зазначили, що існує відсутність доступної інформаційної бази щодо програм переозброєння армії та технологічного переобладнання оборонної галузі та відсутність системи у визначенні пріоритетів науково-технічного та інноваційно-технологічного розвитку. Як наслідок – неузгодженість цих питань з напрямами військово-технічної та оборонно-промислової політики, визначеними відповідними документами державного оборонного планування. До того ж, до проблем оборонно-промислової та військово-технічної політики було віднесено відсутність рівних умов між приватними та державними підприємствами під час виконання заходів із розвитку виробництва та відсутність системи стандартизації та сертифікації випробувально-вимірювальної бази, також відмітило керівництво.

«На жаль, з моменту отримання Україною незалежності політика держави в сфері регулювання діяльності оборонно-промислового комплексу завжди була непослідовною і хаотичною. Внаслідок цього наразі його можна охарактеризувати як не структурований, розбалансований, за більшістю збитковий, з численними проблемами та не вирішеними питаннями. Як результат, на сьогоднішній день в країні, на території якої ведуться бойові дії, до цього часу не визначено державний орган, відповідальний за формування та реалізацію державної оборонно-промислової політики», — зазначається у зверненні Ліги.

«Підприємства усіх форм власності вимушені самостійно шукати шляхи вирішення проблем, існуючих в оборонно-промисловій та військово-технічній сферах», — також наголошується у зверненні Ліги.