«З БАГАТЬОХ РОБІТ МОЖНА БУЛО Б ЗНАТИ ГРИФ ТАЄМНОСТІ» — ДИРЕКТОР УКРІНТЕІ В. КАМИШИН

Українські науковці працюють над удосконаленням озброєння, яке наявне у країні і займаються розробкою новітнього. Рівень інноваційних проектів оцінюють експерти, залучені Українським інститутом наукової та науково-технічної експертизи та інформації. Редакція інформаційного агентства «Оборонно-промисловий кур’єр» вирішила поспілкувалися з директором УкрІНТЕІ Володимиром Камишиним.

— Володимире Вікторовичу, розкажіть про те, чим саме займається УкрІНТЕІ.

— Український інститут наукової та науково-технічної експертизи та інформації був створений наказом Кабінету Міністрів у 2015 році на базі двох інститутів: Українського інституту науково-технічної та економічної інформації та Державного інституту науково-технічної та інноваційної експертизи. Перша установа за радянських часів створювався для того, аби оперативно інформувати усіх про нові досягнення у науці й техніці. Спочатку це були друковані, потім – електронні бази даних у науці й техніці, при чому – й того, що відбувається у науці світовій. Ці функції залишилися й сьогодні. Другий заклад був створений у 1997 році спочатку як центр наукової та науково-технічної експертизи, і я був його першим директором. Всі проекти проходили експертизу тут. Щоправда, не все УкрІНТЕІ проводить самостійно, оскільки у складі інституту не можуть бути одночасно фахівці з усіх галузей. Ми займаємося організацією експертизи. Є база даних експертів, і у залежності від напрямку проекту його направляють на розгляд відповідним фахівцям. Коли два інститути об’єднали, відбулося скорочення штату. У складі самого лише ІНТЕ було близько 400 співробітників, а зараз з двох інститутів залишилось 120 співробітників. Функції двох інститутів закріпили за одним.  Крім того, ми реєструємо усі науково-дослідні роботи, які проводяться в Україні і дисертації. Починаючи із 1992 року, усі звіти за науково-дослідницькими роботами, які проводилися в Україні, захищені дисертації знаходяться в нас. Можна будь-чию дисертацію знайти.

— Це робиться у електронному вигляді? Адже частину відомої «тарілки», де розміщений ваш інститут, переобладнують під музей, а іншу частину віддають у оренду. Вистачить приміщень для зберігання?

— До 2004 року частина інформації зберіглася у електронному вигляді, а частина – у паперовому. У 2004 році ми почали робити це у електронному вигляді, і зараз у нас є завдання перевести у електронний вигляд усе. Ми взяли декілька апаратів для швидкого сканування, і з тими темпами, які в нас вже є, переведемо у електронний вигляд усе вже за рік чи два.

Спочатку не всі науково-технічні роботи реєструвалися у нас. Дисертації усі реєструвалися, інакше ВАК їх не приймав, а от для науково-технічних робіт не було механізму змусити реєструвати. Потім КРУ сказало: якщо не реєструєте – то це нецільове використання державних коштів. Це допомогло, і 20 років усі науково-дослідні роботи, які виконуються за бюджетні кошти, реєструються у обов’язковому порядку. Ті дослідні роботи, які робляться не за кошти держбюджету, реєструються добровільно. Крім того, ми зберігаємо усі роботи, які стосуються оборонного комплексу і мають гриф таємності. У 1994 році вийшла відповідна постанова щодо таких дисертацій. Вони реєструються у нас, і співробітники, які цим займаються, мають відповідний рівень допуску. Все це теж зберігається не тільки у паперовому, але й у електронному вигляді. Є відповідні системи захисту аби ніхто не виніс таємну інформацію.

— Ваш інститут організовує експертизу наукових проектів. Багато розглядаєте проектів, що стосуються ОПК?

— Експертизою інститут займається більш ніж 20 років, і в нас добре налагоджена система, яка дозволяє шукати вузьких спеціалістів (їх має бути щонайменше два), які б могли оцінити інноваційність проекту тощо. Ми почали працювати із Платформою інновацій Укроборонпрому, і вони зрозуміли, що нахрапом це не візьмеш, є багато нюансів, які без науково-технічної експертизи не перевіриш. Тут слід залучати широке коло експертів, які мають досвід для того, аби відповісти на усі питання. Це провідні фахівці у галузях, науковці. Патенти ми не видаємо, хоча у плані захисту інтелектуальної власності ми також можемо допомогти. Експертизу фінансує як держава, так і приватний сектор, в залежності від того, хто замовляє роботу. Та ж Платформа інновацій, для якої ми вже зробили декілька експертиз, заключила з нами відповідний договір.

— Що, на вашу думку, могло б прискорити процес створення новітнього озброєння, допомогти максимально реалізувати потенціал нашого ОПК?

— Не всі знають, що у нас зберігається увесь науково-технічний потенціал України, в тому числі і військово-промислового комплексу, і людина може прийти і побачити усе, що стосується вироблення озброєння тощо. Це могло б зекономити дорогоцінний час. Тут усе це зібрано у одному місці. Те, що хтось узявся розробляти, може певним чином уже розроблене кимось іншим. До того ж, це можливість подивитися, кого можна узяти у партнери. За відкритими публікаціями це не завжди можливо зробити. Звісно, це потребує відповідного допуску, але це питання вирішується.

Я також закликаю Міністерство оборони проаналізувати тенденції та науково-технічний потенціал України. Ми можемо завдяки цій базі проаналізувати, які науково-технічні розробки є найбільш перспективними. У нас є відповідне відділення, яке займається аналітичною роботою. Ми підключені до багатьох закордонних платних баз даних, які аналізують тенденції у різних галузях, у тому числі – й військових.  Ця аналітична робота мала б показати тенденції у світі, і це допомогло б формувати перспективні напрямки, на які краще було б витрачати кошти.

Треба ставити питання й про ефективність витрат. Держава має вкладати у те, що дасть реальний результат. Якщо ми зробили проект, який у 10000 містах впроваджений і коштує 5 млн. грн.  і зробили проект, який впроваджений у 100 містах і коштує 100 тис. грн.., то зрозуміло, що перший  ефективніший. Усі умови слід аналізувати.

Крім того, з багатьох робіт насправді можна було б вже і зняти гриф таємності, провівши відповідну інвентаризацію, але це не у компетенції нашого інституту. Така база могла б слугувати для пошуку технологій подвійного призначення.

Спілкувався Андрій Муравський,

спеціально для ОПК

Комментарии