ЖОДНА ВЕЛИКА ОБОРОННА КОМПАНІЯ ЗАХОДУ НЕ ІНВЕСТУВАТИМЕ В УКРАЇНУ ЧЕРЕЗ КОРУПЦІЮ В «УКРОБОРОНПРОМІ» — ATLANTIC COUNCIL

Одним з найбільших викликів для України сьогодні стало завдання перетворити свою неефективну, надмірно централізовану і туманну оборонну індустрію на великого постачальника зброї для своїх військ на фронті і двигун для економічного зростання через доходи з-за кордону.

Досягти цих цілей реально. Але лише за умови, що українські лідери зможуть знайти політичну волю для проведення необхідних реформ.

Про це 9 січня повідомив zn.ua з посиланням на статтю Atlantic Council  колишнього заступника міністра оборони США Майкла Карпентера.

Автор статті, зокрема, зауважує, що у України є добре розвинена оборонна промисловість, яка грала важливу роль у військовому промисловому комплексі СРСР. Крім того, їй не бракує людського ресурсу, який включає інженерів світового класу, розробників, а також університети, які наповнюють трудовий ринок кваліфікованими працівниками. Зважаючи на війну проти Росії, яка триває вже чотири роки, українські військові також мають реальний досвід оборони проти передового російського обладнання.

«Виконавчі директори великих оборонних корпорацій США бачать неймовірний потенціал України в оборонній промисловості. Вони переконані, що відносно невеликі інвестиції в технології і виробничі потужності можуть принести хороші результати. Однак, ці інвестиції найближчим часом не з’являться через три причини», — пише експерт.

Перша з них пов’язана з перебоями на ринку і в ланцюгу поставок. Українським головним ринком збуту до 2014 року була Росія. І тепер на нього розраховувати не доводиться. Більше того, до війни українське оборонне виробництво було інтегроване в російський ланцюг поставок. Саме тому Кремль буквально перевіз цілі заводи із захоплених районів на Сході України. Однак, цей виклик можна подолати. Зміна орієнтації експорту на Захід потенційно може відкрити більш прибуткові ринки і допомогти Україні почати виробництво обладнання за стандартами НАТО. Останнє має бути довгостроковою стратегічною метою Києва. Також більшість оборонних підприємств України розташовані в регіонах під контролем уряду.

Друга проблема організаційна. Українська оборонна індустрія об’єднана в одну велетенську компанію «Укроборонпром». Вона включає понад 130 окремих фірм, на яких працюють більше 80 тисяч працівників. Ухвалюючи централізовані рішення для всіх цих компаній, «Укроборонпром» грає роль квазі-регулятора, який ухвалює ліцензії на експорт і імпорт іноземного військового обладнання, попри той факт, що інші урядові агенції формально повинні виконувати ці функції. І це не та модель, яка може привабити іноземних інвесторів.

Третій виклик найбільш згубний: система отруєна корупцією і їй бракує прозорості. Щоб подолати цю перешкоду потрібен систематичний підхід до реформ, які зможуть позбутися «Укроборонпрому» в сучасному його втіленні. Жодна велика західна оборонна компанія не піде на ризик і не буде інвестувати в Україну до тих пір, поки система стане прозорою, а право власності не буде захищене.

Для початку Карпентер радить призначити відповідну незалежну наглядову раду. Без неї жодна реформа не досягне успіху у приборканні корисливих інтересів. Україна вже пройшла схожий шлях у державній компанії «Нафтогаз». Те ж саме повинно відбутися і з «Укроборонпромом».

Також автор радить, щоб авторитетна західна компанія провела аудит в «Укроборонпромі», після чого компанію потрібно буде реструктурувати і розбити на менші фірми. Цей процес повинен включати «корпоратизацію» кластерів виробництва в межах секторів, де існує природна синергія. Суб’єкти «Укроборонпрому» сьогодні не діють на конкурентному ринку. Якщо їх приватизувати і привести нове керівництво без реструктуризації, це призведе до великих втрат для оборонного сектору.

Раніше ЗМІ повідомляли, що НАБУ виявило в «Укроборонпромі» корупцію у постачанні запчастин для Іраку. Мова йде про корупційні оборудки з контрактом у 39 мільйонів доларів.

Натомість речниця «Укроборонпрому» зазначила, що багато зі звинувачень в корупції є «частиною пропаганди в рамках гібридної війни Росії проти України». Вона визнала, що поліція та прокуратура розслідувала контракт на постачання запчастин до Іраку, але сказала, що «компанії та посадовці не виявили порушень».

Раніше генпрокурор Луценко повідомив про розтрату 200 млн грн чиновниками «Укроборонпрому».