Фахівці Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) пропонують свій аналіз ключових тенденцій у сфері безпеки і оборони першої половини листопада 2018 року.

Загалом, ситуація навколо та всередині України характеризувалася такими аспектами:

Відбувається перегрупування військового компоненту так званих «ДНР» та «ЛНР» шляхом збільшення кількості важкої бронетехніки та артилерії (в тому числі і реактивної) ближче до лінії розмежування, та застосування заборонених Мінськими домовленостями озброєнь. Росія продовжує використовувати українську територію для випробування своєї новітньої техніки. При цьому, раніше розміщені російські засоби РЕБ, активно використовуються для протидії роботі міжнародним спостерігачам ОБСЄ. За словами українських військових, ситуація в зоні ООС залишається напруженою, проте контрольованою.

Росія не припинила дій з економічної блокади українських портів в Азовському морі, водночас Україна зробила ряд важливих кроків по посиленню своїх морських позицій. Це стосується, прийняття Верховною Радою України закону про прилеглу зону України, який збільшує зону контролю в Чорному і Азовському морях та посилює морські позиції України. Крім цього, Збройні сили України провели навчання підрозділів ППО по відпрацюванню дій з розгортання та знищення повітряних цілей над акваторією Чорного моря. Були задіяні підрозділи ППО сухопутних військ і зенітно-ракетні війська Повітряних Сил ЗСУ із використанням зенітно-ракетних комплексів С-300 різних модифікацій, ЗРК «Бук», «Тор», «Оса-АКМ». В аспекті захисту морських інтересів України та відбиття атаки з моря, ЦДАКР вкотре пропонує сконцентруватися на перегляді існуючої нормативно-правової бази з РФ, посилити корабельне угруповання ВМС України в акваторії Азовського моря (в тому числі за рахунок закупівлі швидкохідних ракетних катерів типу «Лань» та роботизованих систем військово-морського призначення). Також, на думку ЦДАКР, слід розглянути можливість конвоювання цивільних суден в Азовському морі силами ВМС України та посилити військове та військово-технічне співробітництво з союзниками.

Внутрішньополітична ситуація залишається відносно стібільною, водночас може бути «розгойдана» політичними силами на фоні виборчої кампанії. Крім цього, зважаючи на активні кроки у створенні Української Православної церкви, Кремль може використати релігійне питання в Україні, намагаючись спровокувати внутрішній конфлікт на релігійній основі.

Виходячи з цього, експерти ЦДАКР прогнозують в найближчий час високу ймовірність збереження існуючого статусу-кво: ситуація на Сході України буде мати ознаки конфлікту низької інтенсивності, керівництво РФ буде зосереджено на зниженні негативних наслідків санкцій США, не проводячи суттєвих кроків на міжнародній арені. Дії по відношенню до України будуть лежати в військовій та політичній площині. З одного боку, РФ підтримуватиме конфлікт на сході України та чинитиме психологічний і економічний тиск в Азовському морі. З іншого — намагатиметься забезпечити прихід до влади проросійських сил під час президентських та парламентських виборів 2019 року.

Головні ризики військового характеру

ЦДАКР констатує, що станом на середину листопада, Росія продовжує активну підтримку своїх військ на сході України. Ситуація в районі проведення ООС залишається стабільно-напруженою, водночас контрольованою. Інтенсивність вогневих ударів на Донбасі по позиціях українських військ і населеним пунктам на підконтрольній Україні території залишалася високою. Російські окупаційні війська, усупереч мирних домовленостей, продовжують вести вогонь по позиціях українських сил із застосуванням озброєння БМП, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів, стрілецької зброї та мінометів калібру 82 та 120 мм. Інтенсивність ворожих обстрілів коливається від десятка до декількох десятків обстрілів за добу, при цьому російськими військами регулярно застосовується заборонене Мінськими домовленостями озброєння. Найчастіше обстріли здійснювалися по позиціях українських військ в околицях населених пунктів Кримського, Новотошківського, Оріхового, Новозванівки, Новоолександрівки, Світлодарська, Новгородського, Новотроїцького, Красногорівки, Новомихайлівки, Богданівки, Гранітного, Чермалика, Гнутового, Лебединського, Павлополя, Водяного та Широкиного.

При цьому, російські окупанти за будь-яку ціну намагаються приховати від світової громадськості факти своїх злочинів на тлі призначених Кремлем так званих «виборів» на захоплених ними територіях Донецької та Луганської областей. Це здійснюється, в тому числі, за допомогою російських засобів РЕБ, які  активно застосовуються для радіоелектронного подавлення БПЛА міжнародних спостерігачів. Відповідно до звіту СММ ОБСЄ, опублікованого 10.11.2018 року, повідомляється про чергову атаку російськими окупантами БПЛА СММ ОБСЄ: «Увечері 8 листопада, пролітаючи над районами поблизу н.п. Корсунь (непідконтрольний українському урядові, 31 км на північний схід від Донецька), БПЛА СММ дальнього радіуса дії тимчасово втрачав сигнал GPS, за оцінкою, внаслідок глушіння. Інцидент оцінено, як вкрай серйозний, оскільки більшість систем контролю та зв’язку (у тому числі резервні системи) між наземною станцією контролю та БПЛА не функціонували». Операторам СММ вдалося відновити контроль над БПЛА лише після того, як апарат у аварійному режимі покинув район глушіння. Крім того, збройні формування РФ вкотре відмовляють представникам СММ ОБСЄ у передбаченому Мандатом Місії доступі до контрольованих ними районів, особливо, коли йдеться про ділянки, прилеглі до кордону з РФ. Так, у звіті СММ від 10.11.2018, повідомляється, що на пункті пропуску поблизу н.п. Сєвєрного бойовики наказали патрулеві Місії залишити даний район. Аналогічна ситуація мала місце на пункті пропуску біля населеного пункту Ізварине.

Незважаючи на перешкоди, міжнародним спостерігачам вдалося зафіксувати низку порушень російськими терористами домовленостей щодо відведення озброєнь, а саме, бойовики продовжують розміщувати бойову техніку, а також облаштовувати позиції у зоні безпеки. Так, 3 листопада у Донецьку було зафіксовано 27 танків Т-72, дві 122 мм самохідних гаубиці 2С1 «Гвоздика», одну 152 мм самохідну гаубицю 2С19 «Мста-С», 32 одиниці БМП та шість бронетранспортерів. В районі н.п. Міусинська, 7 листопада було вияалено 42 танки невстановленого типу, шість реактивних систем залпового вогню, п’ять одиниць самохідної та 12 одиниць причіпної артилерії. У районі н.п. Бугаївки виявлено 17 танків, 20 одиниць причіпної артилерії невстановленого типу, 66 бойових броньованих машин та три зенітно-ракетних комплекси. Поблизу н.п. Шимшинівки було зафіксовано 12 танків та 28 ББМ невстановленого типу. У районі н.п. Круглика було виявлено 29 танків, а неподалік Мирного — 22 танки, 9 одиниць самохідної та 18 одиниць причіпної артилерії невстановленого типу, а також 78 різних бойових броньованих машин. Крім цього було зафіксовано розміщення реактивної артилерії: в районі н.п. Хрустального, спостерігачі СММ зафіксували 8 одиниць 122 мм РСЗВ БМ-21 «Град», розміщених з порушенням ліній відведення, а ще 2 одиниці БМ-21 «Град» окупантів були визначені СММ, як відсутні у місцях постійного зберігання. Дані факти говорять про перегрупування військ та нарощення окупантами кількості важкої техніки: танків, ББМ та артилерії поблизу лінії розмежування.

У контексті морської безпеки України, варто відмітити зусилля українських збройних сил по відпрацюванню дій із розгортання та знищення повітряних цілей над акваторією Чорного моря. У військових навчаннях, які тривали з 1 по 4 листопада, брали участь підрозділи ППО сухопутних військ і зенітно-ракетні війська Повітряних Сил ЗСУ із використанням зенітно-ракетних комплексів С-300 різних модифікацій, ЗРК «Бук», «Тор», «Оса-АКМ». Протягом навчань військові вперше за 19 років застосували мобільний зенітно-ракетний комплекс С-300В1. За словами начальника Генштабу Збройних сил України Віктора Муженко,  результати стрільб підтвердили можливості із суттєвого нарощування бойового складу в максимально можливі короткі терміни, а успішні бойові пуски з відновлених ЗРК малої та середньої дальності, а також випробування модернізованих систем управління вогнем, відкривають перспективи подальшого завантаження українського оборонно-промислового комплексу.

У сфері безпеки, також, заслуговує на увагу прийняття закону щодо кримінальної відповідальності за незаконне перетинання державного кордону, який набув чинності 10 листопада. Згідно з новим законом встановлюється кримінальна відповідальність за перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави або особою, якій заборонено в’їзд на територію України, або представниками підрозділів збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості. При цьому, такі діяння каратимуться позбавленням волі на строк до трьох років, а при обтяжуючих обставинах – до вісьми років. Зазначений нормативно-правовий акт сприятиме посиленню безпеки та адекватному покаранню порушників країни-агресора, адже раніше за вказані дії була передбачена адміністративна відповідальність.

Стосовно ситуації в Азовському морі, слід відмітити, що РФ не припинила незаконні дії по затриманню суден, які прямують до українських портів, водночас, важливим кроком України у відповідь, на думку ЦДАКР, стало прийняття 8 листопада Верховною Радою України Закону про прилеглу зону України, який збільшує зону контролю в Чорному і Азовському морях та посилить морські позиції України. Законопроект визначає правовий статус прилеглої зони за межами територіального моря України та дає можливості здійснювати митний, фіскальний, імміграційний та санітарний контроль у прилеглій зоні, а також мати права і здійснювати обов’язки щодо затонулих у прилеглій зоні археологічних та історичних об’єктів. У разі підписання закону, морська акваторія, яку сьогодні можуть патрулювати прикордонники, збільшиться вдвічі – до 24 морських миль. В цій зоні військовослужбовці ДПС України матимуть змогу виконувати свої обов’язки, в тому числі для перешкоджання незаконному заходу іноземних суден до  закритих портів тимчасово окупованих територій України. Крім цього, Україна активізувала роботу в міжнародно-правовій площині  по протидії російському шантажу в Азовському морі. Наразі, за словами заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгія Туки, збирається доказова базу, та документується кожний випадок незаконної зупинки РФ суден в Азовському морі для використання цих даних в міжнародних судах, в тому числі свідчення судновласників, і капітанів тих суден, які затримуються РФ.

Крім цього, ЦДАКР вкотре пропонує:

• Негайно провести оцінку доцільності збереження чинного Договору між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки і використати всі можливі інструменти в рамках цього документу для впливу на Росію.
• У випадку неефективності застосування згаданого Договору, розглянути питання про його денонсацію і залучення всіх можливих інструментів у галузі міжнародного морського права.
• Посилити корабельне угруповання ВМС України в акваторії Азовського моря (в рамках наявного корабельного складу ВМС України, а також розглянути питання про швидке нарощування чисельності надводних кораблів, придатних до використання в Азовському морі, за рахунок військово-технічного співробітництва з союзниками).
• Розглянути можливість організації конвоювання цивільних суден в Азовському морі силами ВМС України для недопущення їх перевірок ФСБ РФ.

Виклики для України на міжнародній арені

На міжнародній арені спостерігається підтримка західними партнерами України. Прикладами цього стало введення США нового пакету санкцій проти трьох осіб та девяти організацій, які причетні до анексії Криму та до пов’язаних з цим порушень прав людини.          На фоні цього, недолуго виглядають санкції РФ проти України, які були введені проти 322 українських громадян і 68 компаній. МЗС України розцінило їх як продовження російської агресії проти України, оскільки виправдання державою-агресором своїх дій є надуманими і маніпулятивними, а самі «спеціальні економічні заходи» не мають нічого спільного з міжнародним правом. В МЗС також нагадали, що міжнародні санкції проти Кремля стали реакцією на російську збройну агресію.

В контексті поглиблення співробітництва з США, важливим кроком, на думку ЦДАКР, є відновлення роботи Комісії стратегічного партнерства України і США за результатами зустрічей президентів та очільників зовнішньополітичних відомств України та США, що дозволить активізувати діалог.

Також, нового змісту набули українсько-турецькі відносини після  зустрічі у Стамбулі президентів Туреччини і України. Після спілкування глав двох держав відбулося засідання Українсько-турецької стратегічної ради високого рівня, за результатами якої було підписано низку важливих документів та відкрито Консульство України в Анталії. Крім цього, Туреччина ще раз підтримала суверенітет, незалежність, територіальну цілісність та політичну єдність України.  «Ми ніколи не визнавали і не будемо визнавати незаконну анексію Криму. … І ми будемо продовжувати охороняти права і інтереси кримських татар  — як тих, хто залишився на території Криму, так і тих, хто був вимушений переїхати з того регіону», — зазначив Ердоган.

Водночас, на фоні цього контрастно виглядає позиція окремих західних партнерів по ситуації з «Північним потоком 2». Під час  зустрічі з головою Верховної Ради України Андрієм Парубієм і главами парламентських фракцій і груп канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що ФРН розглядає проект газопроводу не так критично, як Київ і виступає за збереження транзиту газу по території України після 2019 року. У Європарламенті вважають політику ФРН стосовно «Північного потоку 2» такою, що розколює членів ЄС, про що йшлося у листі, до Ангели Меркель, підписаному 69 європарламентарями і ще приблизно 20 політиками з держав-членів Євросоюзу. У зверненні політики наголошують, що довіряючи до 80% поставок газу російському концерну «Газпром», Німеччина посилить свою енергетичну залежність, і це буде мати серйозні наслідки для енергетичної безпеки ЄС. Негативне ставлення до «Північного потоку 2» також висловив міністр енергетики США Рік Перрі на зустрічі з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом. Важливою, у цьому аспекті, є його заява про те, що США готові працювати як партнери з Україною в енергетичній сфері.

Виклики у площині економіки

Ситуація в економіці характеризується відносною макроекономічною стабільністю. У Європейському банку реконструкції і розвитку оновили прогноз зростання валового внутрішнього продукту України за підсумками 2018 року. Банк прогнозує зростання української економіки на 3,5% в 2018 році і 3% в 2019 році, в порівнянні з 2,5% в 2017 році. Як зазначається у повідомленні банку, прийняття і впровадження нової угоди stand-by з МВФ допоможе вирішити потреби в короткостроковій перспективі в зовнішньому фінансуванні України і підтримувати макроекономічну стабільність під час виборчого циклу в 2019 році. У звіті також відзначається, що швидкий темп зростання реальної заробітної плати і грошових переказів стимулював споживання серед населення, а інвестиції в основні фонди продовжували досить швидко зростати протягом перших двох кварталів 2018 року, хоча і повільніше, ніж в той же період в минулому році.

У Національному банку припускають, що Україна до кінця 2018 року може отримати транш від Міжнародного валютного фонду в межах 1,5-1,9 мільярда доларів, а головною умовою для отримання цих коштів є прийняття Україною бюджету на 2019 рік.

Крім цього, важливою є ратифікація Верховною Радою України Меморандуму про взаєморозуміння і кредитну угоду між Україною та ЄС про отримання макрофінансової допомоги у розмірі 1 млрд євро. Її отримання говорить про прогрес у виконанні Україною  низки серйозних вимог ЄС, серед яких —  просування процесу приватизації, в тому числі продаж щонайменше 200 об’єктів, власником яких є держава, і реформа системи управління державних підприємств, в тому числі — створення незалежного правління Укренерго. ЄС також вимагає створення корпоративної системи управління державних банків, просування роботи із повернення активів, пов’язаних із безнадійними кредитами, змін у системі запобігання відмиванню коштів, як того вимагає Угода про асоціацію Україна-ЄС. Виконання даних умов, на думку ЦДАКР, сприятиме подальшій стабілізації макроекономічної ситуації та європейській інтеграції України. Крім того, ЦДАКР вважає, що у цьому аспекті, ключовим фактором стане продовження міжнародного кредитування України. Черговий транш МВФ та фінансова допомога з боку інших міжнародних інституцій матиме важливий психологічний ефект і сприятиме безпроблемному проходженню осінню-зимового фінансово-економічного сезону.  Крім цього, Україні слід активізувати співробітництво в енергетичній сфері з США. У цьому контексті показовою є заява міністр енергетики США Ріка Перрі у ході зустрічі з представниками Американської торгової палати в Україні та Бізнес-ради США-Україна.  Американський чиновник заявив, що Україна має великий ресурсний потенціал і може стати «європейським Техасом», адже може бути основним постачальником в плані завозу скрапленого газу через Польщу, а потім звідти забезпечувати Європу. Він додав, що багато американських компаній зацікавлені у співпраці з Україною: «У нас є багато компаній, які будуть зацікавлені прийти сюди і поспілкуватися з українським урядом з питання геологічної розвідки, прокладки планованих трубопроводів, інфраструктурного потенціалу, який дає багатьом громадянам України роботу і поліпшення якості їхнього життя».

Основні виклики всередині держави

Серед найбільш важливих подій у внутрішньополітичній сфері, на думку ЦДАКР, є виборча кампанія в Україні та створення Української православної церкви.

Стосовно виборчих перегонів, слід відмітити, що за соцопитуваннями КМІС, Центру Разумкова та Соціологічної групи Рейтинг лідерами президентського рейтингу є Юлія Тимошенко, Володимир Зеленсьий та Петро Порошенко. Так, Ю.Тимошенко готові підтримати  21% тих, хто визначився з вибором та мають намір взяти участь у голосуванні. В.Зеленського підтримують 11%, П.Порошенка – 10%, А.Гриценка – 10%, Ю.Бойка – 9%, О.Ляшка – 8%, С.Вакарчука – 6%, Є.Мураєва – 5%. Рейтинг інших кандидатів – менше 5%. За останні півроку відбулося помітне зростання рейтингу Ю.Тимошенко. Також на тлі зменшення рейтингів С.Вакарчука майже вдвічі зріс показник В.Зеленського. У свою чергу внаслідок появи у списку кандидатів Є.Мураєва значно зменшився рейтинг В.Рабіновича. Значні шанси на потрапляння у парламент мають сім політичних сил. Лідером рейтингу залишається Батьківщина, яку готові підтримати 22% опитаних, які вже визначилися і мають намір голосувати. Підтримка партії «Слуга народу» складає 11%, Громадянської позиції – 10%, Опозиційного блоку – 9%, БПП Солідарність – 8%, Радикальної партії – 7%, партії «Наші» Є.Мураєва – 5%. У піврічній динаміці помітне зростання популярності партій Батьківщина, «Слуга народу» та УКРОП. З появою політичного проекту Є.Мураєва «Наші» значно знизився рейтинг партії «За життя».

Деяким подразником внутрішньополітичної ситуації стали так звані «вибори» в ОРДЛО, за результатами яких Кремль намагався легітимізувати нове маріонеткове керівництво так званих «ДНР» та «ЛНР». За результатами псевдовиборів новими керманичами стали Денис Пушилін та Леонід Пасічник. «Вибори» суперечать Мінським домовленостям, через що зазнали жорсткої критики з боку міжнародного співтовариства. На думку ЦДАКР, їх проведення  демонструє абсурдність так званих «республік», безпосередній зв’язок терористів із Москвою, небажання РФ виконувати Мінські домовленості. Через це, не виключено, що на РФ можуть бути накладені нові санкції, що ще більше погіршить економічний стан РФ.