Вітчизняний оборонно-промисловий комплекс, зокрема правила існування та взаємодії між державними та приватними виробниками, урегулювання стосунків в умовах сучасних викликів між державою та суб’єктами сектору «оборонки» потребують негайного реформування. Таку думку в інтерв’ю агентству «ОПК» висловив директор НВП «Атлон Авіа», член Правління Ліги оборонних підприємств України Артем В’юнник.

В’юнник зазначив, що на його погляд як приватного підприємця, є три підстави для серйозних та швидких змін у царині нашого оборонно-промислового комплексу.

До першої промисловець відніс впровадження зрозумілого механізму формування зразка певного виду озброєння, техніки чи обладнання, додавши, що це, як замовник, має зробити Генштаб ЗСУ. Він навів приклад, коли  пройшли відомчі випробування безпілотних літальних апаратів (БПЛА), за певними характеристиками відібрали 15-20 безпілотних комплексів різних компаній, і далі потрібно вирішити питання щодо закупівлі – «по одному комплексу у кожного підприємства, тобто експлуатувати 15 різних комплексів та навчити персонал обслуговувати їх, немає сенсу».

При цьому член Правління Ліги оборонних підприємств України наголосив, що для підприємства обсяг робіт у виробництві одного чи десяти виробів, майже той самий. «Адже у чисто виробничий процес  у виконанні державного контракту складає десь 30 процентів, решта припадає на паперову документацію», — пояснив розробник та виробник БПЛА. У контексті цього питання він звернув увагу ще на одну особливість сьогодення: «Під впливом антикорупційної кампанії, розгорнутої у ЗМІ, керівники деяких силових структур, маючи на руках результати випробувань, всі необхідні акти, бояться самостійно прийняти рішення про закупівлю того чи іншого зразка. Так було з нашим безпілотним комплексом «Фурія», відносно якого й досі немає рішення керівництва Національної Гвардії».

Другою підставою реформування В’юнник позначив необхідність для виробника наявності «прозорого і зрозумілого обсягу закупівель на довгострокову перспективу».

«Ну, і третє, на моє переконання, необхідні термінові зміни у відношеннях між державними органами та виробниками, які працюють у сфері ОПК», — підкреслив керівник приватного оборонного підприємства. Аргументуючи свою позицію, В’юнник зазначив, що, зокрема, є конкретні пропозиції до служби Держекспортконтролю: запровадити відкриті консультації для заявників та спростити механізм самого контролю. «Тобто, – пояснив він, — зняти із заявника обов’язок самому робити попередню  ідентифікацію виробу».

Співбесідник агентства також висловив переконання, що потрібне осучаснення нормативно-правової бази, декларація на законодавчому рівні чітких концепцій та принципів взаємодії між державою та підприємствами всіх форм власності, які працюють на нашу «оборонку». На його думку, такі правила дозволять позбутися зайвої бюрократії, зекономити час та суттєво підвищить нашу ефективність у процесі просування виробу від розробок до виробництва та постачання замовнику. «Отже маємо сформулювати нову філософію тих відносин, яка б відповідала сучасним вимогам і працювала на спільний результат – сприяла нашій перемозі над російським агресором та виводила на якісно інший рівень вітчизняний ОПК», — резюмував промисловець.