Українське законодавство потребує оновлення у контексті сучасних викликів і завдань, що постали перед оборонно-промисловим комплексом нашої держави в умовах протидії російській агресії. Про це під час круглого столу «Переозброєння української армії. Проблеми та шляхи їх подолання», організованого Лігою оборонних підприємств, говорили народні депутати, урядовці, керівники компаній, які працюють на «оборонку», експерти.

Запобіжником війни є можливість симетричної відповіді на агресію. Після того, як Україна позбулася ядерного потенціалу, скоротила чисельність своїх збройних сил і довгий час не вкладала кошти в оновлення армії, ми втратили таку можливість.

— Отож нам залишається лише асиметрична відповідь супротивнику. На жаль, сьогодні у керівництві державою, в уряді мало хто розуміє, що армія може бути за чисельністю у рази меншою, але добре озброєною. І у цьому напрямку Ліга оборонних підприємств може відіграти важливу роль разом із Укроборонпромом. Ми чекаємо від вас узгоджений пакет законопроектів, який будемо виносити на розгляд Верховної Ради і всебічно сприяти тому, що покращить роботу вітчизняного оборонпрому, — наголосив у своєму виступі народний депутат України, голова між фракційного об»єднання за підтримку переозброєння армії Віктор Кривенко.

У свою чергу представники Ліги оборонних підприємств зазначили, що вони подали свої пропозиції до законопроектів про створення військової техніки та озброєння й про військово-технічне співробітництво. Ліга виступає за послідовну зміну, за модернізацію нормативно-правової бази, за створення нових правил існування та співробітництва між державним та приватним сектором ОПК. У тому числі йшлося про удосконалення підходів у формуванні цін,бо вони нині не стимулюють розвитку приватних оборонних підприємств. Зокрема згадували підписані керівником військового відомства методичні рекомендації, які обмежують прибуток приватників при закупівлі комплектуючих до 1%  і по роботах — до 20%. «Скільки ми не намагались довести військовому керівництву, що така ситуація нищить оборонний бізнес у нашій країні, на жаль, поки що нас не почули», — констатують у Лізі.

Народний депутат України, член Комітету ВР з питань нацбезпеки і оборони Дмитро Тимчук повідомив, що під час семінару, який проводився для парламентарів за підтримки центру Маршала, обговорювався законопроект щодо національної безпеки та оборони.

— Одним з його пунктів, який підготовлено при активної участі західних експертів, є декларація про те, що у сфері ОПК ведучу роль грає державний орган з питань регулювання політики у оборонно-промисловій сфері. Тобто у тих документах, які ми розробляємо разом із партнерами, у тому числі й НАТО, декларуємо цей орган, якого у реальності досі немає. Хоча про створення такої структури говорили задовго до російської агресії, — наголосив депутат. —  І у контексті цього законопроекту, вважаю, варто ініціювати дискусію з приводу  моделі ОПК, контролюючого його органу та правил, за якими мають  працювати державний сектор «оборонки» і приватні виробники. І це не поступка останнім, а, насамперед, на користь інтересів держави. Адже за роки військових дій на Донбасі ми побачили, наскільки потужним є приватний сектор у вітчизняному оборонному виробництві, як швидко він реагує на сучасні виклики і певну долю військового асортименту, якого у нас не було раніше, маємо за рахунок саме приватних компаній.

Депутат переконаний: таку серйозну розмову на професійному рівні може ініціювати саме Ліга оборонних підприємств, аби законодавці змогли отримати дійсно експертні оцінки від фахівців стосовно того, що собою має представляти система національної безпеки і оборони у царині ОПК.