І. Програма «GUARANTEE for Ukraine»

З метою фінансового забезпечення інтересів України та країн, які постраждали від агресії рф створюється загальний гарантійний Фонд (General Guarantee Fund, GGF). Метою створення Фонду є раціональне використання заморожених активів рф, які знаходяться закордоном.

Фонд формується із заморожених державних, корпоративних та особистих фінансових російських активів.

Фонд діє під контролем ЄС, який формує відповідні програми.

Активи, які формують Фонд, залишаються у банківських установах, де вони заморожені.

Програми відновлення для України фінансуються банками, які відкривають кредитні лінії під гарантії цього Фонду.

Проценти за цими кредитними лініями відшкодовуються за рахунок процентів, одержаних від активів, які були заморожені.

Репарації, інші види відшкодувань надходять у Фонд та спрямовуються на погашення тіла таких кредитів.

Фонд розморожує активи пропорційно до надходжень від репарацій, інших видів відшкодувань.

Фонд діє на весь період відновлення України, викликаного діями рф, до повного виконання завдань покладених на Фонд.

Всі витрати західних країн, викликані діями агресора та направлені на допомогу Україні, мають бути відшкодовані за рахунок агресора.

Вже зараз з’являється можливість створити коаліцію «Фінанси для України», в яку можуть увійти банки та фонди в яких розміщені активи агресора та фінансові установи, які готові надати кредити для військових потреб України та відшкодування наслідків війни для України та її партнерів.

Заморожування активів агресора є гарантією відшкодування економічних втрат України та її партнерів, а також гарантією повернення заморожених активів росії. Фінансова система країн-партнерів України, приймаючи на себе гарантії повернення фінансових ресурсів росії, має право на оплату таких гарантій. Частина цих фінансів може бути використана на покриття відсотків за кредитами для України. Заморожування фінансових колективних активів росії — це початок формування колективної економічної відповідальності агресора під час війни.

З цією метою має бути розроблена спеціальна програма відшкодування збитків України та компенсація витрат країн-союзників. Ця програма має діяти окремо від економічних санкцій. Це пов’язано з тим, що ця програма має бути довгостроковою в інтересах фінансових установ, які будуть учасниками цієї програми та буде діяти до повного виконання умов України та її союзників.

Складовою частиною цієї програми може бути утворення спеціального пулу фінансових установ, в яких знаходяться заморожені російські активи та спеціальний пул фінансових установ, які будуть кредитувати Україну. Приєднуватися до цієї програми мають країни, в яких знаходяться такі активи.

Рішення про їх замороження має приймати кожна країна окремо на основі документів ООН та ЄС. Це пов’язано з тим, що законною підставою для використання фінансовими установами цих активів, мають бути саме рішення національних урядів цих країн. Таким чином, можна уникнути обов’язкового загального рішення країн ЄС щодо використання заморожених активів.

Таким чином, допомога Україні може формуватися:

• загальною допомогою країн G7 та ЄС;

• за рахунок цільових прогарам країн спонсорів;

• безповоротної фінансової підтримки;

• кредитуваннями в рамках програм відновлення під гарантіями Фонду;

Крім того, замороження активів рф треба розглядати, як залучення фінансових ресурсів та підтримку економіки країн G7 та ЄС. По деяких оцінках, сума активів рф на території країн G7 та ЄС може сягати більше 2 трлн. доларів США.

Разом з цим, розглядаючи розширення санкцій щодо агресора можливо поширити санкції на всі експортно-імпортні операції рф. Наприклад, якщо буде прийняте рішення про відрахування 10% від зовнішнього торгівельного обороту рф, то в цей Фонд (GGF) може поступати до 50млрд дол. щорічно.

ІІ. Програма «The LEASE to Ukraine program».

З метою розширення номенклатури і кількості озброєння та військової техніки, виникла необхідність переходу від простої допомоги, побудованій на відносинах купівлі-продажу, до більш тривалих та економічно вигідних форм взаєморозрахунків, а саме перехід на оренду озброєння і військової техніки, при цьому слід врахувати, що за таких відносин:

• право власності не змінюється;

• включається ризик менеджмент, система гарантій, страхування та ін..

З метою фінансування і надання фінансових гарантій повернення орендованої техніки, а також відшкодування в разі її пошкодження, створюється гарантійний Фонд (Guaranty Fund, GF).

За цих умов, залучається в оренду військова техніка і озброєння, це, перш за все, системи ППО, далекобійна артилерія, САУ, ХІМАРС, тобто техніка, яка знаходиться на великій відстані від фронту. Середні показники ризику втрати такої техніки і озброєння – 5-8%. Таким чином, залучення, наприклад 1 млрд. доларів, у цей Фонд оренди, надасть можливість орендувати військову техніку та забезпечить гарантії від її втрати на 10 млрд. доларів США.

Такі принципи взаємовідносин можуть збільшити для України кількість техніки і озброєння більш ніж в 10 разів;

Система гарантій:

• фінансова;

• технічна;

• страхова.

Такий підхід (оренда) дозволить розділити витрати на покупку ракет, снарядів і безпосередньо на оренду військової техніки.

Крім того, під дану програму можна залучати в оренду і авіацію, яка може використовувати пілотів-волонтерів, невійськових осіб країн НАТО.

Орендована авіація буде захищати орендовану наземну військову техніку і навпаки, що в комплексі буде запобігати їх знищенню (програма «Закрите небо для України»).

Вся техніка, залучена на умовах оренди, може обслуговуватися спеціалістами західних країн.

Формування Фонду може наповнюватися, першочергово, від країн G7 та ЄС, або із загального Фонду (GGF).

Таким чином, формування довгострокових програм спільно з конкретними формами фінансування військово-технічної допомоги країні, створює умови для поєднання геополітичних інтересів країн із інтересами фінансової, банківської системи, а також з інтересами громадського суспільства країн-союзників України.

Принциповим має бути той факт, що країна-агресор має відшкодувати не тільки збитки України, а ще й ті витрати, які несуть країни-спонсори.

Поява довгострокових економічних інтересів замінить так звану «стомленість» від війни в Україні та дозволить перейти від «доброї волі» країн-партнерів до спільних фінансово-економічних інтересів.

Все вище наведене, а саме розширення санкцій, замороження активів агресора і використання їх в якості банківських гарантій фінансування військово-технічної допомоги, відшкодування витрат країн-спонсорів може дозволити вже зараз вести війну проти агресора за рахунок агресора.

За цих умов, для західних країн з’являються фінансово-економічні основи довгострокової підтримки України, а росія побачить економічну безперспективність подальших військових дій.

Запропоновані пропозиції можуть бути фінансовим інструментом реалізації «Формули миру» України.

В.П. Решетняк, експерт, консультант, ІМВ КНУ імені Т. Шевченка

Д.П. Расшивалов, завідувач кафедрою міжнародного бізнесу, ІМВ КНУ імені Т. Шевченка

В.В. Мицик, завідувач кафедрою міжнародного права ІМВ КНУ імені Т. Шевченка