Повномасштабна російська агресія проти України спричинила помітне збільшення виробництва снарядів у західних країнах, але через брак сировини та довгі виробничі цикли воно досі не відповідає потребам України та не дозволяє відновити запаси озброєнь. Про це пише Financial Times.
→ Rheinmetall у Німеччині зустрів лютий 2022 року з річною потужністю виробництва 155-мм снарядів стандарту НАТО на рівні 100 000 одиниць, а до 2027 року збирається вийти на 1,1 млн.
→ Saab у Швеції подвоїв виробничі потужності свого підрозділу з виробництва боєприпасів за останні роки до 200 000 на рік і планує ще раз подвоїти їх до 400 000 у найближчому майбутньому.
→ Thales UK у Великій Британії планує подвоїти виробничі потужності своїх заводів у Північній Ірландії протягом наступних двох років і ще раз подвоїти їх до 2028 року.
→ NIOA в Австралії спільно з Rheinmetall побудувала новий завод і планує наступного року вийти на виробництво 55 000 снарядів на рік. За умови достатніх інвестицій, цей показник можна збільшити до 100 000.
Проте на тлі Росії прогрес західних компаній все ще не вражає. За оцінками Кільського інституту світової економіки, армія окупантів може собі дозволити витрачати по 10 000 снарядів на добу. За такої самої швидкості стрільби Німеччина, наприклад, виснажила б річні запаси боєприпасів за 70 днів.
FT пише, що виробники боєприпасів, як і раніше, стикаються зі значними обмеженнями для збільшення потужностей.
Одне з основних – це нестача сировини, зокрема бавовняного лінту (пуху), необхідного для виробництва нітроцелюлози для артилерійських снарядів та вибухових речовин.
Друга проблема – це тривалий цикл виробництва. Від ухвалення рішення про інвестиції до збільшення потужностей може пройти два-три роки, йдеться в публікації.
Крім того, компаніям потрібні довгострокові контракти, щоб залучати капітал та збільшувати виробничі потужності. «Якщо ми збираємося залучити необхідний капітал і зробити великі інвестиції на основі надходження замовлень, нам потрібна 10-річна перспектива», — вважає норвезько-фінський виробник Nammo.
Аналогічну думку висловлює Saab. Промисловість, за словами виконавчого директора Saab Мікаеля Йоганссона, «потребує довших зобов’язань з боку держав, бо нарощувати потужності без гарантованих довгострокових контрактів – це ризиковано».