Міністерство юстиції подало до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) позов про стягнення в дохід держави активів експрезидента АТ «Мотор Січ» Вячеслава Богуслаєва та колишного топменеджера компанії Петра Кононенка. Йдеться про конфіскацію низки активів в рамках закону «Про санкції», серед яких вагоме місце посідають ТДВ СК «Мотор-гарант», ТОВ «Вінницький авіаційний завод», ТОВ «Вертольоти МСБ».
Від моменту справедливої конфіскації активів вітчизняного олігарха «від оборонки», який остаточно оформився у часи президента Кучми (з 1994 року – голова правління, генеральний директор ВАТ «Мотор-Січ») держава відповідатиме за розвиток цих активів.
Свого часу президент Кучма сприяв зростанню статків нового українського багатія, а 19 січня 2000 року Кучма, одразу після перемоги на других президентських виборах, дуже невипадково нагородив близького до себе олігарха званням Героя України — «за визначні заслуги перед Українською державою у розвитку вітчизняного машинобудування». Вже у 2018 році Богуслаєв увійшов до топ-25 найбагатших людей України.
Водночас сам Богуслаєв також цілком слушно вважався ревним господарем отриманих у ході сумнівних оборудок оборонно-промислових ресурсів, і як бізнесмен, звісно з метою збагачення, вкладав у розвиток нових виробництв. Серед іншого, він інвестував у виробництво таких ключових елементів вертольоту як редуктор та лопаті – з метою створення замкненого циклу виробництва вертольотів в Україні. Щоправда, завдяки зв’язкам у владі (деякий час глава «Мотор Січ» був навіть частиною державного нонсенсу – у статусі приватного менеджера перебував у складі державного Комітету з питань ВТС за експортного контроля при Президенті України) Богуслаєв рішуче блокував прихід в Україну американської компанії Sikorsky, що просував як родинний заповіт син її засновника, легендарного українського авіаконструктора Ігоря Сікорського Сергій. Але й держава рішуче продемонструвала себе НЕ-менеджером в ОПК – саме так можна оцінити ганебне рішення міністра МВС Авакова закупити 55 французьких вертольотів (третина — вживаних)…
Але повернемося до вітчизняних спроб розвинути виробництво бойових гелікоптерів для армії. Йдеться про те, що в Україні ніколи не виробляли ані гвинтокрилі, ані кероване озброєння до них. Але поки «Мотор Січ» Богуслаєва просувався до створення власного виробництва, команда з державних та приватних підприємств спромоглася створити та інтегрувати у вертоліт комплекс високоточного озброєння, який отримав назву 524Р (на цей час вже існує й кілька його більш сучасних модифікацій). Багато хто вважає модернізацію радянських систем першим кроком до створення нових (саме з такого підходу починало ДержККБ «Луч», яке нині створює цілком нові, сучасні ракетні системи). То ж, мова не тільки про власне новий український вертоліт (що за умов політичної волі також є реалістичною ідеєю), а про його найбільш важливий бойовий елемент – він міг би використатися в першу чергу для модернізації наявного парку бойових вертольотів «Мі».
Використання вітчизняного ПТРК стало можливим завдяки розробці командою зброярів оптико-електронного модулю для виявлення цілі і наведення на ціль ракети ПМ-ЛКТ. Модуль входить до складу комплексу управління вогнем 524Р, який встановлювався на вертоліт Мі-8МСБ-В – фактично українську версію опанованого виробництва (надану для випробувань саме АТ «Мотор Січ»). А у перспективі після завершення випробувань міг би встановлюватися й на Мі-24 (певний комплекс робіт з модернізації розпочав «Мотор Січ»). У згадану державно-приватну команду, крім самого виробника вертольотів АТ «Мотор Січ» і розробника високоточних ракет «Бар’єр-В» ДержККБ «Луч» (саме це підприємство стало головним підприємством в проєкті озброєння гвинтокрилих), основними суміжниками увійшли одна приватна компанія (назвемо її «Р») і одне черкаське державне підприємство (умовно «Ф»).
Почалося усе, як це часто відбувалося в українських реаліях, з експорту. Плідне співробітництво згаданих вище ДержККБ «Луч» та «Р» дозволило свого часу поставити Азербайджану значну партію високоточних ракет «Бар’єр-В» для їхніх бойових вертольотів. А от створення та інтеграцію комплексу керування вогнем забезпечувала південно-африканська компанія Denel. Україна не тільки добре заробила на цьому контракті, але й отримала нову технологію. Серед іншого, тоді в Азербайджані було успішно відстріляно 30 ракет.
… Напередодні широкомасштабного вторгнення відбувся один із заключних етапів випробувань комплексу 524Р на вітчизняному бойовому вертольоті. Звісно, для інтеграції сучасного комплексу керованого ракетного озброєння у вертоліт потрібен час, однак протягом двох років великої війни ніхто із західних партнерів не поспішав надати українській армії вертольоти бойової підтримки… А Україні ще треба буде попіклуватися про повоєнне протистояння із ворожою Росією.

Наскільки актуальним є питання озброєння вертольотів ЗСУ? Воно риторичне, адже Україна застосовувала Мі-8МСБ-В під час російсько-української війни – для нанесення ракетних ударів некерованими ракетами 122-мм С-13, пуск ракет відбувався з кабрирування. Але штатно базовий гелікоптер Мі-8 навіть і такої можливості не мав та обмежувався 80-мм С-8 та 57-мм С-5. То ж комплекс керованого озброєння зробив би гвинтокрилу машину на порядок сильнішою. На жаль, держава до широкомасштабного вторгнення РФ не піклувалася про армію…

Тому й виникає питання щодо спроможності держави. Бо, скажімо, той факт, що новий керівник Мінстратегпрому Олександр Камишін не тільки зберіг «Укроборонпром», але й у «темниці» залишив ДП «Антонов» свідчить, що з адмініструванням ОПК в країні є відчутні проблеми, хоча вони, не виключено, відносяться суто до людського фактору – не брати на себе зайву відповідальність, а обмежитися відповідальністю підлеглого. До речі, ДП «Антонов», з моменту, коли у 2015 році його ввів у «Укроборонпром» колишній президент Порошенко, так і не зробив жодного нового літака.
… Як повідомила пресслужба Мін’юсту, у Богуслаєва та Кононенка ймовірно конфіскують такі активи:
більше 30 одиниць нерухомого майна (житлових/нежитлових приміщень, земельних ділянок);
корпоративні права більш аніж 10 юридичних осіб, серед яких 100% частки у статутних капіталах ТДВ СК «Мотор-гарант», ТОВ «Вінницький авіаційний завод», ТОВ «Вертольоти МСБ», їх частки в статутному капіталі ТОВ фірма «ЖЕКОН»;
майнові права, зокрема на торгівельні марки та патенти на промислові зразки;
значну кількість вогнепальної зброї.
Як повідомлялося, президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про запровадження санкцій проти експрезидента «Мотор Січі» В’ячеслава Богуслаєва у квітні 2023 року.
У жовтні 2022 року СБУ затримала президента АТ «Мотор Січ» В’ячеслава Богуслаєва та начальника департаменту зовнішньоекономічної діяльності цього підприємства, їх підозрюють у колабораційній діяльності та пособництві державі-агресору. Суд обрав запобіжний захід для Богуслаєва у вигляді тримання під вартою. Наказом Верховного головнокомандуючого на початку листопада 2023 року стратегічно важливі підприємства ПАТ «Укрнафта», ПАТ «Укртатнафта», АТ «Мотор Січ», ПрАТ «АвтоКрАЗ» та ПрАТ «Запоріжтрансформатор», пов’язані з Костянтином Жеваго, Ігорем Коломойським, Вячеславом Богуслаєвим та Костянтином Григоришиним, передано в управління Міністерства оборони до завершення військового стану. «Мотор Січ» є одним з найбільших підприємств у світі з випуску двигунів для літаків та гелікоптерів, а також промислових газотурбінних установок. Свого часу компанія постачала продукцію у понад 100 країн світу, а сам Богуслаєв, зрадивши Україну, попіклувався щодо озброєння країни, яка проводить геноцид українського народу та знищує мірні міста і села.

Валентин Бадрак,
Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння..