Висловити власну думку щодо витрат на військові потреби, які передбачені у Держбюджеті на поточний рік та оцінити дієвість управління структурою вітчизняного ОПК інформагентство «Оборонно-промисловий кур’єр» запропонувало члену парламентського Комітету з питань нацбезпеки та оборони, народному депутату України Тарасу Пастуху.
ОПК: — Пане Тарасе, як ви оцінюєте оборонний бюджет на 2018 рік?
— Відчуття подвійне. Безумовно, бюджет зріс, і він дасть можливість озброювати українську армію якісніше та забезпечити краще соціальне становище військовослужбовців. Це — плюс.
Але ми досі не розуміємо, і про це говоримо вже три роки, куди йдуть кошти і наскільки ефективно вони витрачаються. Вимоги нашого Комітету забезпечити цивільний контроль над плануванням військового бюджету та витрачанням коштів, на жаль, не дали результату. Тож бюджет на цей рік приймався з кількох рядочків в екселі, де були зазначені в цілому статті витрат на Міністерство оборони України, на СБУ, на Нацгвардію. Без жодної деталізації… Тому оцінити якість і правильність цих цифр доволі складно.
Таке прийняття бюджету без розшифрування вже призвело до певних наслідків. Наприкінці минулого початку цього року військовослужбовці, побачивши, що соціальні стандарти при виході на пенсію у 2018-му будуть гірші, ніж у 2017 році, почали писати рапорти на звільнення. Уряду довелося терміново реагувати та виправляти ситуацію.
ОПК: — На поточний рік передбачена безпрецедентна сума на оснащення нашої армії технікою та озброєнням. Як ви оцінюєте участь у Державному оборонному замовлені приватних підприємств оборонно-промислового комплексу?
— Надзвичайно позитивно. Ще на початку російської агресії волонтери (і не тільки) почали допомагати армії не лише продуктами харчування, одягом, а й своїми головами – розробками, виготовляючи беспілотніки, різні потрібні устаткування для захисту, стрільби тощо. Ці вироби стали доволі конкурентними тим, які були на озброєнні ВСУ, і які могли запропонувати Укроборонпром.
Ми побачили, що цілий ряд підприємств, які не входять у державний концерн, почали виготовляти значно якіснішу й бронетехніку, й багато інших найменувань ОВТ. І сьогодні складно, долаючи бюрократичні перепони, але ці вироби стають на озброєння… Бо є, напевно, не зовсім коректна конкуренція зі сторони концерну, але тим не менш, приватним виробникам вдається просувати свою продукцію і отримувати Держоборонзамовлення.
ОПК: — Чи потребує реформуванню структура вітчизняного оборонпрому?
— Її неодмінно треба реформувати. А Укроборонпром, як такий, має бути ліквідовано. Тому, що не може концерн поєднувати дві функції: державну і комерційну. А зараз він виконуючи роль державного регулятора на ринку озброєння, з одного боку, з іншого – освоює державні, і не тільки державні, кошти.
Має бути орган, який регулює та координує весь ринок озброєння, що працює як на потреби збройних сил та інших силових структур, так й на закордонний ринок. Цей орган має виробляти державну політику у сфері ОПК, сприяти всім виробникам, незалежно від форми власності, і забезпечувати прозору конкуренцію.
Щодо підприємств, які входять до Укроборонпрому, то вони не обов’язково мають відразу йти на приватизацію. Вочевидь, частина з них може залишитися у державній власності, частина може залучити інвесторів та модернізувати виробництво…
ОПК: — Як ви вважаєте, чому досі в уряді немає профільного віце-прем’єра, який би опікувався питаннями оборонпрому?
— Тому, що ця діюча закрита структура нині забезпечує повністю закритий механізм витрачання коштів у сфері ОПК. Туди вхід заборонено грифом державної таємниці. Це призводить до того, що при відсутності контролю, величезна кількість людей, задіяних у цьому процесі, створює корупційні ризики.
ОПК: — Про необхідність профільного відомства, яке б формулювало державну політику у сфері «оборонки» та відповідної посади в уряді, говорять самі виробники військової продукції, але нічого не змінюється вже котрий рік поспіль? Чому?
— Вирішення питання залежить насамперед від вищого керівництва держави. Нагадаю, при Державному концерні «Укроборонпром» передбачена наглядова рада, яка складається з п’яти осіб. За квотою Голови держави – трое, від Кабміну – дві людини. За три роки уряд а ні Яценюка, а ні Гройсмана не вніс жодної своєї кандидатури. Ту наглядову раду було сформовано з трьох людей, а після звільнення звідси Пашинського, там залишається двоє. Тому сьогодні наглядова рада не є дієздатною. Згідно із статутом, якщо рада не діє більше трьох місяців, то її повноваження переходять безпосередньо до директора Укроборонпрому. Отже керівництво концерну саме приймає рішення і саме їх контролює. І за цю ситуацію несе відповідальність президент та уряд.
ІА «ОПК»