Експерт Бред Лендон у статті для CNN окреслив питання, з якими може зіштовхнутися Китай в боротьбі за Тайвань:
Лідеру Китаю Сі Цзіньпіну знадобилося лише кілька років, щоб виконати свою обіцянку трансформувати Народно-визвольну армію. У 2015 році, через три роки після того, як він очолив Комуністичну партію Китаю, Сі розпочав широкомасштабний проєкт перетворення НОАК на «бойову силу світового класу», яка була б рівною американській армії.
Зараз Китай може похвалитися найбільшим у світі військово-морським флотом з одними з найновіших і найпотужніших військових кораблів на плаву і найпотужнішими в Азії ракетними силами. Незабаром очікується створення військово-повітряних сил із винищувачами-невидимками та бомбардувальником-невидимкою.
Але, як показує невдале вторгнення Росії в Україну, навіть у найбільших, найгрізніших, здавалося б, військових є ахіллесові п’яти, якими можуть скористатися менші, розумніші сили.
Сі пообіцяв поставити Тайвань під контроль Пекіна – силою, якщо це необхідно. Він повторив це на партійному з’їзді 16 жовтня, виступивши з промовою, яка, на думку деяких аналітиків, передала «нову актуальність» цього питання.
«Колеса історії котяться до возз’єднання Китаю та омолодження китайської нації. Має бути реалізовано повне возз’єднання нашої країни», – сказав Сі Конгресу під гучні оплески.
Тайвань розташований за 177 кілометрів від узбережжя Китаю. Понад 70 років обидві сторони живуть окремо, але це не завадило правлячій Комуністичній партії Китаю заявити, що острів є їхнім попри те, що він ніколи його не контролював.
Промова Сі була коротким підсумком про роботу Комуністичної партії. А її повний текст окреслював прагнення Китаю стати більш вправним у розгортанні своїх військових сил, щоб дати йому змогу «перемагати у локальних війнах». Можливість захопити Тайвань вже давно є рушійною силою модернізації НОАК Сі Цзіньпіном, але насправді зробити це є гігантським і кривавим завданням – мабуть, навіть кривавішим, ніж спроба Росії захопити Україну.
Під час вторгнення в Україну Москва мала таку перевагу, що її військам потрібно було лише перетнути сухопутний кордон. Якщо Китай вторгнеться на Тайвань, його війська повинні будуть перетнути Тайванську протоку. Аналітики кажуть, що для цієї найбільшої з часів Другої світової війни десантної операції знадобляться сотні тисяч солдатів. І багато хто сумнівається, що Китай – навіть маючи більше військово-морських сил, ніж будь-яка інша нація на планеті – зможе це зробити.
Китай також стикається з серйозною проблемою, щоб переконатися, що всі частини його грізної армії рухаються в одному напрямку – ще одна проблема, яка переслідує Росію в Україні. Він все ще перебуває на ранніх стадіях створення єдиних командних структур, у яких військово-морські, авіаційні, армійські та ракетні підрозділи синхронно працюють разом для виконання скоординованого бойового плану.
Проте експерти стверджують, що Китай досяг прогресу в цьому відношенні, відзначаючи координацію своїх військових підрозділів під час навчань, які НОАК проводила у відповідь на візит спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі на Тайвань у серпні.
Аналітики відзначають, що під керівництвом Сі Китай зміг навчити командирів, які могли б виконувати такі комбіновані кампанії. Проте частина з них скоро підуть на пенсію. Чотири з шести вищих офіцерів Центральної військової комісії Китаю (ЦВКК) досягли нормального віку виходу на пенсію в 68 років і їх замінюють. До того ж ці четверо офіцерів керували фактичними бойовими силами НОАК, тоді як двоє, що залишилися, походять із політичних лав армії, писав Вутнов минулого місяця для China Brief Фонду Джеймстауна.
«Якщо Сі Цзіньпін не прийме рішення скасувати вікові обмеження, цілком імовірно, що ніхто з оперативним досвідом не залишиться в новому ЦВКК», – написав Вутнов.
У червні Сі підписав наказ про нові керівні принципи, що стосуються невоєнних операцій. Аналітики попереджають, що слова можуть бути димовою завісою для чогось більш зловісного, порівнюючи це з тим, як президент Росії Володимир Путін називає своє вторгнення в Україну «спеціальною військовою операцією».
Проте державні ЗМІ Китаю зробили все можливе, щоб применшити цей наказ, заявивши, що він може охоплювати такі дії, як участь у міжнародних миротворчих операціях або надання допомоги під час стихійних лих.
«Ці плани спрямовані на запобігання та нейтралізацію ризиків і викликів, вирішення надзвичайних ситуацій, захист людей і майна, а також захист національного суверенітету, безпеки та інтересів розвитку, а також світового миру та регіональної стабільності», – повідомляє служба новин Xinhua.
Йонас Парелло-Плеснер, старший науковий співробітник Німецького фонду Маршалла, є одним із тих, хто скептично ставиться до мотивів невоєнного порядку.
Можливо, Сі вже на шляху до реалізації своєї мрії про китайську армію справді світового рівня, але на його шляху залишається безліч проблем. І паралелі з військовими невдачами Путіна будуть останнім, що він захоче чути.