Чому почався занепад українського авіапрому і хто в цьому винен?

Проблеми в авіабудуванні України почалися в 2014 р. коли прем’єр-міністр Яценюк дав вказівку щодо зміни керівництва ДП «Антонов». За його вказівкою заступник міністра Коленков видав наказ по міністерству промислової політики, яке до речі, на той час вже було ліквідоване, згідно з яким звільняється з посади діючий президент-генеральний конструктор Ківа Д.С. І замість нього призначається, цим же наказом, якийсь громадянин РФ Меренков, який і зараз, до речі, живе і працює в Росії.

Звичайно, колектив ДП «Антонов» не дозволив цій особі зайти на підприємство, а постановою Окружного Адміністративного суду цей протиправний наказ було відмінено. На цьому протиправні дії Яценюка не припинялися.

В ті ж часи ДП «Антонов» співпрацювало з Саксонією (Німеччина) щодо створення спільного підприємства між ДП «Антонов» та Дрезденського «Flugzougwerke», яких цікавило виробництво і спільна модернізація літака АН-178 з західними комплектуючими виробами і двигунами CF-34-10 (називався АН-178-111).

Мені особисто довелося декілька разів бувати в Саксоніі, на «Flugzougwerke» (Дрезден), а з прем‘єр- міністром С. Тіліхом ми підписали попередню угоду про створення СП. При цьому планувалося, що складання літака буде в Німеччині, а ДП «Антонов» буде забезпечувати поставку конструкторської документації агрегатів планера (крило, фюзеляж, оперення, шасі), а також комплектуючих виробів і агрегатів, які виробляються в Україні.

Це була дуже взаємовигідна програма, тому що Ан-178-111 повністю міняв літаки С-160, які в той час були на озброєнні в Німеччині, Туреччині та інших країнах. До цієї програми також приєднались Баварія, Тюрінгія, Брандербург та інші.

Пан прем‘єре міністром С. Тіліх наголошував, що ця програма схвалена Урядом Німеччини на чолі з канцлером А. Меркель і вже передбачено необхідне фінансування.

Наприкінці 2014 р. було заплановано офіційне підписання Угоди в Дрездені, на яку був запрошений і амбасадор України в Німеччині. Але як стало відомо, виконуючий обов’язки амбасадора України  Хімінець, вірогідно за вказівкою Яценюка, написав офіційного листа до прем’єр-міністра Саксоніі С. Тіліха, що підписувати таку Угоду не треба, тому що «громадянин Ківа Д.С вже не є керівником ДП «Антонов». Але ця інформація не була правдивою, тому що я керував ДП «Антонов» згідно з діючим контрактом.

В період 2014-2015рр. на ДП «Антонов» було дуже багато роботи:

• Створювався новий транспортній літак АН-178,
• Вироблялись и постачалися на Кубу літаки АН-158,
• Вироблялись и постачалися в Ірак літаки АН-32,
• Відбувалося імпортозаміщення на літаках Ан-148, Ан-178, Ан-124-100,
• Підписані і вже частково виконувались контракти з Китаєм по літаках Y-20 і АН-178,
• Підписаний контракт на модернізацію і імпортозаміщення на літаку АН-32 (АН-132) з Саудівською Аравією , який передбачував аванс 60 млн. долл США,
• Підписаний контракт щодо постачання в Азербайджан літаків АН-178, та Угоду щодо їх подальшого виробництва в Азербайджан.
• Проведені попередні перемовини з Міністерствами Туреччини, щодо спільного виробництва та імпортозаміщення літака АН-158, та виконана демонстрація літака АН-158 в Анкарі Президенту Туреччини Раджипу Ердогану,
• Системно проводились роботи по експлуатації літаків АН-124-100, АН-225, АН-22 в інтересах НАТО, ми відійшли від співпраці с компенсацією Єйр Фойл, і щорічний дохід на ДП «Антонов» додатково збільшився в 2008-2014р. на 100 млн долл США на рік, за рахунок суттєвого збільшення ACMJ.
• Проведені перемовини з Його Королівською Величністю Принцом Великої Британії Майклом Кенським, який прибув з візитом до Києва на ДП «Антонов» з пропозицією встановлення двигунів Rolls-Royce на літаку АН-70, та взяти під опіку програму АН-188 з двигунами Rolls-Royce, а також, підключитись разом з партнерами до програми реструктуризації і акціонування ДП «Антонов»;
• Продовжувалось співробітництво з Іраном по літаках АН-140;
• Продовжувались роботи по модернізації і подовження ресурсів літаків АН-32 в Індії.

 

Але цькування ДП «Антонов» збільшувалось, тому що РФ, а можливо і деяким західним конкурентам не подобався такий розмах дій компанії Антонов.

В березні 2015 р. був виданий наказ щодо приєднання ДП «Антонов» до концерну «Укроборонпром», керівництво якого вимагало від ДП «Антонов» перерахування коштів, але ми категорично відмовлялися. Тоді знову вирішили усунуті керівника ДП «Антонов», тобто мене.  Почались знову виклики до СБУ, Генпрокуратури, в тому числі вже й членів моєї родини. Ніяких підстав не було, а мені повідомили, що є вказівка «зверху». На той час ДП «Антонов» успішно працювало і було кращим в Україні по всіх основних показниках.

Декілька разів я був запрошений на бесіду з Гладковським, як він наголошував, що це за дорученням Президента Порошенко.

В одній із таких зустрічей він запропонував мені написати заяву щодо звільнення за власним бажанням з посади Президента ДП «Антонов», тобто не керувати підприємством, натякаючи на можливі проблеми з моїм подальшим станом здоров’я . Я був змушений написати заяву про звільнення з посади. На посаду президента ДП «Антонов» було призначено людину від партії Порошенко.

Слід відзначити, що з 1946 р по 2015 р на протязі 70 років підприємством керували фахівці авіабудування, тобто три генеральних конструктори – О.К. Антонов, П.В. Балабуєв, Д.С. Ківа. Починаючи з 2015р по теперішній час, тобто за 7 років на підприємстві змінилося 7 керівників, жодний з яких не був генеральним конструктором. За ці сім років ДП Антонов не розробило і не випустило серійного жодного літака, та ще й втратило практично всі наробітки та діючи контракті та Угоди, які до цього роками напрацьовувались.

 

Які зміни відбулися з приходом нового керівника ДП «Антонов», представляти якого приїхали особисто Президент П. Порошенко з Гладковським.

• Зупинилась програма літака Ан-178, який вже до цього виконував випробувальні польоти;
• Припинилися поставки літаків АН-158 на Кубу і АН-32 в Ірак;
• Не виконане імпортозаміщення на літаках АН-148, АН-178, АН-124-100;
• Припинилася програма співробітництва з Німеччиною по програмі літака АН-178-111;
• Припинилася програма співробітництва з Саудівською Аравією по програмі літака АН-132;
• Не виконано контракт з Азербайджанською Республікою щодо постачання 10 літаків АН-178;
• Не реалізована Угода з Азербайджанською Республікою щодо спільного виробництва літаків АН-178;
• Не реалізована програма з Туреччиною щодо спільного виробництва і модернізації літака АН-158;
• Не реалізований контракт з Китайською Народною Республікою, компанією «A-Star» щодо постачання і спільного виробництва літаків АН-178;
• Не реалізована програма можливого співробітництва з Великою Британією по літаку АН-188 (на базі літака АН-70) з двигунами Rolls-Royce;
• Повністю припинилось більш ніж 20-річне співробітництво з Іраном по літаку АН-140;
• Припинилось співробітництво з Польщею по літакам АН-2, АН-28, та їх модернізації.

Загальні втрати ДП «Антонов» і України, від втрачених можливостей і програм, складають більше ніж 10 млрд долл США.

Окрім того, бездіяльність керівництва ДП «Антонов» та «Укроборонпрому» на початку війни з РФ привела до знищення діючих основних фондів, літаків АН-225 «Мрія», АН-124-100, АН-22, АН-74, АН-132 та АН-26.

 

Які потрібно вжити дії по відновленню зруйнованої літакобудівної галузі?

Відверто кажучи, в умовах війни РФ з Україною, а також знищення льотно-випробувальної бази в Гостомелі, зробити цю дуже важко.

Але всі ми впевнені в нашій майбутній перемозі над російськими агресорами і повинні готуватися до відновлення роботи основних високотехнологічних підприємств, в тому числі ДП «Антонов».

Головне, зберегти сьогодні на ДП «Антонов» високопрофесіональні кадри – конструкторів, технологів, випробувачів та виробничників в різних напрямках. Для того, щоб зберегти знання і високий науково-технічний рівень ДП «Антонов» треба терміново призначити до керівництва патріотів України, високопрофесіональних та порядних фахівців, для яких літакобудування – є основним змістом їх життя. Окрім того, на реальних роботах по різних напрямах, передавати знання і досвід більш молодому поколінню. Якщо цього не буде зроблено на протязі найближчих 3-5 років, то фірма Антонов припинить своє існування як розробник і виробник літаків.

Для реалізацій цього необхідно :

1. Вилучити ДП «Антонов» з Концерну «Укроборонпром» та підпорядкувати безпосередньо профільному Міністерству, щоб підприємство працювало відповідно до закону «Про державне підприємство».
2. Докласти необхідні зусилля для відновлення співробітництва з Саудівською Аравією і Азербайджанською Республікою, які вже виконали частину авансових платежів.
3. Провести перемовини по відновленню реального співробітництва з Туреччиною, Китаєм, Індією, США, Францією, Канадою, Німеччиною, Кубою, Перу, Польщею, Великою Британією та іншими країнами, в тому числі по перспективним програмам.
4. Паралельно вести роботи щодо корпоратизації та акціонування ДП «Антонов». Повинен бути ефективний і зацікавлений власник. Держава повинна контролювати дії власника, щодо недопущення відчуження землі, основних фондів та зміни профіля розробок і виробництва літаків.
5. Провести необхідний комплекс робіт щодо повного імпортозаміщення комплектуючих виробів, матеріалів, технологій з Францією, Німеччиною, США, Канадою, Китаєм, Туреччиною та іншими.
6. Окремо необхідно приділити увагу титановій галузі. В Україні зосереджено 30 % світових запасів титанової руди і виробництва з титанової губки, які постачаються в основному до Росії, і володіють якими в більшості громадяни Росії. А світовим монополістом з виробництва титанових полуфабрикатів є Росія (ВСМПО-Авісма), яка виробляє ці титанові полуфабрикати з української сировини. Купують вони в Україні за 15-20 долл США за один кг, а після переробки вже продають за 60-120 долл США за один кг. Продаючи сировину щорічно до 1млрд долл. США. Необхідно залучити до цієї програми інвесторів й зберегти гроші в Україні. В Україні є підприємства, які цим займаються, це Інститут титану, Запорізький титано-магнієвий комбінат, Сумихімпром, Браворський завод та інші.
7. Необхідно розглянути можливість виробництва в Україні високоякісних стальних та алюмінієвих матеріалів для авіаційної та космічної промисловості.

 

 

Таким чином, підводячи підсумки можливо зробити висновки про те, що основною причиною занепаду авіаційної промисловості України є недолугі дії Президента Порошенка та прем’єр-міністра Яценюка, а також багаторічні дії концерну «Укроборонпром», і тих посадових осіб держави, які створили цей концерн і до сіх пір підтримують його діяльність.

Можливості для відновлення розробки і виробництва літаків в Україні існують, але повинна підтримка держави, фахове керівництво ДП «Антонов», фахівці та порядні люди на всіх ланках його роботи.

Маю на це велику надію.

 

Дмитро Ківа,

генеральний авіаконструктор України,

академік Національної академії наук України,

Герой України