Президент США пригрозив «наслідками», якщо Пекін допоможе російським військовим.
Джо Байден і Сі Цзіньпін не змогли подолати свої розбіжності щодо війни в Україні: президент США попередив про «наслідки», якщо Пекін надасть військову допомогу Кремлю, а китайський лідер розкритикував «широкі та невибіркові санкції», запроваджені проти Росії Заходом. Про це повідомляє Finantial Times.
Дипломатичне протистояння виникло під час двогодинної телефонної розмови між двома лідерами в п’ятницю, коли Вашингтон висловив побоювання, що Китай допоможе російським військовим, які борються з труднощами, просування яких в Україні значною мірою зупинилося, оскільки зіткнулося з запеклим опором.
Білий дім заявив, що Байден висловив ці побоювання під час телефонної розмови, заявивши, що він «вказав на наслідки, якщо Китай надасть матеріальну підтримку Росії».
У звіті Пекіна про дзвінок говориться, що Сі розкритикував економічні санкції, які США та їхні союзники наклали на Росію у відповідь на вторгнення, які можуть бути поширені на інші країни, включаючи Китай, якщо вони стануть на бік Москви.
«Повні та невибіркові санкції лише змусять людей страждати. У разі подальшої ескалації вони можуть спровокувати серйозні кризи у світовій економіці та торгівлі, фінансах, енергетиці, продовольстві, промисловості та ланцюжках поставок, що завдасть збитків і без того послаблій світовій економіці та призведе до безповоротних втрат», — сказав Сі, згідно з китайським звітом.
Однак, Пекін сказав, що Сі подякував Байдену за «холоднокровний та раціональний» підхід до конфлікту; наголосив, що «українська криза — це не те, чого ми хочемо»; і сказав, що США та Китай «мають взяти на себе свою частку міжнародної відповідальності та працювати в ім’я миру та спокою у всьому світі».
Дзвінок між лідерами двох найбільших економік світу став останньою дипломатичною спробою покласти край війні Росії проти сусіда й офіційні особи США заявили, що Байден докладно описав як вторгнення, так і реакцію Заходу.
Москва запросила у Пекіна кілька категорій озброєнь, зокрема безпілотників.
Офіційні особи США не надали жодних додаткових подробиць щодо можливого покарання Китаю після телефонної розмови та не дали оцінки того, чи вирішив Сі вже підтримувати Росію.
Але Джен Псакі, прессекретар Білого дому, сказала, що у розпорядженні США є «низка інструментів», включаючи санкції, і що можлива відповідь Заходу, ймовірно, обговорюватиметься, коли Байден вирушить до Європи наступного тижня, щоб зустрітися з представниками НАТО, ЄС та лідерами G7.
«Подивимося… яке рішення Китай ухвалить найближчими днями та тижнями», — сказав журналістам високопосадовець адміністрації Байдена, додавши, що цей дзвінок був спрямований на те, щоб Сі та Байден могли провести «пряму, відверту, докладну і дуже суттєву бесіду».
Китай був найважливішим прихильником Путіна як напередодні вторгнення, і у перші тижні конфлікту. У звіті Пекіна про телефонну розмову Байдена Сі сказав президенту США: «Невідкладним завданням є продовження діалогу та переговорів, запобігання жертвам серед цивільного населення, запобігання гуманітарній кризі та швидке припинення бойових дій».
Поки два лідери говорили, вторгнення Росії в Україну тривало 23-й день, а Путін був присутній на масовому мітингу на стадіоні у Москві на підтримку війни.
Він присягнув, що Росія «здійснить усі плани, які ми поставили перед собою», звертаючись до натовпу, який, за даними державних ЗМІ, перевищував 200 000 людей у місці проведення фіналу чемпіонату світу з футболу 2018 року. Він сказав, що Росія вторглася до України, щоб захистити російськомовних від «геноциду».
У п’ятничній телефонній розмові з канцлером Німеччини Олафом Шольцем Путін звинуватив Україну в «спробі затягнути» переговори щодо врегулювання «новими нереалістичними пропозиціями».
У той час як Китай публічно заявляє про свою нейтральну позицію, США стурбовані тим, що вони наближаються до підтримки Росії військовою технікою. Пекін також уникає називати війну «вторгненням», посилаючись натомість на українське «питання» або «кризу».
Путін не виявляє особливих ознак ослаблення воєнного тиску. За словами місцевої влади, напад Росії на Україну досяг околиць Львова, що свідчить про готовність Москви розширити свої бомбардування на захід країни.