Сьогодні – День ракетних військ та артилерії, тож про зброю по темі. Зокрема, про керовані високоточні боєприпаси «Квітник» та «Карасук», які були представлені на виставці «Зброя та безпека-2017».

Там ми бачили загальний вигляд цих боєприпасів, що розроблені ДП «Науково-виробничий комплекс «Прогрес» та ЦКБ «Точність», м. Ніжин. А я хотів би додати окремі штрихи до нової конструкції «Квітника» (152/155 мм, максимальна дальність – до 20 км) та «Карасука» (122 мм, дальність – 12 км) і зазирнути за метал. Зокрема, показати, які разючі зміни сталися з напівактивною лазерною головкою самонаведення, що колись, здається, мала індекс 9Е431.

Ця головка виготовлялась з російськими комплектуючими, і коли у 2013 р. «Квітник» з російським шлейфом було прийнято на озброєння ВС України, серійне його виготовлення виявилось неможливим. Тому розробники замінили російські комплектуючі і вийшли на результати, які ми і побачили на «Зброї та безпеці».

У процесі розумного імпортозаміщення виявилось, що замість 11 поверхів плат у головці самонаведення цілком достатньо 3 (дивимося різницю на фото 2). Та й це — «не прєдел». Можна мінімізувати і далі.

Вважається, що використання артилерійських та мінометних високоточних боєприпасів з лазерним самонаведенням скорочує час виконання вогневого завдання з ураження цілі у 10-15 разів. Також у середньому в 50 разів зменшуються витрати снарядів, потрібних для знищення однієї точкової цілі. Наслідком цього є значне збільшення як ефективності використання артилерії на сучасному полі бою, так і її живучості, можливість зменшення кількості додаткового обладнання, а логістика спрощується в рази. Все це компенсує більшу вартість високоточних боєприпасів.

Але це один бік медалі. Тепер – про інший, з мінусами. І йдеться не лише про пил чи туман, що можуть суттєво зменшити ефектність застосування таких боєприпасів.

Застосування високоточного артилерійського вогню вимагає високого рівня підготовки особового складу усіх рівнів. При цьому використання високоточних боєприпасів такого типу вимагає участі операторів з апаратурою лазерного підсвітлювання цілей. Оператор діє у складі передових загонів бойових частин або самостійно — для визначення цілей і наведення високоточного боєприпасу шляхом лазерного підсвічування. Віддаленість оператора від цілі – 3-5 км. Тривалість підсвічування – до 5-10 секунд. Така існуюча тактика застосовування високоточних боєприпасів перетворює операторів на своєрідних камікадзе. Адже для них виконання завдання пов’язано з високим особистим ризиком, у той час як самі засоби враження — САУ або міномети — в цей час знаходяться в оперативній глибині угруповання.

Втім, попри ці мінуси, керований боєприпас ARP 155 (польська компанія «Меско», фото 3), в основі якого – конструкція снаряду «Квітник» та наша головка (фото 4), нині вдосконалюється в рамках спільного проекту з Польщею.

P.S. Сьогодні – не лише День ракетних військ та артилерії, а й День інженерних військ. З чим вкотре вітаємо наших професіоналів.

Сергій ЗГУРЕЦЬ,

директор информационно-консалтинговой компании Defence Express