Укроборонпром має створювати найсучаснішу і найякіснішу зброю для наших Збройних Сил, щоб протистояти країні-агресоруПеред нами стоїть завдання перетворити пост-совєтський спадок на сучасний холдинг, здатний розвиватися по максимальній траєкторії.
Про це заявив перший заступник генерального директора ДК «Укроборонпром» під час круглого столу УІБД, Роман Бондар.
Бондар вважає, що реформа Укроборонпрому, як частина реформи ОПК, це найскладніше завдання, яке Україна має зараз.
«У нас дуже багато об’єктів реформування та рівнів, пов’язаних між собою.
Будь-яка помилка – і ми втрачаємо обороноздатність у певних сегментах, це – дуже велика відповідальність, тому всі наші гіпотези розглядалися, в першу чергу, через призму двох критеріїв: як зробити це найшвидше та без втрати обороноздатності.
Перед нами стоїть завдання перетворити пост-совєтський спадок на сучасний оборотний холдинг, здатний розвиватися по максимальній траєкторії.» – зазначив він,
«У нас надзвичайно велика кількість надлишкового майна, що давить на собівартість та фінансову модель кожного підприємства, дуже високий знос обладнання і колосальна недоукомплектованість. Десятиріччями ніхто не вкладав гроші в оборонку. Коли ми робили перші фінансові дослідження всіх підприємств, мене дуже вразило, що з 137 підприємств, 21 знаходиться на окупованій території, 116 умовно знаходиться під прямим контролем Укроборонпрому. Виявилося, що з 116 підприємств, 28 генерують 98% валового прибутку, і це – шокуюча цифра.»- розповів Роман Бондар.
Бондар зазначив, що підхід до реформування Укроборонпрому дуже простий – за основу взяли Стратегію національної безпеки. Укроборонпром має створювати найсучаснішу і найякіснішу зброю для наших Збройних Сил, щоб протистояти країні-агресору, як зазначено в Стратегії національної безпеки.
«Виклики у нас складні, корпоратизація це один з них. У нас існують державні і казенні підприємства, таких форм власності немає ніде у світі. Для казенних та державних підприємств це- базова річ, те, що дає надію взагалі казенні та державні підприємства перетворити на акціонерні товариства задля того, щоб вони могли залучати фінансування, розпоряджатися майном, створити прозорі системи контролю та надзор за діяльністю та виробництва, створити спільне підприємство.»
Перший заступник генерального директора «Укроборонпрому» повідомив, що у нас є певна кількість компаній, заборонених до приватизації, і це проблема, оскільки неможливо щось зробити з їх майном, або включати їх у основні фонди.
«Через обмеження Цивільного кодексу за підприємства, що мають борг, під час перетворення, ми маємо розрахуватися з кредиторами. Хочу нагадати, що у 116 компаній у нас 14, 5 млрд. гривень прострочених боргів. Тобто ми, звісно, готові, держава повинна дати ці 14, 5 млрд., ми розрахуємося, але закон, як скальпель. Він не має концептуальних речей взагалі, лише формулює, як створити сучасну модель корпоративного управління новими оборонними системи України, і цьому скальпелю, чесно кажучи, все одно.
Закон Наливайченка, що зараз використовують як альтернативу, має інше завдання, взагалі він з’явився раніше, ніж був зареєструваний закон 3822. Закон Наливайченка формує і фіксує роль Міністерства у загальній картині всесвіту, він каже, яке місце займає Міністерство, за що воно має відповідати, як впливати і там дійсно проблема реформування оборонки пропонується як гордіїв вузол – взяти і ліквідувати Укроборонпром, підпорядкувати підприємства під Міністерство.»
«Найоптимальніше – це використовувати такі практики, які вже з 2014 року є в Україні, які використовує «Укрзалізниця», «Нафтогаз України», «Укренерго», аеропорт Бориспіль. Є Міністерство, яке виконує функції політикотворця та регулятора, керує стратегічними елементами галузі, а є й інше Міністерство, яке керує підприємством, виконуючи функції власника, а між ними – Китайська стіна. Перше задає умови гри, як суддя, а інше грає на полі по правилах, які задає суддя,»- сказав Роман Бондар.
«Корпорація – це перший виклик, другий виклик – це створити холдинги. Як тільки ми приймаємо закон, нам потрібно буде 6-9 місяців для того, щоб продемонструвати перший результат. Я вважаю, що «Радарні системи» мають бути холдингом першої хвилі, що надихне інші холдинги пройти цей шлях якнайшвидше. Другою хвилею у нас йтиме бронетехніка – це наземна техніка, військовий авіаремонт, морські системи. Інші холдинги будуть у третій хвилі, там більш складні виклики.
Ми вважаємо що третьою важливою проблемою є фінансове оздоровлення. Борг, про який я вже казав, це надзвичайне податкове навантаження, ми зараз розробляємо пропозиції, щоб держава зробила для оборонних підприємств те, що зробила для космічних.»
На завершення Роман Бондар заявив : «Карабах продемонстрував, що війна вже інша. Ми отримаємо через 10-15 років війну роботів, це гіпотеза яку треба перевіряти, може через 15, може 30 років. Зараз є потреба інвестувати у роботів, у автоматизовані системи, сучасну та цифрову зброю, у кіберзброю…
Нам потрібно об’єднати зусилля з комітетом і з Генеральним штабом, з Міноборони, з громадськими організаціями та промисловістю, щоб створити разом рух, який рахує траєкторію розвитку технологій на декілька поколінь вперед. У нас є конкретний ворог – це Росія. У Росії є власна технологічна крива розвитку, для протидії їй потрібно у першу чергу думати, як вона буде еволюціонувати і розвиватися.»