ГЕНЕРАЛ-НАРДЕП РОЗКРИТИКУВАВ ЗАКУПІВЛЮ ДЛЯ ЗСУ ПОЛЬСЬКИХ БРОНЕМАШИН «ONCILLA»

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, генерал  Михайло Забродський розкритикував закупівлю для ЗСУ польських бронемашин «Oncilla».

«До ДОЗу-2020, мабуть, вперше в новітній історії України, в значній кількості включено ББМ іноземного виробництва, — написав він на своїй сторінці у ФБ, додавши, — мова йде про бронемашину «Oncilla» виробництва Польщі, із заявленою ціною всього то у 8,3 млн. гривень за одиницю».

Далі  перший заступник голови профільного Комітету ВРУ написав наступне:

«Історія цієї машини по-своєму унікальна і почалася вона задовго до весни 2014 року. І почалася вона – в Україні, десь в надрах всесильного тоді, як ніколи, концерну Укроборонпром. Справа в тому, що «Oncilla» є нічим іншим як польським варіантом вітчизняної бронемашини «Дозор», якій за тривалий термін так і не судилося стати зразком, що відповідав би вимогам ЗС України. Державною Компанією «УкрСпецЕкспорт» свого часу було офіційно експортовано документацію на «Дозор» до Польщі. І вже через багато років Україна планує закуповувати польську копію «Дозору» під звучною назвою «Oncilla». Безперечно, польські фахівці значно удосконалили невдалий зразок і він позбавився багатьох вад свого прототипу. Але, нажаль, далеко не всіх. Так, наприклад, відповідно до акту «Демонстраційного показу нових і модернізованих зразків автомобільної та бронетанкової техніки», який було ініційовано РНБОУ та ГШ ЗСУ у грудні 2019 року, «Oncilla» не змогла подолати підйом з ухилом 30º — а це є стандартною вимогою до прохідності бойових машин в арміях всього світу вже майже сотню років! Крім того, комісія зауважила низку додаткових недоліків: незручність переміщення всередині десантного відсіку, ускладнена заміна екіпажу та десанту, необхідність дообладнання додатковими бійницями та бортами…

 

Державницький підхід до такої ситуації мав би розуміти під собою системну роботу з удосконалення конструкції і тактико-технічних характеристик горезвісного «Дозору» з урахуванням всіх побажань Збройних Сил і невтішного досвіду їх експлуатації 2016 — 2019 років. І така робота мала б розгорнутися на підприємствах вітчизняного оборонного комплексу. Небагато математики: припустимо, що Міноборони придбає в ДК «Укроборонпром»  25 одиниць «Дозор-Б» за ціною у 8 млн. грн; припустимо, що після обрахування розрахунково-калькуляційних матеріалів, рентабельність угоди для державних підприємств «ХКБМ» або «ЛБТЗ» складе лише 5% — 400 тис. гривень. На контракті в 25 автомобілів це 10 млн. грн – значна сума для оновлення виробничих фондів чи розробки нових систем озброєння, а також, що важливо в соціальному плані, – для утримання кваліфікованої робочої сили…

Але… державницький підхід, при оснащенні ЗС України ББМ, в проекті оборонного замовлення на 2020 рік поки ще розгледіти складно. Замість цього, Україні пропонується профінансувати оборонну промисловість Польщі, а оновлення виробництва вітчизняних державних заводів, здається, пропонується оплачувати з бюджету…»

Поделиться публикацией