Війська територіальної оборони (ВТО) відіграють велике значення та є важливим доповненням регулярних військ, що давно вже практикуються у багатьох державах світу. Про вказує у своїй аналітичній статті в ІА «Обороно-промисловий кур’єр» старший науковий співробітник відділу проблем національної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) Володимир Паливода.
За його словами, за рівнем боєготовності та завданнями, ВТО можна поділити на три групи: перша — війська територіальної оборони, сформовані за зразком регулярної армії (США, ФРН і Велика Британія); друга — війська територіальної оборони, головним завданням яких є охорона і оборона різних об’єктів, забезпечення мобілізаційного та оперативного розгортання армійських угруповань, а також забезпечення їх безперешкодного маневру (Норвегія, Данія, Бельгія і Нідерланди); третя — війська територіальної оборони, які виконують широкий спектр завдань, включаючи ведення партизанської війни на окупованій території (Фінляндія, Швейцарія і Швеція).
В.Паливода також вказує к статті, що цим питанням опікувалися й у країнах СНД. Зокрема, за його інформацією, у Республіці Білорусь досвід створення ВТО поза рамками Збройних сил виявився невдалим, а у Республіці Казахстан був створений такий вид військової сили як резервний компонент Збройних сил РК.
«У нашій країні питання територіальної оборони регулюються Законом України «Про оборону України», який був прийнятий ще у грудні 1991 р. За організацію територіальної оборони на рівні держави відповідає Генеральний штаб Збройних Сил України», — заявив старший науковий співробітник відділу проблем національної безпеки НІСД.
«Здавалося б, що зі створенням нормативно-правової бази усі питання, пов’язані з територіальною обороною у державі, були вирішені. Однак, як завжди, спрацював принцип відставання теорії від практики. Події у Криму і на сході України продемонстрували нашу неготовність (з низки причин як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру) захистити суверенітет і територіальну цілісність країни», — підсумував Володимир Паливода.