Американська аналітична установа Jamestown Foundation надала дані, що 12 ключових для ракетної індустрії РФ заводів розміщені на дистанції від 500 до 1500 кілометрів від державного кордону України, тому для їх ураження треба відповідної далекобійності ракети.
Зокрема, МКБ «Радуга» — це завод, на якому відбувається остаточне складання крилатих ракет Х-101, на «НПО Машиностроения» — виробляються ракети типів П-800 та «Циркон», «Воткинский завод» виробляє балістичні ракети 9М723 до ОТРК «Искандер» та за радянських часів там виготовлялись ракети до ОТРК «Точка-У», «НПК КБ Машиностроения» – масштабує балістичні ракети до ОТРК «Искандер».
Американські аналітики наголошують, що Україні слід мати власну балістичну ракету середньої дальності. Однак це завдання виглядає більш складним, ніж створення вітчизняної крилатої ракети – ДержККБ «Луч» впоралося із завданням за 3,5 роки – з лютого 2016 до серпня 2020 року. Влітку 2023 року голова Асоціації «Західноукраїнське об’єднання підприємств оборонно-промислового комплексу» Ігор Крол оцінював стан розробки оперативно-тактичного ракетного комплексу «Сапсан» на рівні 65-70%. Йшлося про ракету дальністю дії до 500 км. А вже в серпні 2024 року президент Зеленський повідомляв про значний прогрес у просуванні ракетного проєкту.
На думку фахівців Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, Україні слід активізувати перемовини з США щодо отримання необхідних технологій від компаній Northrop Grumman та Raytheon Technologies, які розпочали розробку проєктів ракети PrSM Increment 4 з дальністю польоту понад 1000 км. Крім того, не зайвими були б і перемовини з Туреччиною щодо розгортання ВТС у розвитку ОТРК. Як відомо, міністерство оборони Туреччини у лютому 2024 року уклало контракти із компанією Roketsan на серійне виробництво низки типів ракет, які були розроблені у межах національної ракетної програми, і в тому числі балістичних ракет оперативно-тактичного рівня Tayfun дальністю дії у 560 км — цю дальність заплановано збільшити до 1000 км.
Однак, ще більш «коротка» за часом версія – отримати від США ракети Tomahawk в рамках використання наземного комплексу середньої дальності Typhon, які США планують, зокрема, розмістити в Німеччині. Тим більше, що The New York Times в своїй публікації 29 жовтня повідомило про те, що Україна в рамках «Плану Перемоги» подала до США запит зокрема на отримання Tomahawk для ударів вглибину території РФ. У різних версіях ракети Tomahawk можуть знищувати цілі на відстанях 1600 – 2500 км.
Аналітики Defence Express вже повідомили, що мова може йти саме про ракетну система Typhon – американську наземну пускову установку, яка запускає крилаті ракети Tomahawk та зенітні ракети SM-6 з великих тягачів-причепів. А сама американська армія наразі має в своєму розпорядженні лише дві батареї Typhon на чотири пускові установки кожна. Але з іншої сторони, сама пускова від Typhon під Tomahawk базується на імпровізаційному рішенні – на сухопутну платформу поставили просто універсальну пускову комірку Mark 41, стандартну для надводних кораблів ВМС США.
У відкритих джерелах можна знайти інформацію, що на початку 2020 року КМП США став першим підрозділом збройних сил країни, який отримав крилаті ракети Tomahawk із наземним запуском: «Томагавки» планується розміщувати на береговій лінії для використання як наземної протикорабельної зброї, запуск яких можна здійснювати із землі — ці системи раніше були зняті з озброєння за ДРСМД. У 2023 році було здійснено перший запуск ракети Tomahawk із наземної пускової установки Typhon.
Як відомо, у своїй публікації The New York Times назвав мрію про ракети Tomahawk «нездійсненною». Тим більше, що Київ не отримав крилаті ракети повітряного базування AGM-158 JASSM, передачу яких Білий Дім розглядав, але не наважився на рішення, навіть у базовій версії – з дальністю 370 км. Не кажучи вже про 900-кілометрові AGM-158 JASSM. Хоча на 2025 фінансовий рік, який розпочинається жовтня 2024 року, Пентагон замовив поставку 550 крилатих ракет у варіанті JASSM-ER, який має дальність пуску до 900 кілометрів.
Таким чином для України поки що єдиним шляхом залишається прискорення розвитку саме власних балістичних ракет, можливо, з опорою на згадане ВТС та досягнення дальності у 1500 км за рахунок наявних технологічних рішень іноземних партнерів.