Чому підприємства ОПК відраховують Концерну регулярні внески з частини їх чистого прибутку? 

Частина 1 – Утворення Концерну

Частина 2 – Повноваження Президента

Частина 3 – Органи управління Концерну

В попередніх частинах було сказано про утворення та принципи управління Концерну. Результатом таких перетворень в управлінні ОПК з використанням правових пасток стало створення ситуації, коли Концерн отримав можливості для безперешкодного втручання в внутрішньогосподарську діяльність підприємств ОПК.

Регулярні внески підприємств ОПК Концерну за рахунок відрахування частини їх чистого прибутку

Одним з проявів впливу Концерну та його втручання в оперативну внутрішньогосподарську діяльність підприємств ОПК є встановлення Концерном обов’язків для підприємств ОПК – членів Концерну сплачувати йому регулярні річні (квартальні) внески. Зазначені обов’язки підприємств ОПК здійснюються на підставі Статуту ДК УкрОборонПром, а також Положення про внески учасників ДК УкрОборонПром, затвердженого Генеральним директором ДК УкрОборонПром Д.Саламатіним 20 січня 2012 р., зі змінами, внесеними наказами ДК УкрОборонПром від 12 квітня 2012 р №168 та від 12 серпня 2014 р. №201.

На підставі згаданого вище Положення про внески учасників ДК УкрОборонПром, Генеральні директори регулярно видають накази про розмір регулярних річних та квартальних внесків підприємств-учасників ДК УкрОборонПром з наступним змістом:

Визначати розмір регулярних річних (квартальних) внесків підприємств-учасників ДК УкрОборонПром: наприклад — «на 2016 р. у розмірі 18% чистого прибутку», «на 2017 р. у розмірі 15% чистого прибутку» і т.д.;

Керівникам підприємств-учасників ДК УкрОборонПром враховувати розміри регулярних річних (квартальних) внесків при складанні проектів фінансових планів підприємств.

Приклад сплати квартальних внесків за І квартал 2016 року

Таким чином підприємства сплачували від 15% до 18 % у розмірі чистого прибутку (тобто, того, що залишилось після сплати всіх податків), отриманого підприємством ОПК за минулий рік. Тобто 30% чистого прибутку відраховувалося до держбюджету відповідно до закону, а ще 15-18%  — до УОП, що зменшує розміри вільних обігових коштів, які могли б бути направлені на розвиток – здійснення НДДКР, оновлення чи розширення виробничих потужностей тощо.

Звичайно, що у зв’язку з тим, що Концерн (як юридична особа) ніякої власної виробничої діяльності не здійснює, бо її здійснюють тільки його учасники – підприємства ОПК, якими Концерн управляє, вказані вище регулярні внески використовуються ним, фактично, на утримання свого управлінського апарату (тобто, працівників самого Концерну, як управлінської надбудови над ОПК).

Норми Президента Януковича

Дійсно, відповідно до пункту 15 Статуту Концерну, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року № 993, учасники Концерну зобов’язані сплачувати внески в порядку та розмірах, визначених генеральним директором Концерну. Проте, чи є законною така норма, встановлена Урядом часів Президента Януковича, і яка продовжує використовуватись зараз?

Законом України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» встановлені повноваження Концерну лише на забезпечення проведення ним відрахувань до Державного бюджету України частини прибутку (доходу). Обов’язок здійснювати зазначені відрахування для всіх суб’єктів державного сектору економіки  чітко встановлений Законом України «Про управління об’єктами державної власності», і здійснюються вони за рахунок частини чистого прибутку не в кишеню відповідних суб’єктів управління, а виключно до Державного бюджету України.

Очевидно, що встановлення будь-яких додаткових, не передбачених законами України, відрахувань (зборів, платежів, внесків тощо) має негативний вплив на фінансовий результат господарської діяльності підприємства та виглядає сумнівним з юридичної точки зору. Звичайно, що підприємства ОПК – учасники Концерну не з великим бажанням перераховують йому ці внески.

Необхідно змінювати систему управління ОПК

Система управління має базуватись не на поборах або внесках, а на дворівневої вертикалі управління, побудованої за принципом взаємовигідної співпраці, коли всі ланки управління не можуть існувати одна без одної і зацікавлені в спільному існуванні:

На першому рівні такої системи управління має бути спеціальний центральний орган виконавчої влади, який формує політику — загальну стратегію розвитку ОПК, відповідає за її виконання та ефективність, а також має доступ до фінансових ресурсів державного бюджету (через сформовані ним державні цільові програми), сприяє отриманням замовлень, просуває на державному рівні продукцію ОПК на зовнішніх ринках, забезпечує міжнародну кооперацію і т.д.

Тому необхідно терміново, на виконання положень ЗУ «Про національну безпеку», винести на розгляд КМУ проект постанови Кабінету Міністрів України про створення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, та відповідний проект положення ЦОВВ. Україні потрібна нова «архітектура» в ОПК.

На другому рівні можуть знаходись холдингові компанії (приклад — вертикально-інтегрована структура в літакобудуванні), створені відповідно до вимог Закону України «Про холдингові компанії» із підприємств ОПК за галузевим принципом (відповідно до виду озброєння та військової техніки, що ними розробляється та виготовляється — суднобудування та морська техніка; високоточна зброя та боєприпаси; радіолокація, радіозв’язок, РЕБ; бронетанкова техніка…), які матимуть зворотній зв’язок із першим рівнем управління через зацікавленість у просуванні їх продукції на державному рівні та доступі до фінансових ресурсів бюджету як виконавці державних цільових програм

Тоді не треба буде вводити додаткові «податки» для підприємств ОПК.

Віктор Плахута,

консультант Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони