1.  Автоматизована система управління захистом морського узбережжя

 

3.1 Необхідність створення АСУ ЗМУ

Для забезпечення безпеки морського узбережжя суверенним державам необхідно використовувати всі доступні засоби берегової охорони, військово-морського флоту, прикордонних і поліцейських сил. При цьому у кожного відомства, як правило, є власні системи спостереження і контролю, що ускладнює координацію дій виконавчих органів і призводить до неефективного використання ресурсів. Подальше нарощування розрізнених структур і систем спостереження і контролю тільки збільшує вартість системи безпеки, але не вирішує проблему в комплексі.

Єдино можливим вирішенням проблеми є розробка і створення єдиної комплексної Автоматизованої системи управління захистом морського узбережжя (АСУ ЗМУ). До подібних систем зараз проявляють великий інтерес у багатьох країнах, розглядаючи їх як необхідний засіб, що забезпечує підвищення ефективності системи спостереження, запобігання і реагування на загрози, економію ресурсів і, в кінцевому підсумку, безпеку прибережної частини і морської акваторії країни. Як показують розрахунки, витрати на моніторинг обстановки і управління різнорідними силами і засобами захисту морського узбережжя при використанні такої системи скорочуються в десятки разів. При цьому швидкість обробки і аналізу інформації в порівнянні зі звичайними засобами спостереження зростає в 40 разів, а час реакції системи скорочується до 20 — 30 секунд.

Автоматизована система управління захистом морського узбережжя призначена для комплексного вирішення завдань централізованого автоматизованого управління різнорідними силами і засобами, що забезпечують захист прибережної і морської території узбережжя від усіх видів загроз, що діють в різних сферах.

АСУ ЗМУ має забезпечити: інтеграцію інформації від усіх засобів спостереження та виявлення з формуванням єдиного інформаційного простору в реальному масштабі часу, що дасть можливість отримання інформаційної переваги над потенційним противником; координацію дій розрізнених сил і засобів; автоматизовану розробку планів розподілу зусиль і ресурсів при організації захисту і оборони морського узбережжя, планів ведення бойових дій з формуванням даних цілевказівки для наявних систем озброєння; підвищення ефективності застосування маневрених морських, авіаційних, берегових сил і засобів при виконанні поставлених завдань.

Система може будуватися на базі як вже наявних, так і новостворених структур і систем та дозволить об’єднати зусилля не лише окремих відомств, а й, при необхідності, різних країн регіону.

 

3.2 Основні принципи побудови АСУ ЗМУ

АСУ ЗМУ має створюватися на основі модульного принципу побудови.

Модульний принцип забезпечить можливість поетапної розробки і розгортання окремих компонентів системи, адаптації організаційної структури системи під актуальні вимоги, розширення функціональності і нарощування можливостей системи.

Основу архітектурної концепції побудови АСУ ЗМУ має становити концепція сетецентричного захисту і оборони, комплексне централізоване управління всіма доступними видами зброї, обробка інформації від усіх видів розвідки та джерел інформації з організацією єдиного інформаційного простору.

Концепція сетецентричного захисту (СЦЗ) орієнтована на підвищення оборонних можливостей перспективних формувань в сучасних війнах і збройних конфліктах за рахунок досягнення інфокомунікаційної переваги, об’єднання учасників бойових дій загальним просторовим інформаційним полем.

Концептуальна схема ведення сетецентричних бойових дій характеризується наступним:

• суттєве скорочення часу реакції в ході військових операцій;
• безперервність процесу планування, ведення та матеріально-технічного забезпечення бойових дій;
• єдиний рівень оперативно-тактичної обізнаності;
• самосинхронізація дій в бою;
• поєднання просторової розподіленості збройних сил і концентрації їх вогневого впливу на супротивника;
• широка можливість використання географічно розподілених різнорідних сил і засобів;
• високоінтелектуальні сили мають значно більшу ефективність, тому що користуються знаннями, отриманими від всеосяжного спостереження за бойовим простором.

Технологія СЦЗ спирається на останні технічні досягнення в галузі засобів зв’язку та автоматизації. Зв’язок будується за принципом самовідновлюваної мережі, що передає за загальними каналами цифрові дані, голосову інформацію і потокове відео.

До основних принципів організації СЦЗ в АСУ ЗМУ відносяться:

• безперервний контроль обстановки;
• збір, обробка, аналіз інформації від різних джерел;
• оперативне інформування в разі виникнення загрози;
• реагування на загрозу, що виникла, планування, розподіл зусиль;
• оперативне управління та координація дій підлеглих сил захисту морського узбережжя.

Для досягнення поставлених цілей і вирішення необхідних завдань в АСУ ЗМУ передбачено комплексне управління всіма доступними силами і засобами на основі реалізації наступних системотехнічних вимог:

а) реалізація концепції СЦЗ МУ;

б) реалізація архітектури real-times systems;

в) інтеграція всіх видів інформації в інтересах усіх видів захисту і оборони МУ, створення єдиного інформаційного простору в структурі СЦЗ;

г) створення єдиного простору протидії загрозам з організацією комплексного вирішення завдань управління усіма видами захисту і оборони;

д) адекватне реагування на виникаючі загрози;

е) прийняття рішень з урахуванням всіх можливих варіантів застосування засобів захисту і оборони, включаючи нештатні (критичні) режими;

ж) забезпечення реакції системи в режимі реального часу;

з) забезпечення взаємодії з зовнішніми підсистемами;

і) забезпечення необхідного рівня живучості та надійності функціонування;

к) протоколювання і реєстрація основних подій;

л) можливість розширення складу вирішуваних завдань (відкрита архітектура розвитку);

м) забезпечення заданого рівня технологічності експлуатації і супроводу.

При розробці архітектури АСУ ЗМУ передбачається здійснити перехід до комбінованого застосування передових досягнень в системах бойового управління, зв’язку, обчислювальної техніки, розвідки, спостереження і знищення (Command, Control, Communications, Computers, Intelligence, Surveillance, Reconnaissance and Kill — C4ISRK), високоточної зброї великої дальності, безпілотних, роботизованих засобів збройної боротьби і кібернетичної зброї.

Згідно з концепцією побудови АСУ ЗМУ управління захистом морського узбережжя здійснюється з Об’єднаного центру управління захистом морського узбережжя, до складу якого входять: Інформаційно-аналітичний центр; Центр оперативного реагування; Центр бойового управління.

АСУ ЗМУ забезпечить підвищення ефективності (оперативності, обгрунтованості) централізованого управління всіма видами захисту і оборони морського узбережжя в реальному масштабі часу в умовах активної протидії за рахунок автоматизації процесів:

• обробки та аналізу різнорідної інформації;
• підготовки і прийняття обґрунтованих рішень щодо захисту морського узбережжя, в тому числі на комплексне застосування зброї;
• ситуаційного оперативного управління різнорідними підлеглими і доданими силами і засобами всіх видів оборони і безпеки морського узбережжя.

Для реалізації технологій ситуаційного управління ядром системи має стати Ситуаційний центр, що може функціонувати як у плановому, так і у критичному режимах.  Ситуаційний центр, як організаційна система, що використовує підходи ситуаційного управління складними об’єктами (системами) на базі нових інформаційних технологій, дозволить об’єднати людино-машинні можливості в режимі аналізу ситуації, колективної підготовки і прийняття рішень та прогнозування їх результатів.

 

3.3 Структура АСУ ЗМУ

Підсистема управління та координації всіх видів захисту морського узбережжя призначена для автоматизованого вирішення задач прийняття рішень, планування і організації комплексного захисту морського узбережжя в цілому, розподілу зусиль і координації дій різних сил і засобів оборони і безпеки морського узбережжя. Об’єкти управління при вирішенні завдань центрального управління і координації всіх видів комплексного захисту морського узбережжя — всі функціональні підсистеми АСУ ЗМУ.

Підсистема інформаційної безпеки (ІБ) морського узбережжя призначена для автоматизованого вирішення задач організації і планування дій по забезпеченню ІБ морського узбережжя, безпосереднього управління силами і засобами забезпечення ІБ морського узбережжя при протидії інформаційній зброї противника на всіх рівнях протиборства в кіберпросторі: тактичному рівні (щоденна діяльність, яка полягає в спробах розкрадання інформації і атаках на комп’ютерні системи фірм, компаній і пересічних громадян); оперативному рівні (великомасштабні кібератаки на великі організації, банки і компанії); стратегічному рівні (ведення реальних військових дій, що супроводжуються довгостроковими, масштабними і руйнівними наслідками).

Підсистема забезпечення інформацією про обстановку призначена для автоматизації завдань збору, обробки та узагальнення інформації про наземну, повітряну, надводну, підводну, навігаційно-гідрологічну обстановку, формування єдиної картини обстановки в інтересах всіх функціональних підсистем АСУ ЗМУ.

Підсистема протикорабельної оборони (ПКО) морського узбережжя призначена для автоматизованого вирішення задач планування і організації протикорабельної оборони морського узбережжя, безпосереднього управління силами і засобами розподіленої ПКО морського узбережжя при нанесенні ракетних, артилерійських і авіаційних ударів по кораблях противника.

Підсистема протичовнової і протимінної оборони (ПчПмО) морського узбережжя призначена для автоматизованого вирішення задач планування ПчПмО, безпосереднього управління силами і засобами розподіленої ПчПмО морського узбережжя при пошуку, супроводу та знищенні підводних човнів противника, виявленні і знищенні мін в акваторії морського узбережжя.

Підсистема протівоподводно-диверсійної оборони (ППДО) морського узбережжя призначена для автоматизованого вирішення задач планування ППДО, безпосереднього управління силами і засобами ППДО морського узбережжя при забезпеченні захисту акваторії і об’єктів морського узбережжя від підводних диверсійних дій.

Підсистема берегових частин прикордонної служби (БПС) морського узбережжя призначена для автоматизованого вирішення задач управління силами і засобами берегових частин прикордонної служби при виявленні та припиненні фактів порушення державного кордону.

Підсистема протиповітряної і протиракетної оборони (ПвПрО) морського узбережжя призначена для автоматизованого вирішення задач планування ПвПрО морського узбережжя, безпосереднього управління силами і засобами розподіленої ПвПрО морського узбережжя при відображенні ударів повітряного противника.

Підсистема повітряно-космічної оборони (ВКО) морського узбережжя призначена для автоматизованого вирішення задач планування ВКО морського узбережжя, безпосереднього управління силами і засобами розподіленої ВКО морського узбережжя при захисті від повітряно-космічного нападу супротивника.

Підсистема радіоелектронної боротьби (РЕБ) морського узбережжя призначена для автоматизованого вирішення задач планування і ведення радіоелектронної протидії радіоелектронним засобам противника в інтересах усіх видів захисту морського узбережжя.

Підсистема берегової (наземної) оборони (БО) морського узбережжя призначена для автоматизованого вирішення задач планування і організації захисту військово-морських баз, важливих ділянок узбережжя і берегових об’єктів з сухопутного напрямку і від морських десантів.

Підсистема управління морською поліцією (МП) морського узбережжя призначена для автоматизованого вирішення задач управління силами і засобами морської поліції при виявленні та припиненні правопорушень у територіальних водах і винятковій економічній зоні держави.

Підсистема міграційної служби (МС) морського узбережжя призначена для автоматизованого вирішення задач управління силами і засобами міграційної служби при виявленні та припиненні порушень встановленого законом порядку міграції населення.

Підсистема митної служби (МС) морського узбережжя призначена для автоматизованого вирішення задач управління силами і засобами митної служби при виявленні та припиненні правопорушень і злочинів у межах компетенції митних органів.

Підсистема служби з надзвичайних ситуацій (НС) морського узбережжя призначена для автоматизованого вирішення задач управління силами і засобами служби з надзвичайних ситуацій при прогнозуванні, попередженні, ліквідації НС та боротьбі з наслідками НС.

Підсистема забезпечення функціонування АСУ ЗМУ призначена для автоматизованого вирішення задач організації безперебійного функціонування АСУ ЗМУ: адміністрування програмних і технічних засобів АСУ ЗМУ, управління розподіленим обчислювальним процесом, захисту АСУ ЗМУ від деструктивних впливів в умовах сучасного інформаційного протиборства, забезпечення живучості АСУ ЗМУ в разі настання нештатних ситуацій.

 

3.4 Единий інформаційний простір АСУ ЗМУ

Однією із головних і обов’язкових умов ефективного функціонування АСУ ЗМУ є створення єдиного інформаційного простору в інтересах захисту морського узбережжя — сукупності баз даних і знань, технологій їх ведення і використання, інформаційно-телекомунікаційних систем і мереж, що функціонують на основі єдиних принципів і забезпечують інформаційну взаємодію всіх елементів системи.

Єдиний інформаційний простір забезпечує формування єдиної інтегральної інформаційної моделі обстановки і надання цієї інформації користувачам системи відповідно до їх прав і потреб.

Єдність інформаційного простору АСУ ЗМУ має забезпечуватися достовірністю і оперативністю одержуваної інформації, точністю ототожнення та ідентифікації кожного об’єкта, що спостерігається (стаціонарного або рухомого), об’єднанням інформації від різних джерел, формуванням цілісного інформаційного образу об’єкта, що спостерігається, і середовища, єдністю подання інформації для всіх споживачів системи, незалежно від їх територіального розташування і відомчої належності (відповідно до їх потреб і прав доступу).

Термін «єдине» має на увазі, що всі учасники інформаційного процесу при спільній діяльності мають можливість в реальному або близькому до реального часу помістити або відібрати потрібну інформацію, охоплену цим простором.

Джерелами інформації для формування ЄІП є розподілені в просторі джерела, що забезпечують добування і збір координатно-об’єктної інформації про об’єкти спостереження в свій зоні відповідальності. До них відносяться джерела інформації наземного, повітряного, морського розташування, що здійснюють, відповідно, моніторинг наземної, повітряної та морської обстановки (надводної, підводної, навігаційно-гідрологічної):

• датчики і сенсори всіх видів моніторингу, що передають координати і характеристики об’єктів спостереження, дані про навколишнє оточення, про передбачувані зміни обстановки;
• засоби навігації і локації;
• повітряні системи спостереження, що встановлені на пілотованих та безпілотних літальних апаратах;
• супутникові системи спостереження.

Крім того, у формуванні ЄІП використовується інформація, отримана від органів державної влади, з баз даних і знань інших автоматизованих систем, зі ЗМІ, соціальних мереж та з інших джерел.

Для формування ЄІП різнорідна інформація, отримана з різних джерел, повинна бути приведена до єдиного просторового і часового виміру. Комплексне представлення та аналіз інформації, отриманої з різних джерел, дозволить виявити явні і неочевидні загрози, зв’язки між подіями, що відбуваються в різних середовищах, об’єднати їх в єдину ситуацію і відслідковувать тенденції її розвитку.

Таким чином, актуальність створення АСУ ЗМУ з єдиним інформаційним простором обумовлюється необхідністю моніторингу та інтеграції величезної кількості різнорідної динамічної інформації, що характеризує стан кожного елемента і системи в цілому; виявлення зв’язків і закономірностей їх взаємного впливу з урахуванням комплексу зовнішніх і внутрішніх загроз; аналізу множини прогнозних моделей реалізації загроз і сценаріїв їх розвитку; прийняття обґрунтованих оперативних стратегічних рішень щодо забезпечення безпеки морського узбережжя в режимі реального часу.

 

Примітки

1. Конвенція Організації Об’єднаних Націй з морського права підписана в ямайському місті Монтего-Бей в грудні 1982 року. Вступила в дію 16 листопада 1994 року. Конвенція містить 320 статей і 9 додатків. Станом на червень 2016 р конвенцію підписали і ратифікували 168 країн і Європейський союз, в Україні ратифікована у 1999 році.

Література
1. Конвенція Організації Об’єднаних Націй з морського права. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_057#Text
2. Про внесення змін до Морської доктрини України на період до 2035 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1108-2018-%D0%BF#n2
3. Про затвердження військово-адміністративного поділу території України. Указ Президента України №39/2016. URL: https://www.president.gov.ua/documents/392016-19769
4. В.П. Горбулін, О.Г. Додонов, Д.В. Ланде. Інформаційні операції та безпека суспільства: загрози, протидія, моделювання: монографія / К.:
Інтертехнологія, 2009. — 164 с.
5. Додонов А.Г., Путятин В.Г., Куценко С.А., Князь И.В. Сценарий принятия решения по организации противолодочной и противоминной обороны корабельного соединения // Математичні машини і системи. – 2015. — №3. — С. 14 -29.
6. А.Г. Додонов, В.Г. Путятин, С.А. Куценко, Б.И. Низиенко, А.А. Юрасов, Е.А. Додонов. Компьютерное моделирование системы организационного управления авиационным комплексом // Реєстрація, зберігання і обробка даних. — 2014. — Т. 16, № 3. — С. 25-44.
7. Морозов А.А. Ситуационные центры. Информационные технологии будущего (Новая информационная технология) / Киев: Интертехнодрук, 2008. — 332 с.
8. Маклаев В. Комплексное решение задач защиты от угроз с морских направлений // Национальная оборона. – 2020. — №8.
URL: https://oborona.ru/includes/periodics/defense/2013/0628/220110943/detail.shtml

 

Володимир Горбулін,

голова Наглядової ради Українського інституту безпекових досліджень

перший віце-президент Національної академії наук України,

академік