Російські ЗМІ стверджують, що РФ вже зробила висновки із турецької дронової атаки у Сирії, під час якої тільки за одну ніч ЗС Туреччини знищили п’ять вертольотів, 23 танка, 23 артилерійські знаряддя, 8 зенітно-ракетні комплексів «Бук» і «Панцир», а також 309 солдат сирійських військ. Це — за данини міністра оборони Туреччини Хулуси Акара, який додав, що в атаці брали участь найсучасніші оперативно-тактичні ударні безпілотники Bayraktar TB2 і багатоцільові ударні TAI Anka. При цьому, саме їх масоване застосування забезпечило небачений успіх турецької армії.
Державне російське агентство ТАСС дещо зменшує успіхи ЗС Туреччини, однак його оглядач погоджується, РФ нині суттєво відстає у цій площині, а похвалитися може лише застарілим реактивним розвідувальним безпілотним апаратом ТУ-143. Оглядач ТАСС звернув особливу увагу на те, що Україна закупила 12 ударних комплексів Bayraktar TB2, то ж для РФ питання вже стосується «іміджевих втрат».
А Російська Федерація начебто вже зробила висновки з тріумфу турецьких безпілотних авіаційних комплексів та вирішила прискорити роботу у сфері виробництва ударних безпілотників у короткочасній перспективі. За інформацією російських ЗМІ, з великих апаратів армія РФ оснащена ізраїльськими Searcher Mk II, які перетворилися в російську версію повітряного розвідника «Форпост». Однак вже активно йдуть випробування трьох важких безпілотників: «Альтіус-У», «Оріон» та реактивного дрона С-70 «Мисливець».
З цього набору БАК нести зброю здатні три останні машини. «Альтіус-У» є більш великий і важкий апарат зі злітною масою близько 6 т і корисним навантаженням близько 1 т. Машина має два поршневих двигуна. Розрахункова тривалість патрулювання досягає 48 годин. Зв’язок апарата з операторським пультом здійснюється по супутникових каналах, завдяки чому радіус дії комплексу виявляється практично необмеженим. Важкий безпілотник здатний нести оптичні, радіотехнічні або радіолокаційні засоби виявлення. Відомо, що його планують оснащувати підвісним ракетним або бомбовим озброєнням — для нанесення ударів по наземних об’єктах.
«Оріон» — цілий типорозмірний ряд. Це машини масою від 1 т з корисним навантаженням близько 200 кг, до 2,5 і 5 тонн. Це практично показник російських винищувачів МіГ-29 і переобладнаних під легкі штурмовики навчально-тренувальних Як-130. Ці машини піднімають за раз до 6 т бойового оснащення. Апарати здатні працювати повністю в автоматичному режимі або під управлінням оператора на дальності до 12 тис. км. При цьому час польоту може становити до 60 годин. Машини здатні вести повітряну розвідку і в тому числі застосовувати озброєння. Яке саме поки що — загадка. За словами розробників апаратів з компанії «Кронштадт», свій бойовий характер показала тільки цивільна версія «Оріона».
Про «Мисливець» відомо зовсім мало. Журнал Aviation Week пише, що 20-тонний С-70 може отримати малогабаритні ракети. Їх вага складе близько 200 кг, а розмір не перевищить 3 м. Макет такого виробу показали на нараді з розвитку флоту в січні в Севастополі президенту РФ Володимиру Путіну. За деякими даними, машина зможе нести до 8 т бойового навантаження. Це вже на рівні важких винищувачів типу Су-30/35. На думку американських журналістів, зброя буде застосовуватися для ударів по паливних складів, живій силі, надводних цілях, опорним пунктам, літаків і вертольотів.
Наразі відомо, що в даний час «Альтіус-У» проходить випробування. «Оріон» завершив сертифікацію і найближчим часом почне надходити в Міноборони, правда, швидше за все, в розвідувальної версії. Ну а бойовий С-70 тільки встав на крило і вчиться виконувати спільні польоти з винищувачем Су-57.
Але Росія дивиться не тільки в бік атаки. Розуміючи, що Україна закупила «успішні» турецькі безпілотні авіаційні комплекси Bayraktar TB2 агресор почав думати як боротися з ними. з 10 по 17 березня на полігоні «Кудінова» в Калузькій області отримали можливість ознайомитися з новітніми російськими розробками, спрямованими на виявлення і протидія протиправному застосування безпілотних повітряних суден. Для виявлення БАК з малою здатністю відображення, створюється нове покоління радарів. З їх допомогою відслідковуються малорозмірні безпілотники, вироблені різних матеріалів, що мають низьку площа радіолокаційного виявлення, включаючи пластик, дерево, композити. Для протидії безпілотної техніки впроваджуються ефективні комплекси ППО, розробляється платформа з вогнепальною і радіотехнічним озброєнням, де поєднання різних типів зброї дозволить нейтралізувати загрозу за допомогою засобів РЕБ або фізично знищити БПЛА з вогнепальної зброї.
Отже, ми бачимо, що світом йде тенденція переходу армій на безпілотні авіаційні комплекси та на роботи в цілому. В Україні до 10 компаній займаються розробкою безпілотної техніки, створенням дронів-«камікадзе», а це ударні компекси, а також, створенням наземної роботизованої техніки. Тобто, компанії, що налаштовані працювати у сфері роботизації вже є та готові, але на жаль, вони не можуть це робити за власні кошти, а держава, поки що допомагати не спроможна. То ж, для Києва ці висновки мають бути актуальними. Тому що нові технології можуть суттєво змінити розклад сил на полі бою.
.