А генеральний директор ДК «Укроборонпром» Роман Романов нагадав, що у квітні 2017 року було створено оборонний хаб, який має на меті поглиблення кооперації приватного та державного секторів ОПК. У кількісному вимірі це досить потужне з’єднання у складі 583 підприємств, з яких 134 входять до складу ДК«Укроборонпром», 40 — до Ліги оборонних підприємств, а решта (409) залучається  концерном до виконання робіт за програмою імпортозаміщення. За його словами, позитивні наслідки дієвої співпраці «Укроборонпрому» і Ліги лише за півроку ми бачимо вже сьогодні.

Виступи і дискусії пройшли в рамках трьох змістовних пленарних засідань: «ОПК і наука», «Етапи розробки (модернізації) та прийняття на озброєння (постачання) Збройних Сил України зразків озброєння та військової техніки» та «Експорт продукції оборонного призначення».

Ректор НТУУ КПІ  Михайло Згуровський розповів про участь Університету, як інноваційного середовища, в оборонних розробках, створенні безпілотних апаратів, робототехніки, нових конструкційних матеріалів тощо. На його думку, використання підприємствами Ліги і ДК «Укроборонпром» наукового потенціалу КПІ здатне привнести у співробітництво нову якість і забезпечити проривні рішення на головних напрямках.

Дуже змістовною і актуальною була доповідь професора, проректора НТУУ КПІ з наукової роботи Михайла Ільченка про досвід поточних розробок подвійного використання. Серед них  — українсько-норвезький проект «Розробка системи розпізнавання мін та вибухових пристроїв на базі над широкосмугової  хвильової технології». Новий міношукач забезпечує пошук металевих та пластмасових мін і вибухових пристроїв в будь-якому грунті і, за оцінками фахівців, має забезпечити справжній прорив світового рівня у сфері розмінування.

Іншою цікавою розробкою є створення дальнього мікрохвильового радару  для захисту персоналу – портативний пристрій має на відстані 20 м виявляти в натовпі людей або на тілі окремої особи приховану зброю.

А проект, що розробляє Інститут прикладного системного аналізу, передбачає створення інструментарію для обробки великих обсягів неструктурованої інформації , що генерується у ЗМІ та соцмережах. Це надасть можливість відслідковувати та прогнозувати соціальні процеси, особливо під час соціальних заворушень, стихійних лих та терористичних актів.

Професор, декан факультету інженерно-фізичного факультету КПІ Петро Лобода розповів про створення нових класів армованих композитних матеріалів  в інноваційні технології  підприємств ОПК. Зокрема, йшлося про використаня армованої кераміки і метало-керамічних композитів в прикладних цілях (керамічна броня, лопатки турбін тощо), що дозволяє суттєво підвищити ТТХ і ресурс газотурбінних двигунів і, водночас, зменшити масу виробів.

Нові матеріали дозволяють створити і нові боєприпаси. Один з прикладів-створення потужних 9-мм патронів підвищеної потужності з безвідходною технологією виробництва. Початкова швидкість кулі такого патрону є на 33% вищою від стандартної.Відповідно, вона має більшу дальність та вражаючу силу.

В КПІ розроблено удосконалену технологію  виготовлення деталей холодним видавлюванням заготовок для виробів спеціального призначення а також технологію гарячого штампування заготовок. Обидві широко використовуються в оборонній промисловості (виготовлення боєприпасів, бронетехніки тощо). До цього слід додати розробку технології виготовлення ствольних заготовок з полігональним профілем каналу ствола довжиною до 300 мм.

У цій сфері ми маємо цілком реальні широкі можливості для створення нових конкурентоспроможних на світовому ринку зразків ОВТ. Зокрема, в рамках міжнародного проекту «Інфрачервоні прозорі керамічні вікна для високошвидкісних літальних засобів» (ракет) вирішується проблема створення прозорих для електромагнітного та лазерного випромінювання матеріалів для систем самонаведення (зразок покриття демонструвався першого дня роботи форуму).

Актуальною була доповідь проректора КПІ, професора  Олексія Новікова на тему «Досвід виконання проектів в галузі кібербезпеки», де йшлося про розробку нових алгоритмів шифрування АЕСС потокового трафіку в каналах зв’язку, як складову комплексної системи захисту інформації.  Зазначена розробка є реальним претендентом на симетричний криптографічний національний стандарт.

До інших високотехнологічних розробок в цій сфері, зазначених у доповіді проректора КПІ, відносяться такі, як: «Програмний комплекс виявлення інформаційних операцій в ЗМІ», «Програмний комплекс моніторингу і аналізу інформації в соціальних мережах «NetMonitor», «Програмно-апаратний комплекс для виявлення шкідливого програмного забезпечення» тощо.

Олег Висоцький високо оцінив перші досягнення Ліги і підкреслив ту важливу обставину, що завдяки поєднанню зусиль науки і виробництва її підприємства сьогодні збільшують  випуск «умних» видів продукції, що містять значну частку наукової доданої вартості.

Начальник відділу департаменту оборонних інвестицій Міжнародного секретаріату НАТО Тім Веб зазначив, що оборонний сектор України поступово, але впевнено реформується на вимогу часу. Він високо оцінив потенціал українського ОПК і підкреслив правильність курсу на більш широке залучення до оборонного виробництва українських приватних підприємств.

В той же час, на його думку, того, що демонструвалося минулого дня, замало для такої великої країни. Відтак, вважає представник НАТО, необхідно виробляти більше якісної техніки.

Тім Веб повідомив, що наприкінці 2017 року в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі запланована презентація української оборонної промисловості. Це можна вважати формою підтримки або промоції нашої оборонки з боку Альянсу. Нагадаємо, що вже сьогодні за програмами НАТО в Україні реалізуються 37 різних оборонних пректів (в т.ч. 4 – в КПІ).

Заступник  Міністра економічного розвитку і торгівлі України Юрій Бровченко відзначив значне, у рази, зростання останніми роками активності приватного сектору в ОПК. Він також наголосив на особливій ролі свого Міністерства, яке всіляко сприяє цьому процесу. Юрій Бровченко висловив сподівання, що така тенденція зберігатиметься й надалі, що забезпечить зростання реального сектору економіки і українського експорту.

Активну участь в роботі форуму взяли представники ЗС України. З огляду на важливість подальшого залучення приватних підприємств до виконання державного оборонного замовлення, дуже змістовним був виступ начальника Управління військово-технічної політики ЦНДІ ОВТ ЗС України полковника Антона Гультяєва на тему: «Підготовка оперативно-тактичних вимог зразка, розробка спільного рішення щодо відкриття та виконання дослідно-конструкторської роботи зі створення ОВТ».

На розвиток зазначеного, начальник Управління наукових досліджень і випробувань ОВТ Державного науково-випробувального центру ЗС України полковник Ігор Телевний зробив доповідь «Розробка робочої конструкторської документації. Виготовлення дослідного зразка та проведення попередніх заводських випробувань. Організація проведення державних випробувань дослідного зразка».

Начальник Управління стандартизації, кодифікації та каталогізації МО України полковник Олександр Кумеда  доповів про кодифікацію продукції військового призначення і, насамкінець, останнім серед військових виступив заступник начальника Управління військових представництв МО України полковник Станіслав Дьячук, який доповів про роль військової  прийомки.

В свою чергу, виконуючий обов’язки Голови Державної служби експортного контролю України Ігор Савула розповів про алгоритм отримання дозвільного документу на експорт продукції військового призначеня від Державної служби експортного контролю України.

Заступник гендиректора із зовнішньоекономічної діяльності ДК “Укроборонпром” Денис Гурак наголосив на необхідності певних змін в українській «оборонці», він погодився, зокрема, з необхідністю позбавлення концерну деяких невластивих для нього в ринкових умовах державних повноважень. Проте, вважає він, реструктурований «Укроборонпром» і надалі відіграватиме важливу роль в ОПК.

За його словами, незважаючи на інформаційну війну на фоні агресії РФ, Україна з 2014 року «перестала бути сірим експортером зброї для африканських диктаторів» і впевнено змінює власний імідж на краще. Від експорту залишків ОВТ ще радянського виробництва Україна впевнено перейшла до експорту нових власних розробок.

Вже оптимізовано регуляторні процедури, пов’язані із спеціальним експортом, поширюється практика залучення до реалізації спільних проектів відомих іноземних компаній. Концерн також змінюється, внаслідок чого сьогодні за кордоном його сприймають, як повноцінного легального партнера. З огляду на це, зазначив заступник гендиректора: «…ми постійно шукаємо нові ринки збуту і закликаємо приватний бізнес до співпраці”.

Денис Гурак також наголосив на необхідності подальшого удосконалення існуючої нормативно-правової бази. Так, вже запроваджено зміни до Податкового та Митного кодексів України, які спрощують процедуру імпорту для всіх без виключення підприємств ОПК України. Втім, чекають розгляду ще 40 нормативно-правових актів.

Передусім, важливо прийняти «Закон України про військово-технічне співробітництво» та внести зміни до Постанови Уряду України №170 від 16.03.2016 року про «Порядок ввезення, першого постачання та цільового використання товарів, визначених частиною восьмою ст..287 Митного кодексу України для використання у виробництві продукції оборонного призначення» .

У правовому полі потребують вирішення наступні питання:

-усунення законодавчих обмежень щодо створення підприємств на базі об’єктів держвласності;

-перетворення держпідприємств на публічні акціонерні товариства;

-отримання інструментарію для реструктуризації пасивів;

-застосування механізмів участі приватного капіталу в акціонерних товариствах;

-спрощення порядку створення СП з іноземним капіталом.

Для повноти картини щодо міжнародного співробітництва у військово-технічній сфері нагадаємо, що українська оборонка дійсно успішно співпрацює з закордонними партнерами. Наприклад, ДК «Укроборонпром» і польська державна компанія Polska Grupa Zbrojeniowa плідно співпрацюють в таких спільних проектах, як модернізація танків РТ-91М1 та Т-72 до стандартів Т-17 та ПТ-91М2,  а також створення оригінальної мобільної 80-мм СРЗВ ZRN-01 “Stokrotka” («Маргаритка»).

Остання здатна ефективно вражати як наземні, так і повітряні цілі (БПЛА, вертольоти). Варто відзначити високі темпи створення цієї СРЗВ українськими і польськими фахівцями — лише за рік з широким використанням вже існуючих розробок апробованих технічних рішень. Поряд зі створенням  системи тривають роботи з удосконалення боєприпасів, в т.ч. шляхом оснащення програмованими детонаторами.

Зазначені розробки демонструвалися у вересні п.р. під час проведення у м.Кельце 25-ї Міжнародної оборонної виставки MSPO-2017. При цьому СРЗВ ZRN-01 “Stokrotka” одразу ж після завершення виставки була відправлена для проходження комплексу військових випробувань в Україну. Наступним кроком може бути не менш актуальна співпраця над створенням більш потужних бойових ракетних систем.

Обмін думками під час роботи форуму, разом з із залученням до процесу наукового потенціалу, безумовно, дасть новий імпульс  для розвитку приватної оборонки. Не можна виключати також появи нових напрямків роботи і нових перспективних розробок.

Так, з огляду на існуючі виклики і останні події, пов’язані з вибухами на кількох військових арсеналах, все більш актуальним є питання створення в Україні власної галузі з виробництва боєприпасів за участі в т.ч. приватних виробників. Залучення останніх об’єктивно дозволить забезпечити швидкість і якість робіт, а також, що особливо важливо в умовах війни, виключити або ж суттєво зменшити  корупційну складову.