10 березня 2023 р. на порталі BIZ.NV.UA було опубліковано статтю Iльiна А. , у якій повідомлялося, що японський уряд та парламент готуються дозволити експорт зброї у такі країни як Україна. Це дасть змогу підтримати ОПК Японії та поліпшити імідж країни, як глобального гравця.

А 23 травня 2023 р. на порталі ZBIAM.PL з’явилась стаття Кухарського В. з новою інформацією про військову допомогу Україні. Зараз її має намір надати у перспективі Японія, яка раніше утримувалася від цього. Що це за допомога, а також, якою вона потенційно може бути – у нашому матеріалі.

Згідно статті Iльiна, Японія розгляне можливість дозволу на експорт зброї у такі країни як Україна, що ведуть боротьбу з іноземним вторгненням. Таке рішення має підвищити довіру до Токіо на глобальній арені.

Поки що в Японії діють правила, за якими вона може передавати військові літаки, бронетехніку та ракети лише країнам, з якими спільно розробляє та виробляє це ОВТ.

Уряд та правляча партія (ЛДП) висунули ідею розширення числа країн, які мають право на отримання японської зброї. Це можуть бути країни, проти яких здійснюють військову агресію.

У Стратегії національної безпеки, яку змінили у грудні 2022 р., йдеться про те, що принципи експорту оборонної продукції «мають бути переглянуті».

Тижнем раніше прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда закликав законодавців змінити правила експорту зброї. Це сталося на тлі підготовки Японії до саміту лідерів G-7, що має відбутися у Хіросімі в травні 2023 р. Проведення заходу надасть Токіо можливість продемонструвати свої дипломатичні сили та оголосити, що всі країни G-7 підтримуватимуть Київ. Японія – єдина країна G-7, яка ще не надавала зброю Україні.

Прем’єр Японії вважає, що «Східна Азія може стати наступною Україною». Тому санкції проти Росії та поглиблена співпраця з країнами Заходу у військовій сфері розглядаються як ефективні засоби стримування Китаю, що посилює тиск на Тайвань.

«У разі непередбачених військових ситуацій, Японії доведеться просити інші країни про постачання озброєння», – заявив депутат Масахіса Сато, – «Чи зможемо ми просити їх, перебуваючи у кризі, якщо не дамо іншим країнам під час їхніх власних криз?»

Це питання піднімається й через високу собівартість виробництва японської зброї. З кінця II-ї світової війни ринок збуту цього ОВТ був обмежений лише власними потребами Японії, тому не вдається збільшити його виробництво.

Сато також запропонував відправити в Україну РСЗВ MLRS, які Японія планує вивести з експлуатації до 2029 р. Вважають, що ця гусенична техніка недостатньо ефективна в умовах тропічних островів, та її краще замінити на колісні ПКРК/РСЗВ тип 12. Японія має 99 ПУ M270 MLRS.

Згідно статті Кухарського, 21 травня прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда заявив, що ЗС України буде надана значна матеріальна підтримка. Вона включала би не лише 30 тис. продовольчих пайків, а й близько «100 бойових машин». Така допомога відображає поглиблення двосторонніх відносин між Токіо та Києвом. Надаючи військову підтримку та гуманітарну допомогу, Японія прагне зміцнити стратегічне партнерство та співпрацю з Україною. Крім того, ця підтримка має велике символічне значення – це чіткий сигнал про зміни, що відбуваються у японській політиці, та про те, що Японія стає країною, яке активно бере участь у створенні глобального середовища безпеки.

Що стосується сотні машин, то невідомо, що це за машини, хоча деякі японські ЗМІ вказують на Komatsu LAV, легкий броньований автомобіль (БА) 4×4, який випускається з 2002 р. Машина важить 4,5 т та має розміри 4,4х2,04х1,85 м. У стандартній версії вона може перевозити 5 солдатів (включаючи водія), має легку броню (ймовірно, еквівалентну STANAG 4569a Tier 2), та може нести кулемети чи ПТРК. Машина була випущена у кількості до 2000 од., тому Японія має потенційно великий надлишок.

Невже сталася сенсація, та Японія передасть Україні до 100 бронеавтомобілів, тоді як бронетехніку постачати було заборонено, а цю заборону ще тільки збираються скасувати?

Усе роз’яснилося 24 травня, коли агентство AP опублікувало статтю Марі Ямагучі «Японія надасть Україні 100 одиниць військової техніки», наведену нижче.

Японія провела церемонію у середу, щоб відзначити заплановану пожертву близько 100 військових машин Україні, оскільки Токіо намагається надати обладнання, яке може мати ширше військове використання, ніж його попередні поставки шоломів та захисних костюмів.

Під час урочистої церемонії у МО, на якій були представлені дві півтонні вантажівки, віце-міністр оборони Японії Тошіро Іно передав послу України С. Корсунському документ із переліком трьох типів транспортних засобів, які входять до дару.

«Ми сподіваємося, що вторгнення закінчиться якнайшвидше та повернеться мирне повсякденне життя», – сказав Іно. «Ми надамо стільки підтримки, скільки зможемо».

Пожертвування, яке також включає в себе 30000 продовольчих пайків, надійшло у той момент, коли уряд Японії прагне полегшити свою політику передачі військового обладнання відповідно до нової політики національної безпеки, яка дозволяє її військовим виконувати більшу наступальну роль, значно відриваючись від своєї політики після II-ї світової війни – «принцип лише захисту».

Тобто з цієї статті зрозуміло, що «деякі японські ЗМІ» помилились. Україні подарують не бронеавтомобілі LAV, а  звичайні автомобілі (транспорті, легкові високої прохідності та вантажні).

Сенсації не сталося, але все одно, згідно з твердими планами керівництва Японії щодо скасування обмежень на постачання озброєння Україні, у перспективі таке постачання буде цілком можливе. Що ж це може бути за озброєння?  

Зараз Японія має сучасні та потужні ЗС (579 танків, 1106 ББМ, 1582 од. артилерії, 348 вертольотів (у т.ч. 99 ударних), 317 бойових літаків, 457+ ЗРК, 22 підводні човни та 49 бойових кораблів, у т. ч. 4 вертольотоносці, 4 крейсери, 35 есмінців та 6 фрегатів), а також високотехнологічний та великий ОПК, який усе це виробив.  Зрозуміло, з такими сусідами, як Росія, КНР та КНДР, що мають дуже великі ЗС та ядерну зброю, Японії треба мати потужні ЗС. Росія вперто не бажає повертати Японії Курильські острови, КНР активно претендує на японський архіпелаг Сенкаку, а КНДР постійно випробовує балістичні ракети.

Тем не менш у перспективі Японія, коли обмеження на постачання зброї Україні будуть знаті, та при наявності політичної волі, може надати Україні серйозну допомогу озброєнням, номенклатура якого наведена нижче.

Танки. Танковий парк налічує 579 од. (99 танків тип 10, 335 тип 90 та 145 тип 74). Перші кандидати на поставку Україні – танки тип 74, які випускалися у 1975-1988 роках та мають бойові можливості танків Leopard 1. Загалом було випущено 873 танки тип 74, у строю залишилося 145, які замінюються сучасними танками тип 10.

Танк тип 74 має вагу 38 т, екіпаж 4 особи, розміри 9,42х3,18х2,25 м, змінний кліренс (0,2-0,6 м), лобову броню корпусу та башти еквівалентну 190 мм, гармату 105 мм/56, боєкомплект 55 пострілів, 2 кулемети (7,62-мм та 12,7-мм), двигун 750 к.с., швидкість до 53 км/год, запас ходу 300 км.

Не можна виключити й можливість постачання Україні танків тип 90, які з озброєння поки що не знімають, але можуть зняти (на особливе прохання США). Танк випускався у 1990-2009 роках та має бойові можливості танка Leopard 2.

Танк тип 90 має вагу 50,2 т, екіпаж 3 особи, розміри 9,76х3,43х2,34 м, змінний кліренс (0,2-0,6 м), еквівалентну лобову броню корпусу 650 мм від БОПС та 800-900 мм від КС, башти 800 мм від БОПС та 950-1200 мм від КС, гармату 120 мм/44, боєкомплект 45 пострілів, 2 кулемети (7,62 мм та 12,7 мм), двигун 1500 к.с., швидкість до 70 км/год, запас ходу 300 км.

Самохідні гаубиці (СГ). Парк СГ налічував 166 од. (135 тип 99 та 31 М110А2). У резерві заходяться 130 СГ (80 тип 75 та 50 М110А2). Перші кандидати на поставку Україні – СГ тип 75, які випускалися у 1975-1988 роках та мають бойові можливості СГ М109. Усього було випущено 201 СГ тип 75, в строю їх не залишилося (80 од. були переведені до резерву та замінені сучасними СГ тип 99).

Iншi кандидати – 203-мм СГ М110А2, які випускалися з 1962 р та були модернізовані у 1978 р. Усього СВ мали 91 СГ, у т.ч. 50 переведено до резерву.

СГ тип 75 має вагу 25,3 т, екіпаж 6 осіб, розміри 7,79х2,98х2,55 м, броню проти куль, гаубицю 155 мм/30 (дальність враження 19/24 км), боєкомплект 28 пострілів, кулемет 12,7-мм, двигун 450 к.с., швидкість до 47 км/год, запас ходу 300 км.

СГ М110А2 має вагу 28,35 т, екіпаж 5 осіб, розміри 10,73 х3,15х3,14 м, броню проти куль, гаубицю 203 мм/39,5 (дальність враження 24/29 км), боєкомплект 2 постріли на СГ + 35 окремо, двигун 405 к.с., швидкість до 55 км/год, запас ходу 520 км.

РСЗВ, міномети та ПТРК. Парк РСЗВ MLRS M270 налічує 54 од, (+ 45 у резерві), 81-мм мінометів L16 – 656 од., 120-мм мінометів RT-61 – 453 од., а ПТРК тип 79 – 190 од. Частина мінометів та ПТРК теж у резерві, тому можливе постачання їх Україні. Взагалі, усі РСЗВ планують вивести з експлуатації до 2029 р. та замінити на ПКРК/РСЗВ тип 12.

Особливе значення для України мають засоби ППО.

ЗРК СВ. Парк ЗРК MIM-23B I-Hawk застарів. Він налічує 78 ПУ (13 батарей), а 102 ПУ (17 батарей) переведені до резерву. Вони замінюються сучасними ЗРК тип 03 (зараз вже 52 ПУ, дальність пуску 50 км), тому постачання ЗРК I-Hawk Україні можливе.

ЗРК ВПС. Парк ЗРК Patriot включає 24 батареї по 5 ПУ М902 з ЗУР PAC-3. Тому не виключена можливість постачання кількох батарей PAC-3 Україні.

У підсумку видно, що Японія, без шкоди для своєї обороноздатності, може передати Україні з наявності та резерву танки тип 74, міномети L16 та RT-61, СГ тип 75 та М110А2, РСЗВ MLRS, ПТРК тип 79, ЗРК I-Hawk.

Не виключена можливість постачання танків тип 90, ПТРК тип 87, ЗРК Patriot PAC-3.

Для постачання наявного ОВТ потрібні лише зняття обмежень, політична воля та певні грошові ресурси.

А потужний та високотехнологічний ОПК Японії потенційно може будувати для України сучасні танки тип 10, БМВО тип 16, БМП тип 89 та БТР тип 96, СГ тип 99, ПТРК тип 87 та тип 01, ЗРК тип 11 та тип 03. Але для цього потрібні не лише зняття обмежень, політична воля та грошові ресурси, а й досить часу.

Звідси видно, що хоч зараз замість БА LAV Україні планується надати звичайні автомобілі, у перспективі можливе постачання їй з Японії самого сучасного озброєння. Маємо надію, що це здійсниться.

Юрий Бараш, член Экспертного совета Центра исследования армии, конверсии и разоружения