Програма Security Talks з Валентином Бадраком (спільний проект з телеканалом Апостроф TV) 19 червня присвятила увагу можливостям
На початку війни розробками бойових дронів для української армії займалося понад 30 підприємств, при чому майже усі приватні. Нині таких підприємств залишилося менше десятка.
Водночас розвиток нових безпілотників відбувається бурхливо.
Чотири безпілотні авіаційні комплекси вже прийняті озброєння в ЗСУ.
Міністерство оборони України також купує турецькі розвідувально-ударні безпілотники Bayraktar TB2 та розглядає розгортання виробництва таких дронів в Україні.
Водночас показово, що під час роботи виставки «Зброя та безпека – 21» у червні поточного року кількість демонстрованих бойових дронів суттєво зросла.
А найбільш вагомо подією останнього року стало створення ДержККБ «Луч» вітчизняного розвідувально-ударного дрону «Сокіл-300».
Одним із найбільш масовим безпілотником в українському війську є «Фурія». Приватне підприємство «Атлон Авіа» поставило понад 100 таких комплексів, які призначені для корегування вогню артилерії.
Крім того, в силах оборони України використовуються розвідувальні дрони Spectator та «Лелека», а також безпілотник із польським корінням FlyEye.
Відомо, що в ЗСУ експлуатується понад 60 БАК Spectator.
З одного боку, військові підтверджують зацікавленість отримати для армії сучасні, в тому числі, ударні безпілотники.
З іншого, представники «оборонки», жаліються, що закупівля дронів у війська зменшилася. Зокрема, після прийняття на озброєння безпілотника «Фурія» Міноборони припинило їх замовляти у підприємства «Атлон Авіа».
Приватне підприємство «Атлон Авіа» узялося за розробки тактичного ударного дрону «Грім» із коригованим баражуючим боєприпасом.
Показово, що підрядниками невеличкого приватного підприємства стали потужні державні компанії – КБ «Південне» та холдингова компанія «Артем».
На «Атлон Авіа» запевняють, що потреба у таких ударних дронах складає понад тисячу одиниць.
Розвиток сучасних технологій зробив можливим масове застосування бойових роботів.
І хоча Україна зробила лише перші кроки у цій сфері, цілком очевидно, що опанування так званих «москітних стратегій» може дозволити вітчизняному війську отримати технологічні переваги.
То ж високотехнологічне переозброєння армії може стати у майбутньому головною запорукою безпеки держави.