Аналіз ймовірних сценаріїв розвитку наявної війни РФ проти України через тиждень після її початку запропонував у статті в LB.UA директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак.
Щоб предметно говорити про подальші сценарії, варто окреслити проміжні підсумки.
По-перше, Путін однозначно програв бліцкриг і продовжує програвати війну. По-друге, у світі фактично утворилася потужна антипутінська коаліція, яка здатна його знищити без застосування зброї – для цього, очевидно, потрібні місяці. Але, по-третє, Україна не має багато часу. Війна на виснаження хоч і б’є в десятки разів дужче по ворожій Росії, та має негативні наслідки й для України. Україні вкрай потрібно прискорити фініш цієї несправедливої війни, й нечуваною єдністю та стійкістю українці це заслужили.
Імовірність усунення очільника Кремля. Вона поки що не така вже й висока, але може зрости внаслідок певних дій груп впливу в російській владі. Бо крім власного оточення, ніхто на цей момент не здатен усунути небезпечного Путіна від влади.
Формально можна говорити і про наявність у РФ блоку Путіна: відповідні войовничі заяви зробили Медведєв, Шойгу, Кадиров і Лукашенко.
Спецслужбістський осередок демонструє певну обережність. Та й серед «прихильників» Путіна лише Шойгу має реальний вплив, і зовсім не факт, що нинішній розмах деструктивної активності чинного хазяїна Кремля не набрид досить врівноваженому міністру оборони РФ. Тут лише питання ймовірності домовленості, скажімо, нинішнього та колишнього військових міністрів Сергія Шойгу та Серія Іванова із секретарем Радбезу РФ та колишнім очільником ФСБ Миколою Патрушевем. Це головні яструби РФ, і якби їм знадобився б потужний авантюрист-виконавець, то ним, без сумніву, міг би стати абсолютно безпринципний генерал Володимир Шаманов. До речі, колишній командувач ПДВ у Грозному поклав тисячі російських вояків, коли керував захопленням Чечні. Генерал Шаманов придався б у разі жорсткого сценарію (як було з усуненням Берії), але й будь-хто з інших силовиків міг би стати «наступником за домовленістю» – з реалізацією ідеї «збереження життя і добробуту» Путіна (як фактично було з Єльциним і Хрущовим).
Такі сценарії здаються фантастичними, але якщо згадати, що Путін втратив раціональність мислення та прийняття рішень, а всі названі особи з його оточення, навпаки, звикли діяти раціонально, ймовірність усунення Путіна відкидати не слід.
Варто відверто зазначити: ніхто з потенційних наступників Путіна не є кращим за нього, можливо, що кожен із них за сумою якостей є ще гіршим. Фішка в тому, що Путін 20 років діяв безкарно, тож і розвинув своє его до того, щоб приміряти кітель Гітлера. А будь-який інший наступник буде вимушений починати з копії Путіна зразка 2002 року, коли була розпочата підготовка до тестування України, зокрема Тузлою.
Успіх переговорів. Він може розглядатися лише як робоча версія з переведенням протистояння в холодну фазу. На 2 березня анонсовано другий етап перемовин, але впевненості, що позиції сторін можуть бути зближені, дуже мало. Кожна сторона має намір продовжувати перемовини з позиції сили та домінування. Для України небезпека може полягати в тому, що російська сторона здатна використати перемовини для підтягування резервів і логістики.
Так, Росія йде до краху, і Путін це добре усвідомлює. Але крах не обов’язково буде миттєвим, і інерція просування до нього здатна поховати десятки тисяч людей. Тут є нюанс: Путін готовий до такого сценарію, Україна – навряд чи.
Затяжна війна. Такий сценарій також можливий, оскільки Путін не усвідомлює (або не вірить) у небезпеку від власного народу. А нав’язати такий сценарій може.
У разі його реалізації Україні конче необхідно подбати і про додаткову зброю, і про можливості воєнного посилення партнерами. Україні вкрай потрібні новітні тактичні системи, наприклад, сучасна артилерія та розвідувально-ударні безпілотники західного (натовського) виробництва, сучасні вертольоти, а також літаки радянського виробництва. Але ще більше – сучасні засоби ППО. Вони є у європейських країн, є також і в США. Здатен Захід і закрити хоча б частину неба над Україною – через те, що російські бомбування знищують мирне населення. Цікаво, що впливові політики та значна частина експертів переконані не тільки в можливості цього, а й необхідності – саме для захисту мирного населення.
Уже є позитивні сигнали непрямої фізичної підтримки України з боку західних держав – шляхом створення інтернаціонального підрозділу.
Україна спроможна протриматися самостійно набагато більше, ніж Росія. За умов масованої підтримки. Тоді вже точно все дійде до остаточного знищення путінської Росії.