СІПРІ СУТТЄВО ЗАВИЩИВ ДАНІ ПО ЗВІТНОМУ ПЕРІОДУ ЗА ОБСЯГОМ ВІЙСЬКОВИХ ВИТРАТ — ЦАСТЗ

Згідно із черговим звітом СІПРІ, Росія в 2020 році зайняла четверте місце в світі за обсягом військових витрат, який склав 61,7 млрд. Дол., Що на 2,5% більше, ніж в попередньому році.

Про це 26 квітня ц.р. повідомив портал «ВПК Новости».

На думку ЦАСТЗ (Центр аналізу світової торгівлі зброєю), СІПРІ суттєво завищив дані по звітному періоду. На поточний момент ЦАСТЗ ще не підводив підсумки 2020 року. Деталізований розрахунок за військовими витратами країн світу в 2020 році буде представлений в «Щорічнику-2021» в листопаді цього року. У попередньому порядку можна відзначити, що, за оцінкою ЦАСТЗ, за обсягом військових витрат (в доларовому еквіваленті) в 2020 році Росія, найбільш ймовірно, не змінила свого місця в рейтингу, і залишилася на сьомому місці з показником, близьким до результату 2019 роки ( 49,883 млрд. дол.) Це пов’язано, як з ослабленням курсу рубля до долара, так і з політикою Росії щодо поступового скорочення військових витрат. Для порівняння нижче наведена перша десятка країн з найбільшими військовими витратами в 2019 році (і за період 2012-2019 рр.). Абсолютним лідером за кількістю військових витрат в 2019 році є США з показником 730,149 млрд. Дол., Що становить 41,8% від загальносвітових військових витрат (1747,140 млрд. Дол.). Абсолютного максимуму військові витрати США в даний період досягли в 2019 році — 730,149 млрд. Дол. (41,8% від загальносвітових військових витрат в 2019 році). З приходом до влади адміністрації Дональда Трампа вже в 2018 році військові витрати США істотно зросли, а в 2019 і 2020 рр. зростання став, незважаючи на пандемію COVID-19, ще більш істотним. Далі в рейтингу країн з найбільшими військовими витратами за підсумками 2019 року слідують: Китай (2 місце, 168,794 млрд. Дол.), Великобританія (3 місце, 60,376 млрд. Дол.), Німеччина (4 місце, 54,113 млрд. Дол.) , Саудівська Аравія (5 місце, 50,900 млрд. дол.), Франція (6 місце, 50,659 млрд. дол.), Росія (7 місце, 49,883 млрд. дол.), Японія (8 місце, 48,875 млрд. дол.), Індія (9 місце, 44,789 млрд. дол.) і Південна Корея (10 місце, 38,915 млрд. дол.). В цілому по 8-літнього періоду (2012-2019 рр.) Перша десятка країн виглядає наступним чином: США (5390,397 млрд. Дол.), Китай (1127,669 млрд. Дол.), Саудівська Аравія (502,445 млрд. Дол .), Великобританія (478,109 млрд. дол.), Росія (405,433 млрд. дол.), Франція (389,320 млрд. дол.), Японія (379,881 млрд. дол.), Німеччина (369,073 млрд. дол.), Індія ( 308,122 млрд. дол.) і Південна Корея (275,239 млрд. дол.). У 2019 сукупні світові військові витрати склали 1747,140 млрд. Дол. Усереднений показник світових військових витрат у відсотках до світового ВВП за останні 8 років (2012-2019 рр.) Склав, за оцінкою ЦАСТЗ, 4,82%. За співвідношенням військових витрат до ВВП в першій десятці країн по періоду 2012-2019 рр. місця розподілилися наступним чином: Саудівська Аравія (8,74%), США (3,65%), Росія (3,00%), Південна Корея (2,37%), Великобританія (2,15%), Франція (1 , 82%), Індія (1,69%), Німеччина (1,25%), Китай (1,24%), і Японія (0,94%). На найближчу перспективу досить складно спрогнозувати ситуацію з флуктуацией світових військових витрат. З одного боку, пандемія COVID-19 змусила багато країн знизити військові витрати з метою перенаправлення коштів на відновлення національних економік. З іншого боку, різке загострення міжнародної обстановки відразу в декількох регіонах світу може привести до того, що не дивлячись на пандемію COVID-19, багато країн можуть, навпаки, збільшити свої витрати на оборону, незважаючи на те, що в багатьох з них економічна ситуація складна . Характеризуючи ситуацію в цілому, можна припустити, що військові витрати в 2020 році, можливо, лише трохи перевищили показники 2019 року. Апріорі можна стверджувати, що різкого зростання або «відскоку» назад за підсумками 2020 року немає. Надалі загальносвітові військові витрати будуть зростати, але на темпи зростання позначаться втрати від пандемії COVID-19, якщо не вдасться зупинити її поширення. Свій внесок в зростання світових військових витрат внесе і «демонізація» Росії з боку західних країн

 

Поделиться публикацией