12 травня 2020 р. Президент Республіки Польща Анджей Дуда затвердив нову редакцію Стратегії національної безпеки (далі — Стратегія), попередньо схвалену Радою міністрів РП.

Вперше подібний документ під назвою «Політика безпеки та оборонної стратегії Республіки Польща» був прийнятий у 1992 р. Комітетом національної оборони при Президентові РП. У 2000 р. прийнята «Стратегія безпеки Республіки Польща», а попередні редакції Стратегії (під нинішньою назвою) приймалися у 2003 р., 2007 р. та у 2014 р.

Слід зазначити, що робота над проектом Стратегії розпочалася у Бюро національної безпеки РП ще у грудні 2018 р. У вересні 2019 р. було видано розпорядження Прем’єр-міністра РП про створення міжвідомчої групи з розробки цього документа. Відповідно до положень розпорядження, керівник групи, яким призначили заступника Міністра національної оборони, повинний був до 31 грудня 2019 р. подати до Ради Міністрів РП проект нової Стратегії для подальшого її опрацювання.

Як очікувалось, Президент РП Анджей Дуда мав затвердити нову Стратегію у березні 2020 р., щоб використати це у ході передвиборчої кампанії як одне із досягнень своєї 5-річної каденції. Проте, з початком розповсюдження у Польщі та на глобальному рівні коронавірусу політичне керівництво країни було змушене відтермінувати затвердження Стратегії для її актуалізації з врахуванням обставин, викликаних пандемією COVID-19.

На початку квітня 2020 р. впливове польське видання «Rzeczpospolita», експертам якого вдалося отримати текст проекту Стратегії, констатувало, що  «його зміст, основні положення та цілі ґрунтуються на світопорядку до пандемії. Її наслідки – економічні, політичні та соціальні, а також міжнародні, – сьогодні неможливо оцінити, тому важко визнати цей документ актуальним матеріалом. Це так, якби ми ставили діагноз і форми лікування пацієнтові, який вже мертвий». Колишній Президент РП Александр Квасьнєвський теж піддав різкій критиці проект Стратегії. У статті «В тіні коронавірусу: «Стратегія національної безпеки — 2020» годиться для кошика для сміття» (розміщеній на сайті польської редакції російського агентства новин «Sputnik»), він зазначив: «Не секрет, що важливі польські документи, які стосуються державної безпеки, написані під диктовку і з чітко визначеним наміром. Це випливає з того, що найближчий союзник Польщі — США сприймають Китай та Росію як найбільшу загрозу у цій сфері, тому польська Стратегія національної безпеки не може бути інакшою. Проблема полягає в тому, що американська Стратегія національної безпеки є проявом суверенітету держави, а наша Стратегія є складовою частиною американської». Політик заявив, що проект Стратегії не може претендувати на роль одного з фундаментальних документів держави, оскільки він підготовлений на рівні передвиборчої партійної пропаганди.

Зважаючи на ситуацію, що склалася, міжвідомчою групою до проекту Стратегії були внесені відповідні корективи, зокрема, щодо проблеми епідеміологічної загрози.

У ході церемонії підписання Стратегії Президент Республіки Польща Анджей Дуда звернув увагу на те, що з часу прийняття у 2014 р. її попередньої редакції у Польщі відбулися кардинальні зміни з точки зору політичної, військової, економічної та медичної безпеки. Особливе значення для країни має розміщення військ НАТО та набуття статусу східного флангу Альянсу, що є очевидним елементом безпеки для самої РП, держав Балтії та членів цієї організації, розташованих у південній частині Європи.

Структурно Стратегія поділяється на такі розділи:

ВСТУП.

БЕЗПЕКОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ.

ЦІННОСТІ, НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ ТА СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ У СФЕРІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ.

І «СТОВП». БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ ТА ГРОМАДЯН.

Управління національною безпекою.

Життєстійкість держави та загальна оборона.

Збройні сили Республіки Польща.

Кібербезпека.

Інформаційний простір.

ІІ «СТОВП». ПОЛЬЩА У СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ.

Північноатлантичний Союз і Європейський Союз.

Двостороннє, регіональне співробітництво та співробітництво у глобальному вимірі.

ІІІ «СТОВП». ІДЕНТИЧНІСТЬ І НАЦІОНАЛЬНА СПАДЩИНА.

Національна ідентичність Республіки Польща.

Створення позитивного іміджу Польщі.

IV «СТОВП». СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК. ЗАХИСТ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА.

Здоров’я та охорона сім’ї.

Міграційна політика.

Економічна безпека.

Енергетична безпека.

Захист природного середовища.

Науковий та технологічний потенціал.

ЗАКІНЧЕННЯ.

У Стратегії, зокрема, зазначається, що зміни у міжнародній обстановці негативно впливають на безпеку Польщі, перешкоджаючи реалізації її національних інтересів та стратегічних цілей. В результаті цих змін (передусім, відсутності поваги до міжнародного права та невиконання міжнародних зобов’язань) формується безпекове середовище, яке характеризується невизначеністю та непередбачуваністю. Зростає кількість загроз та викликів різного характеру для безпеки РП. Найбільш серйозною загрозою є неоімперська політика Російської Федерації, яка реалізується також з використанням військової сили. Агресія проти Грузії, незаконна анексія Криму та дії Кремля на сході України порушили основні принципи міжнародного права та підірвали «стовпи» європейської системи безпеки.

У попередній редакції Стратегії, прийнятій у 2014 р., наголошувалось, що відносини Росії із Заходом залишаться важливим фактором, який впливає на безпеку Польщі, регіону та Європи. Відновлення Росією статусу наддержави за рахунок свого оточення та посилення її конфронтаційної політики, прикладом чого є конфлікт з Україною, зокрема, анексія Криму, негативно відображається на стані безпеки в регіоні.

РФ інтенсивно розширює свій наступальний військовий потенціал, включно із західним стратегічним напрямом. Москва розвиває так звані «зони заборони доступу» (між іншим, у регіоні Балтійського моря та Калінінградської області), проводить масштабні військові навчання на основі сценаріїв, пов’язаних із конфліктом із країнами НАТО, зі швидкою передислокацією великих військових угруповань і навіть з використанням ядерної зброї.

Російська Федерація теж проводить діяльність «передпорогового» рівня (гібридного характеру), яка несе в собі ризик виникнення конфлікту, зокрема, випадкового, що може розпочатися внаслідок швидкої ескалації в результаті інциденту, особливо збройного. Кремль здійснює всебічні та комплексні дії з використанням невійськових засобів (кібератаки, дезінформаційні акції) з метою дестабілізації структур західних країн та їхніх суспільств і спричинення протиріч між союзними країнами. Можна припускати, що РФ буде продовжувати свою політику підриву нинішнього світопорядку, заснованого на міжнародному праві, задля відновлення статусу наддержави та повернення сфер впливу.

Риторика нинішньої Стратегії стосовно Росії кардинальним чином відрізняється від тих підходів до відносин з РФ, які були описані у Стратегії, прийнятій у 2014 р. У цьому документі зазначалося, що Польща стоїть на позиції, згідно з якою як двосторонні відносини, так і відносини НАТО-Росія та ЄС-Росія повинні розвиватися на основі повної поваги до міжнародного права, зокрема, суверенітету та територіальної цілісності держав, а також свободи вибору власного шляху розвитку, політичних та військових союзів.

На глобальному рівні важливим явищем є загострення стратегічного суперництва між Сполученими Штатами Америки, Китайською Народною Республікою та Російською Федерацією, яке впливає на всю систему міжнародних відносин.

У контексті цифрової революції Польщі слід враховувати особливу роль кіберпростору та інформаційного простору. Розвиток нових технологій створює поле для поширення дезінформації та маніпулювання інформацією, що вимагає проведення ефективних заходів у сфері стратегічної комунікації.

Ключове значення для Польщі має забезпечення енергетичної безпеки. На ринках Польщі, інших країн Центральноєвропейського регіону та на Балканах переважають поставки газу та нафти з РФ. Нові проекти, особливо «Північний потік-2», посилять залежність цих країн від енергоносіїв зі Сходу та створять ризик використання вибіркових поставок газу як інструменту політичного тиску.

Одночасно з використанням шансів на зміцнення національної безпеки та розвитку держави, Польща також прагне посилити зовнішні «стовпи» безпеки, зокрема, через членство у Північноатлантичному альянсі та Європейському Союзі, стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами Америки та регіональне співробітництво з питань безпеки.

Стратегія визначає національні інтереси РП у сфері національної безпеки, які включають у себе:

1. Захист незалежності, територіальної цілісності, суверенітету і забезпечення безпеки держави та громадян.
2. Формування міжнародного порядку, заснованого на солідарній співпраці та повазі до міжнародного права, що гарантує безпечний розвиток Польщі.
3. Зміцнення національної ідентичності та захист національної спадщини.
4. Забезпечення умов для стійкого та збалансованого соціально-економічного розвитку, а також захисту природного середовища.

Згадані вище національні інтереси формують «стовпи» національної безпеки Республіки Польща. Реалізація цих інтересів здійснюється шляхом досягнення стратегічних цілей, що виникають з них. Такі цілі вимагають планування та виконання конкретних завдань, наявності та використання відповідних сил, ресурсів та можливостей. Вони включають в себе ключові напрямки та стратегічні дії, які детально описані у кожному з розділів про чотири «стовпи» національної безпеки РП.

Стратегія вносить певні зміни в управління національною безпекою. Згідно з положеннями цього документа, планується створити інтегровану систему управління національною безпекою шляхом поєднання існуючих систем управління національною безпекою, управління кризовими ситуаціями та управління кібербезпекою. Повинна бути забезпечена здатність цієї системи швидко адаптуватися до нових викликів та загроз.

Передбачено створення позавідомчого механізму координації управлінням національною безпекою у вигляді Комітету Ради міністрів, відповідального на стратегічному рівні за розгляд питань у сфері політики, відповідних стратегій та програм для забезпечення їхньої узгодженості та послідовної реалізації. Необхідно теж погодити функції цього органу з новою роллю та компетенцією Урядової групи управління кризовими ситуаціями і Урядового центру безпеки.

Національна система управління кризовими ситуаціями має бути адаптована до системи кризового реагування НАТО, щоб вона охоплювала область військово-політичного конфлікту та уможливлювала плавний перехід від мирного стану до стану кризи і стану війни, а також створювала ефективні інструменти протидії та боротьби із загрозами, включно з тими, що мають гібридний характер.

Буде здійснений перегляд стратегічних документів та документів, пов’язаних з плануванням у сфері національної безпеки, оборони держави та соціально-економічного розвитку країни, з метою встановлення їхньої ієрархії та взаємозалежності і механізмів імплементації. Для вирішення поставлених завдань передбачено розробити закон про управління національною безпекою.

Посилення життєстійкості держави до загроз буде здійснюватися шляхом створення системи загальної оборони, що базується на зусиллях усієї нації та формування розуміння необхідності розвитку можливостей опору ворогу та оборонних можливостей РП.

З метою посилення оперативних можливостей ЗС РП для стримування та захисту від загроз національній безпеці особлива увага буде приділятися підвищенню рівня мобільності та технічної модернізації. До 2024 р. планується збільшити витрати на оборону, досягнувши рівня 2,5 відсотки ВВП.

У сфері кібербезпеки зусилля держави будуть націлені на підвищення рівня стійкості до кіберзагроз та рівня захисту інформації в державному, військовому та приватному секторах, а також поширення знань і практичного досвіду, які дозволяють громадянам краще захищати свою інформацію.

Для забезпечення безпечного функціонування держави та громадян в інформаційному просторі планується створити єдину систему стратегічної комунікації, завданням якої має бути прогнозування, планування та реалізація узгодженої комунікаційної діяльності з використанням широкого спектру каналів комунікації та медіа.

З метою посилення спроможностей НАТО та Європейського Союзу забезпечувати безпеку Польщі та всього євроатлантичного простору передбачається, зокрема, дотримуватись подвійної політики Північноатлантичного альянсу щодо РФ, яка полягає у посиленні стримування та оборони при одночасній готовності до діалогу на певних умовах.

У сфері розвитку двостороннього, регіонального співробітництва та співробітництва у глобальному вимірі для зміцнення позицій Польщі як важливого елемента системи міжнародної безпеки буде, зокрема, розвиватися стратегічне співробітництво зі Сполученими Штатами Америки, особливо у сферах безпеки та оборони (включно з формою постійної присутності ЗС США в РП), технології, торгівлі та енергетики.

З ключовими європейськими партнерами Польща буде поглиблювати двостороннє та регіональне співробітництво, особливо у рамках «Бухарестської дев’ятки», Вишеградської групи та Веймарського трикутника.

У попередній редакції Стратегії, прийнятій у 2014 р., зазначалося, що ключовими регіональними партнерами Польщі у сфері міжнародної безпекової політики є країни Веймарського трикутника та Вишеградської групи. Поява на першому місці «Бухарестської дев’ятки» (формат співробітництва в рамках НАТО) свідчить про зміщення акцентів у цій сфері.

Польща буде вживати заходів для зміцнення незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, Грузії та Республіки Молдова, підтримуючи прагнення цих країн до європейської та євроатлантичної інтеграції, та брати участь у стабілізаційній діяльності у регіоні, зокрема, у рамках Східного партнерства.

Якщо у попередній редакції Стратегії, прийнятій у 2014 р., Україна згадувалась лише один раз, то у нинішній Стратегії – двічі.

Зміцнення національної ідентичності та охорона національної спадщини буде здійснюватися, зокрема, шляхом формування та розвитку патріотичних настроїв як безумовного чинника зародження польської національної ідентичності, що ґрунтується на християнській спадщині та загальнолюдських цінностях. Планується удосконалювати інструменти та процедури охорони культурної спадщини на випадок війни та кризових ситуацій із залученням органів, які реалізують завдання у сфері забезпечення  безпеки держави. РП буде посилювати зв’язки Полонії з батьківщиною та прагнути до більш широкого її залучення до справи підтримки Польщі на світовій арені.

Створення позитивного іміджу Польщі, її культурної та економічної привабливості буде проводитися шляхом використання публічної і культурної дипломатії та технології соціальної комунікації, з врахуванням цілей, що виникають, зокрема, з історичної політики РП. Позитивний імідж Польщі також буде створюватися через пропагування польської мови, культури, науки, історії та християнської спадщини нації.

Умови для тривалого і збалансованого соціально-економічного розвитку будуть забезпечуватися, зокрема, через підтримку діяльності, яка посилює стійкість до міжнародних фінансових криз, передусім, зміцнення стабільності системи державних фінансів з одночасним забезпеченням умов для стабільного та збалансованого зростання економіки країни.

Передбачена координація міграційної політики з економічною, соціальною та безпековою політикою держави.

Основним напрямком забезпечення енергетичної безпеки держави на основі традиційних джерел енергії буде створення умов для їхньої диверсифікації.

Для забезпечення екологічної безпеки держави передбачено створити умови для ефективного виконання положень екологічного законодавства, формування цілісної політики щодо охорони, реконструкції та управління водними ресурсами з урахуванням продовольчої безпеки країни. Планується також посилити зусилля для боротьби зі смогом, розвивати електромобільний транспорт, використовувати альтернативні види палива, підтримувати розвиток енергії на основі нульових викидів вуглецю та покращити ситуацію у сфері поводження з побутовими відходами.

З метою розвитку людського капіталу та науково-технічного потенціалу для економічного розвитку країни будуть забезпечені умови, сприятливі для розвитку інновацій, зокрема, шляхом державної допомоги у фінансуванні проектів, їхній комерціалізації та інтернаціоналізації, а також протидії відтоку людського капіталу та проектів за кордон.

Згідно із заявою Прем’єр-міністра РП Матеуша Моравецького, найближчим часом буде сформована міжвідомча група, яка почне розробку закону про управління національною безпекою. На підставі прийнятої Стратегії буде опрацьована низка документів щодо конкретних дій органів державної влади у контексті реалізації її положень. Ці документи, на відміну від Стратегії, матимуть закритий характер.

Володимир Паливода,

головний консультант відділу

нових викликів Центру зовнішньополітичних досліджень

Національного інституту стратегічних досліджень