СИСТЕМИ ЗВ’ЯЗКУ, ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ І РЕБ – ЦЕ НЕРВОВА СИСТЕМА АРМІЇ

“Міністерство, чи Агенція повинно бути , скоріше, генеральним замовником продукції, координатором, який бачить перед собою поле виробників, і неважливо, приватні це чи державні підприємства.”- заявив під час круглого столу УІБД в Укрінформі Сергій Чепель — директор компанії «Сатком групп», представництво Harris (США) в Україні.

 

“Я абсолютно погоджуюся з тим, що повинен бути експертний майданчик, де змагаються концепції, а не лобісти. Це мають бути лобісти в частині патріотизму – дуже конструктивного і професійного, і тоді, можливо, ті, хто приймає рішення, військово-політичне керівництво країни, мало б певну базу для роздумів і прийняття цих рішень. Такий майданчик дуже потрібний.

 

Я вважаю нинішню структуру Укроборонпрому неефективною і не тому, що там «погані люди» чи «корупціонери». А це міністерство, чи Агенція повинно бути , скоріше, генеральним замовником продукції , координатором, який бачить перед собою поле виробників, і неважливо, приватні це чи державні підприємства. Тоді була б здорова конкуренція, і у випадку прийняття відкритих аргументованих рішень все було б правильно. Умовно кажучи, ця агенція роздавала б гроші, які їй дала держава.

 

Якщо ж функція прямого управління концентрується в одній точці, це – шлях в нікуди. Я можу говорити лише за досить вузький сегмент, але дуже відповідальний. За системи тактичного зв’язку, як засіб управління полем бою. Ми – невелика компанія, хоча зробили дуже велику роботу. Я просив би мене не сприймати як представника “Harris», що хоче щось «просунути». Ми дуже багато працюємо у військах. Системи зв’язку, телекомунікацій і РЕБ – це нервова система армії. Я добре поінформований про те, що відбувається у системах ППО. Але надійний зв’язок – це все! І у нас є бачення, як це зробити зараз і швидко. Найближчим часом ми направимо пропозиції.”- зазначив експерт.

 

Далі Сергій Чечель заявив про наступне: ”Щодо балансу між імпортом та власним виробництвом. Ми маємо певні реалії. Можливості насправді є. Але оцей баланс- між необхідністю розвитку власного виробництва та величезними коштами, потрібними для цього… Коли я слухаю людей, які кажуть, що нам треба терміново ставити українські радіостанції на броню,- то вибачте, це фантастика. Хоча це й не означає, що цього не потрібно робити. “

 

“Стосовно балансу, хотів би закрити цю тему. Просто приклад. У 2015 році ми вели переговори з Міністерством оборони, ми були готові розгорнути випуск радіостанцій УКХ і УКХ ДМВ-діапазону в Україні. Нам виставили такі умови, що.. Не можна казати компанії, яка постачає обладнання у 100 армій світу, «ми будемо купувати у вас приблизно 300 одиниць на рік». Розумієте, що 10 млн доларів, вкладені у виробництво, при таких умовах замовлення будуть відшкодовуватися 10 років? На тому все скінчилося…

 

Ми готові розпочати знову. Це може бути альтернативний шлях, на фоні того, що будемо мати в цьому році баланс (це відкрита інформація, ми отримаємо техніки на 300 млн доларів). Той, хто знає, який курс гривні, розуміє, що це за сума. Американці мовчки нам допомагають, але вони інколи не розуміють, кажуть «ви там визначіться з базовою платформою».

 

І в цьому наша пропозиція. Я – лобіст української армії, ми тихо працюємо всі 6 років війни, і дуже багато зробили. Але ланцюжок повинен бути чіткий: концепція розвитку збройних сил, концепція розвитку систем зв’язку, управління і управління боєм всіх рівнів. Звідти витікають вимоги до засобів зв’язку, їх стійкості, якості і т.ін. І тільки потім прийняття рішень про закупівлі.

 

І останнє. Якщо йде мова про оснащення, я розумію – немає коштів, але знаю реальну ситуацію у військах, я відповідаю за це, готовий будь з ким з командуючих говорити на цю тему.

 

Ми не можемо зараз програмувати «вавилонське стовпотворіння» у військах. Чотири різних платформи, розумієте? Я пропоную на базі вимог до систем управління боєм, які вже існують та довели свою ефективність, сформувати вимоги до систем зв’язку, не забувати про міжвидову сумісність, на рівні батальйонів, бригадних структур – і лише потім приймати рішення про закупівлі.” – заявив на завершення Сергій Чепель.

Поделиться публикацией