Іран зацікавлений у закупівлі пакистансько-китайських винищувачів JF-17, попри те, що озброюється російськими Су-35. Перемовини відбулися у жовтні 2024 року у Пакистані. При цьому іранську делегацію, як пише Defense Arabic, очолював командувач повітряних сил Хамід Вахеді.

Defense Express вказує, що зацікавленість Ірану у JF-17 може бути доволі дивною, бо окрім готових російських винищувачів Іран навіть нібито отримав ліцензію на їх виробництво. При цьому не лише Су-35, а й простішого за оснащенням двомісного Су-30.

Іран дійсно потребує кардинального оновлення авіаційного парку, однак зацікавленість ще у й JF-17 означає, що щось з російськими літаками не так. Зокрема фігурувала інформація, що Тегеран має отримати від РФ від 24 до 40 Су-35 та ще зібрати самостійно від 48 до 72 російських винищувачі.

JF-17 — легкий однодвигунний винищувач 4+ покоління з бойовим навантаженням до 4,3 тонни при максимальній злітній вазі до 13,5 тонни. У сучасній версії Block 3 він має РЛС з АФАР, цифрову кабіну та широку номенклатуру китайського озброєння. Між іншим, окрім Пакистану JF-17 замовлений Нігерією, М’янмою, Іраком, а останнім клієнтом на нього доволі несподівано став Азербайджан.

Тобто загалом мова йшла про понад 110 винищувачів. Такої кількості Ірану б точно вистачило для повного оновлення свого авіапарку, в якому реально літаючих машин навряд більше, а боєздатних скоріш за все значно менше.

При цьому аоява JF-17 дозволила б Ірану уніфікувати авіапарк. Але що саме стало причиною іранської зацікавленості у JF-17 поки невідомо. Тим більше, що Тегеран для цього має вмовити не лише Ісламабад, а й Пекін.

Експерти припускають, що може бути незадоволення реальними можливостями літаків РФ, чи їх експортної версії. Або неспроможність РФ поставити потрібну кількість винищувачів у визначені строки. Або невпевненість Тегерана у тому, що Москва зможе підтримувати оновлення цих літаків надалі, а також забезпечити їх озброєнням.