Після вступу Фінляндії до НАТО на початку цього року Росія “оточена” Альянсом на заході, півночі і сході. Проте вона намагається зміцнювати геостратегічну перевагу в Арктиці, її військова сила поєднується з контролем над активізацією комерційної діяльності на Північному морському шляху (ПМШ) — арктичних водах, на які Москва висуває широкі претензії.

У той час як РФ продовжує війну проти України, «російська загроза» може також «прийти з Крайньої Півночі». Крім того, РФ дивився в бік Китаю, який значно активізував свою діяльність у регіоні, пише FT.

Тим часом стає помітною поява Китаю на цій сцені. За останнє десятиліття Пекін вклав близько 90 мільярдів доларів у російські арктичні проекти з видобутку викопного палива і корисних копалин. Поступово він також почав співпрацювати з Москвою над створенням свого «Полярного шовкового шляху» — нової гілки ініціативи китайського лідера Сі Цзіньпіна «Пояс і шлях».

Проте Китай, безсумнівно, побоюється, що слабка РФ може «програти» Заходу під час війни проти України. Вбачаючи велику вигоду у спільному прагненні до «постзахідного», поліцентричного світу, Китай, імовірно, вважає, що витрати на обмежені провокації проти НАТО будуть невеликими. Якою б не була правда, подвійна китайсько-російська присутність у зв’язку з інцидентами в Балтійському морі, безумовно, занепокоїла союзників по НАТО. Північні води, схоже, є конкурентним морським середовищем — комерційним, політичним і дедалі більше військовим.