Інвестиції та приватизація в ОПК це не тільки гроші та технології для економіки. Одночасно це загроза для нацбезпеки.

 

В розрізі залучення іноземних інвестицій та майбутньої приватизації необхідно зберігати баланс між вітчизняною та іноземною власністю в структурі ОПК, та тримати під контролем стан виробничих потужностей та збереження технологій.

 

Чому це важливо

Особливістю оборонно-промислового комплексу є його замкнутість з точки зору допуску іноземних інвесторів, та зарубіжних технологій. Це в деякій мірі є його недоліком. У той же час, подібна «замкнутість» створює умови, при яких ОПК є однією з важливих сфер господарювання, які пронизують міжгалузевий баланс країни. Тому й кажуть що ОПК України може стати «локомотивом» розвитку економіки країни і здатний забезпечити її сталий розвиток.

З одного боку оборонка — це привабливе поле для зарубіжних інвесторів. Є успішні приклади інвестицій, якщо не в ті підприємства, які безпосередньо виробляють кінцевий продукт, то в підприємства високотехнологічних галузей, що випускають вузли, деталі та комплектуючі або вироби подвійного призначення.

Але при цьому існує можливість створення загрози для оборони країни і безпеки держави шляхом придбання прав щодо стратегічних підприємств або їх майна іноземними інвесторами (або організаціями, що перебувають під їх контролем). Відповідно, ризики для держави при таких угодах повинні прораховуватися.

 

Обмеження суверенітету через інвестиції та приватизацію

В цьому немає нічого дивного, оскільки, виступаючи в якості каталізатора розвитку економік держав-реципієнтів, іноземні інвестиції одночасно містять в собі і чималі ризики, пов’язані з обмеженням економічного суверенітету таких держав.

Особливо коли іноземні інвестори можуть перебувати під контролем недружніх держав. З огляду на те, що сучасні глобалізаційні процеси у світовій економіці багато в чому обмежили застосування традиційних для торгового обороту митно-тарифних заходів захисту національної економіки, держави — реципієнти інвестицій змушені на рівні національного законодавства розробляти нові механізми, що дозволяють здійснювати ефективний державний контроль іноземних інвестицій в найважливіші сектори національних економік.

 

Якою має бути політика держави

Стратегія національної безпеки:

• визначає Україну та Росію стратегічними конкурентами, а російську загрозу як таку, що має довгостроковий характер;
• визначає серед актуальних загроз національній безпеці України — блокування зусиль України щодо протидії монополізації стратегічних галузей національної економіки російським капіталом;
• визначає необхідність та важливість утримання військових і технологічних переваг та досягнення повної незалежності від Росії у питаннях виробництва озброєнь та військової техніки.

 

З огляду на це уряд всіляко вітає іноземні інвестиції в економіку, але якщо це не створює невиправданого ризику для державної безпеки. Тому важливо забезпечити наступне:

• захист чутливих технологій та виробничих потужностей через аналіз іноземних інвестицій (та експортний контроль),
• нейтралізація здійснення таких закупівель ворожими країнами (запобігання агресивній промисловій політиці країн-конкурентів);
• запобігання втраті постачання або неподільності продукції (мінімізація ризиків виведення в офшори, скорочення постачання або ж повної втрати постачання критичних компонентів оборонних програм);
• запобігання впливу на оборонне співробітництво з боку ворожих країн (мінімізація ризиків купівлі постачальника оборонного ланцюгу, наприклад Росією).

 

Іноземний досвід

Цікавим є досвід законодавства розвинених країн Заходу щодо захисту своєї економіки від торгової агресії з боку інших держав.

США

Так, в 1988 р в США була прийнята спеціальна поправка Ексон-Флоріо (the Exon–Florio Amendment 50 U.S.C. app 2170), яка дозволяє уряду блокувати іноземні інвестиції, що загрожують національній безпеці.

Директор ЦРУ У.Кейсі сформулював свою точку зору на іноземні інвестиції як на «троянського коня» — дружнього зовні, але що містить усередині потенційну небезпеку. Його побоювання в основному базувалися на основі аналізу зростаючого числа трансферів технологій. Поправка Ексон-Флоріо була реакцією на зростаючі підозри Конгресу, що багато іноземних капіталовкладень та придбання активів проводилося з метою привласнення технологій.

Згідно з поправкою, президент може заблокувати інвестиції, коли «існують достовірні докази, що іноземні інвестиції можуть послабити національну безпеку». Президент Рейган делегував процес розгляду іноземних інвестицій Комітету по Іноземним інвестиціям США (Comitee on Foreign Investment in the United States).

 

Швейцарія

Частка іноземної власності в оборонних підприємствах Швейцарії, особливо таких країн, як США і Німеччини, досить висока. Так, фірма Oerlikon Contraves AG (виробник малокаліберного зенітного озброєння) входить до складу німецького концерну Rheinmetall AG, а пакет акцій швейцарської фірми Mowag — провідного виробника бойових броньованих машин належить з 2004 року американської корпорації General Dynamics.

Наявність іноземної власності сприяє подальшому розвитку військової промисловості, але разом з цим створює і ряд проблем. Так, злиття національних підприємств ОПК з іноземними компаніями частково позбавило Швейцарію можливості контролювати діяльність оборонних фірм, а поглинання цими компаніями підприємств вітчизняного ОПК та закупівлі за кордоном можуть ускладнити реалізацію національної політики з контролю над експортом озброєнь.

Канада

Канада в 2009 р. змінила Закон про інвестиції (Investment Canada Act), ввівши за прикладом США процедуру перевірки іноземних інвестицій на відповідність вимогам національної безпеки.

Австралія

Відповідно до Закону про іноземні поглинання Австралії 1975 р. (Foreign Acquisitions and Takeovers Act 1975) для прийняття рішення про допуск іноземних інвестицій використовується перевірка на протиріччя національним інтересам. Як вказується в Стратегії іноземних інвестицій Австралії, підготовленої Радою з перевірки іноземних інвестицій (Foreign Investment Review Board), уряд Австралії розглядає вплив іноземних інвестицій на можливість Австралії захистити свої стратегічні інтереси і інтереси безпеки.

 

Україна: що потрібно робити

У цьому сенсі Україні необхідно перейняти дуже цінний досвід США та інших західних країн, які захищають свою безпеку від замахів з боку інших держав.

Центром уваги політики України щодо іноземних інвестицій повинно бути визначення та оцінка наслідків будь-якої транзакції для національної безпеки, зокрема, відповідь на запитання про те, чи пов’язана така транзакція з ризиком для  технологій та спроможностей, якими можна скористатися для того, щоб створити загрозу для оборонних або розвідувальних можливостей України  та союзників, або ж послабити їх.

України не повина обрізати всі торгівельні та інвестиційні стосунки із своїми стратегічними конкурентами: ми маємо зосередитися на захисті потенційно військових технологій, що мають критичну вагу для національної безпеки.

Найпотужнішими інструментами захисту чутливих технологій та інших критичних спроможностей держави є аналіз іноземних інвестицій.

З метою створення процедури попереднього узгодження угод або встановлення контролю іноземного інвестора необхідно зробити обов’язковим  проведення експертної оцінки ймовірності реалізації виявлених загроз національним інтересам, а також розробити і затвердити на підзаконному рівні методику виявлення загроз обороні країни і безпеці держави при здійсненні операцій або встановлення контролю іноземного інвестора над господарськими товариствами, що мають стратегічне значення. Методика виявлення загроз обороні країни і безпеці держави може містити перелік індикативних критеріїв для уповноважених органів за зразком ст. 721 (f) поправки Ексон — Флоріо, в якій перераховуються основні фактори, що враховуються при визначенні загрози національній безпеці США. Перелік носить відкритий характер і в числі іншого передбачає врахування наслідків для виробництва продукції оборонного призначення і експорту продукції і технологій військового призначення в інші країни, вплив на технологічне лідерство країни в сферах, що зачіпають національну безпеку, вплив на критичну інфраструктуру, включаючи основні енергетичні активи і т. д.

Обов’язковим елементом процедури допуску інвестицій в стратегічні галузі української економіки також має стати оцінка економічного і соціального ефекту таких інвестицій, який за своїм значенням може врівноважити можливі негативні наслідки в сфері національної безпеки. Необхідно усвідомлювати, що побудова ефективної системи забезпечення національної безпеки в сфері іноземних інвестицій вимагає застосування збалансованого підходу, що дозволяє враховувати як приватний інтерес іноземного інвестора в застосуванні по відношенню до його інвестицій транспарентних і економічно обгрунтованих критеріїв допуску в економіку України, так і публічний інтерес в прояві державою розумної гнучкості при визначенні загроз національній безпеці, які потребують обмеження іноземних інвестицій.

 

Для цього в країні потрібно створити урядову комісію з контролю за здійсненням іноземних інвестицій, яка буде опікуватися цими питаннями. На думку багатьох експертів, провідну роль в такій комісії повинен відігравати центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику. Створення його передбачено в ЗУ «Про національну безпеку України».

 

 

Висновок

Отже, які питання необхідно врегулювати задля безпечного залучення іноземних інвестицій в оборонний сектор та перед початком приватизації підприємств ОПК:

1. врегулювати загальний порядок здійснення іноземних інвестицій в країні:
2. врегулювати порядок здійснення іноземних інвестицій у господарські товариства, що мають стратегічне значення для забезпечення оборони країни і безпеки держави:

—      введення обмежень для іноземних інвесторів і для групи осіб, в яку входить іноземний інвестор, по їх участі в статутних капіталах господарських товариств, що мають стратегічне значення для забезпечення оборони країни і безпеки держави);

3. створити урядову комісію з контролю за здійсненням іноземних інвестицій;
4. забезпечити ефективність державного контролю за приватизацією підприємств та організацій оборонного комплексу:

5.  забезпечення ефективності державного контролю за зміною форм власності в процесі приватизації підприємств і організацій оборонного комплексу і запобігання нанесення шкоди для національної безпеки країни.

Віктор Плахута,

виконавчий директор Фонду «Вільна Україна»