Нещодавно було введено в дію Указом Президента України від 27 лютого 2020 року № 59/2020 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 лютого 2020 року “Про основні показники державного оборонного замовлення на 2020 рік та 2021, 2022 роки” (далі – Рішення). Це Рішення містить в собі декілька привабливих положень, що спрямовано на удосконалення системи розроблення і закупівлі озброєння. Зокрема, це Рішення вимагає:
– доопрацювати основні показники державного оборонного замовлення (далі – ДОЗ) щодо їх відповідності показникам Державної цільової оборонної програми розвитку озброєння та військової техніки на період до 2022 року (далі – ДЦОПРОВТ-2022);
– забезпечити фінансування державного оборонного замовлення на 2020 рік та 2021, 2022 роки у повному обсязі, не допускаючи зменшення відповідних видатків державного бюджету (перерозподілу на інші потреби);
– забезпечити фінансування пріоритетних проектів, зокрема з розвитку ракетного озброєння, яке здійснювати виключно за рахунок загального фонду державного бюджету України;
– внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів України щодо удосконалення системи державного оборонного замовлення на принципах конкурентності, прозорості, узгодженості з бюджетним процесом, програмними документами у сфері розвитку озброєння та військової техніки, а також автоматизації процедур формування і виконання державного оборонного замовлення, а також щодо порядку залучення іноземних інвестицій у господарські товариства, що мають стратегічне значення для забезпечення оборони і безпеки держави;
– внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів України щодо створення сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій в оборонно-промисловий комплекс, зокрема шляхом утворення спільних підприємств, а також щодо особливостей перетворення державних унітарних комерційних підприємств оборонно-промислового комплексу в акціонерні товариства та їх приватизації;
– опрацювати питання щодо створення цільового Державного фонду розвитку оборонно-промислового комплексу України; щодо створення агентства з розвитку оборонних технологій; щодо створення центрального органу виконавчої влади, відповідального за формування та забезпечення реалізації державної військово-промислової політики та функцій з управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі; щодо розроблення стратегії військово-технічного співробітництва;
– закуповувати озброєння в обсягах, що забезпечують переозброєння окремих підрозділів (батальйон, дивізіон тощо), повний перехід на сучасні засоби розвідки, зв’язку та управління.
Положення Указу Президента України № 59/2020 виглядаю досить оптимістично і мають підбадьорювати ОПК, але дуже схоже на заклик до всього хорошого проти всього поганого. Зокрема, у цьому Рішенні РНБОУ закликає Кабінет Міністрів України доопрацювати основні показники ДОЗ щодо їх відповідності показникам ДЦОПРОВТ-2022 і забезпечити його фінансування у повному обсязі. Тобто вимагається значно збільшити фінансування ДОЗ. Але додаткових грошей в бюджеті для цього немає, отже ця вимога рішення Радбезу нереалістична.
Окрема тема – залучення позабюджетних інвестицій. На жаль йдеться лише про іноземні інвестиції. Хоча добре відомо, що питома вага приватного сектору економіки України є домінуючою. Зокрема, за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України питома вага чистого доходу від реалізації продукції суб’єктів господарювання приватного сектору економіки становить майже 90 % [Офіційний веб-сайт Міністерства. Режим доступу – http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=UpravlinniaDerzhavnimSektoromEkonomikiIs]. У світі давно існують ефективні механізми залучення приватного капіталу для державних потреб і один з самих ефективних – це державно-приватне партнерство, про що особливо наголошується в Закону України “Про національну безпеку і оборону України”.
Однією з форм державно-приватного партнерства можуть стати форвардні контракти. Приватні розробники і виробники озброєння в Україні готові до такого партнерства. Наприклад, приватне підприємство “Атлон Авіа” готове розроблювати ударний безпілотник в межах форвардного контракту [http://opk.com.ua/атлон-авіа-готовий-розробляти-удар/?fbclid=IwAR1fWVsmwl0TyCzaMDJwaD6YexS5oWTGuEic3xpxsK_kpgVTOjbOHyEGznI].
Найгірша частина цього рішення РНБО України – це вимога про актуалізацію та продовження строку виконання до 2024 року ДЦОПРОВТ-2022. Продовжуються намагання зробити ДЦОПРОВТ-2022 “ковзною”. Ця вимога суперечить Конституції України, іншим Законам України, Стратегічному оборонному бюлетеню, керівним документам Міністерства оборони України, у яких вимагається в основу майбутнього оборонного менеджменту закладати принципи і підходи, прийняті в державах НАТО, а також сучасні бізнес-практики, адаптовані для програмно-проектного управління розвитком Збройних Сил України. Зокрема, слід зазначити таке:
1) “Ковзання” ДЦОПРОВТ-2022 суперечить принципам і підходам, прийнятим в державах НАТО, відповідно до яких будь-яка програма повинна мати строк виконання – початок і кінець. Інакше неможливо ні визначити мету програми, ні досягти її.
2) Законодавче встановлення постійного ковзного пересування строків ДЦОПРОВТ-2022 дозволяє постійно пересувати термін її завершення. В результаті ДЦОПРОВТ-2022 стає не середньостроковою і не довгостроковою, а «невідомостроковою». Така програма не може мати мети, обсягів фінансування і терміну виконання.
3). “Ковзна” ДЦОПРОВТ-2022 буде розглядатися як така, що створена не для досягнення якоїсь суспільно важливої мети, а для того, щоб була Програма. Програма для Програми! Не можна ставити на меті існування Програми. Програма – це інструмент, а не мета.
4). “Ковзати” треба не ДЦОПРОВТ-2022, а спосіб управління нею. Відповідно до принципів і підходів, прийнятих у державах НАТО, цей спосіб називається “Портфель”.
Крім того, “ковзання” ДЦОПРОВТ-2022 створює передумови для розкрадання оборонного бюджету. Адже виділення державного фінансування без термінів виконання і визначеної мети неодмінно приведе до нецільового використання бюджетних коштів.
Звертає на себе увагу незрозуміле слово “актуалізація” ДЦОПРОВТ-2022. Це слово має різноманітні тлумачення. Що саме мали на увазі автори Рішення РНБО України, невідомо. Але, судячи з контексту Рішення, “актуалізація” розглядається як дія, спрямована на пристосування ДЦОПРОВТ-2022 до умов поточної ситуації. Тобто підпункт 1 пункту 2 Рішення вимагає негайно пристосувати ДОЗ під ДЦОПРОВТ-2022, а підпункт 11 цього ж пункту вимагає через три місяці пристосувати ДЦОПРОВТ-2022 під ДОЗ. Просто геніально.
Тут доречно згадати старий американський анекдот:
Генерал їде по техаському містечку. На кожних воротах намальована мішень, і в кожної єдина дірочка від кулі – точно в “яблучко”. Генерал запитує у старого, що сидить на лавці:
– Папаша, хто це у вас такий влучний стрілець?
– Це, сер, Рудий Білл в стрільбі вправлявся, – відповідає старий.
– Цьому хлопцеві місце в армії.
– Ні, сер, він вам не підійде.
– Чому? Він же такий влучний!
– Розумієте, сер, він спочатку стріляє в ворота, а потім малює мішень.
В цьому рішенні РНБОУ вимога “ковзати” ДЦОПРОВТ-2022 реалізує відому формулу “ad hoc”, що означає відсутність стратегічного планування та реакційні непродумані дії. Це підтверджує думку Ліги оборонних підприємств України про відсутність в державі дієвої системи формування та прийняття рішень у сфері оборонно-промислового комплексу та реалізації ДОЗ [http://ldc.org.ua/chi-potriben-derzhavi-oboronno-promisloviy-kompleks-privatni-virobniki-oboronnoyi-produktsiyi-v-ochikuvanni-vidpovidi-vid-prezidenta-ukrayini/?fbclid=IwAR1tx46RTVNwtTmpWMi6oVTQMFW1zWv6Egwqr5p1mwEH09Gb9rbLIx25xWw]. За своєю сутністю така вимога приведе до оголошення початковою метою вже досягнуте лише після того, як воно буде досягнуто.
Авторів цього рішення рятує лише те, що і ДОЗ, і ДЦОПРОВТ-2022 є документами з обмеженим доступом.
Віктор Дихановський,
провідний науковий співробітник
Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України