Причиною такого стану кораблебудування в Україні є недооцінка державою ролі морської політики у процесі підтримки і розвитку економічної могутності держави, зміцнення її міжнародного авторитету.

Про це в інтерв’ю ІА «ОПК» заявила О. Врублевська, відповідаючи на запитання щодо того, що заважає розвитку кораблебудування держави.

«Разом з тим, протягом майже 26 років, під впливом російської пропаганди, яка насаджувала думку про непослідовну державну українську політику, вектор якої змінювався то на Захід, то на Схід, про відсутність політичних рішень та слабкість політичної волі керівництва держави і Збройних Сил, в українському суспільстві сформовано невірне уявлення про роль і місце флоту в державі. Безроздільно домінують догматичні постулати непотрібності військового та цивільного флотів.  Чим, зокрема, і пояснюється втрата Україною позиції регіонального лідера та спроба розповсюдження за принципом «анаконди» по приморським областям України кремлівського проєкту «Новоросія – Україна без моря» в недалекому 2014-му”, — додала співбесідниця.

Крім того, О. Врублевська заявила, що необхідно переглянути парадигму підходів до Державного оборонного замовлення і Державних цільових оборонних програм, які вимагають багаторівневої внутрішньої та зовнішньої кооперації. А фундаментом такого підходу повинна стати міжнародна нормотворча практика – Національна стратегія морської безпеки та Військово-морська доктрина як складові Стратегії національної безпеки та Воєнної доктрини відповідно.

«В цьому процесі не повинно бути «шарахань», які останнім часом, стали постійними і занадто політизованими, а в окремих проєктах – бізнес-зацікавленими. Ми пропонуємо «відкритий діалог» на всіх етапах формування та координування процесу, безумовно на системному принципі, що дасть можливість розподілити наявні ресурси з максимальною ефективністю», — підсумувала О. Врублевська.