Якщо казати про системні поставки ОВТ в ЗСУ, то можна розгледіти чимало проблемних моментів. В Україні відсутні механізми формування пріоритетів та їх реалізації. Відсутня система розвитку технологій.

Про це ІА «ОПК» на умовах анонімності повідомив один з директорів потужного підприємства ДК «Укроборонпром».

«Сама система закупівель настільки зарегульована та проблематична, що робить для Міноборони більш бажаним імпорт. А підприємства-постачальники, як тільки в них з’являється можливість експорту зброї, кажуть про небажання брати участь у виконанні держоборонзамовлення (ДОЗ)», — додав він.

На умовах анонімності керівник одного з найбільш успішних підприємств приватного ОПК зазначив наступне: «Чим більше ми втягуємся у ДОЗ, тим менше нам хочеться мати справу з державним замовником. На відміну від зовнішньоекономічної діяльності, ми тут працюємо в дивних, інколи неприпустимих умовах. Починаючи з того, що прибутку лише 10 відсотків, і завершуючи тим, що умови передплати просто знищують підприємство. На виконання великого оборонного проєкту підприємство отримало 67 відсотків авансу замість 80. З іноземними замовниками ми не маємо й частини таких проблем».