Стан польської армії привертає до себе чимало увагу, адже Польща, в якій живе майже 40 млн людей, є однією з важливих країн-членів НАТО на східному фланзі. Як посилює оборонний потенціал РП, і з якими проблемами стикається в нинішній час — спробуємо розібратися.
Польські плани переозброєння
Головною загрозою для Польщі називають Росію. У документі «Оборона Республіки Польщі» чітко і відверто прописано, що Росія і її агресивна політика є загрозою для країни і регіону.
Така постановка питання призводить до того, що в Польщі вже багато років триває дискусія про те, як саме повинна виглядати сучасна армія. Польська влада, в першу чергу, говорить про витрати на збройні сили, підкреслюючи, що країна витрачає на армію близько 2% ВВП — стільки, скільки вимагає НАТО. При цьому, на думку деяких експертів, витрати на озброєння — це ілюзорна безпека.
Проблема польської армії, про яку йшла мова з нагоди проведення у Варшаві військового параду в серпні 2018 року, полягає в тому, що, незважаючи на всі інвестиції, у польській армії до сих пір переважно старе обладнання. Так протистояти російським танкам будуть не стільки сучасні «Леопарди», скільки T-72M1, яких у Польщі більше, ніж «Леопардів» і PT-91 Hard. Аналогічна ситуація з бронетранспортерами Rosomak. Сучасні піхотні машини цінуються і в Польщі і за кордоном, однак на фронт солдати будуть вимушені відправитися на БМП-1 — на радянських гусеничних бойових машинах піхоти.
На думку фахівців американського Центру стратегічних та бюджетних оцінок (ЦСБО), для країн східного флангу НАТО існує ризик раптової і швидкої агресії з боку Росії під прикриттям «захисного куполу» A2 / AD, з використанням елементів гібридної війни і методу «досконалого факту» (тобто, створення бажаної ситуації, незалежно від обставин). В аналітичному звіті ЦСБО «Зміцнення оборони східного кордону НАТО» містяться рекомендації щодо посилення військової присутності США у Європі, з приділенням особливої уваги Польщі. Зокрема, у матеріалі перелічено елементи російської A2/AD, серед яких є: ракетні комплекси класу «земля-земля», «повітря-земля» та «море-земля», системи протиповітряної оборони (ППО), засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), кібервійни та протисупутникової боротьби, а також конвенціональна артилерія.
Звичайно станом на сьогодні, в разі раптового нападу Республіка Польща не матиме можливості провести раптове «блокування» сил противника задля збереження цілісності державного суверенітету. Головною умовою «виживання» для Польщі є допомога з боку НАТО. Ось тільки підкріплення і допомогу Варшаві довелося б чекати 30 днів, протягом яких вона самостійно повинна була б протистояти противнику.
Експерти ЦСБО висловили рекомендації щодо розміщення на території РП на постійній основі конкретних підрозділів, серед яких мають бути: штаб дивізії армії США (зі штабом корпусу — у Німеччині), реактивна артилерія та ППО, підрозділи бойової підтримки, нова бронетанкова бригада, сформована з техніки зі складів APS (APS — Army Prepositioned Stock) – програма Пентагону, націлена на підтримку Національної військової стратегії шляхом розміщення у різних районах світу складів життєво важливих військових запасів). На думку американських експертів, завдяки цьому армія США могла б більше ефективно реагувати на зовнішні загрози Варшави.
Відносно новим явищем для польських збройних сил є війська територіальної оборони — ініціатива нинішнього уряду, яка повинна допомогти країні при будь-якій загрозі, в тому числі, в разі гібридної війни. Солдати територіальних військ, якщо говорити просто, — мобілізовані громадяни, які вирішили приєднатися до збройних сил і головне завдання яких — захищати свій район «навіть коли інші підуть».
Перші підрозділи територіальних військ в Польщі були сформовані в 2016 році на території Підляського, Люблінського і Підкарпатського воєводств. Створення подібних формувань в регіонах, що межують з Німеччиною або Чехією, заплановано на 2019 рік.
Ідея створення подібного роду військ непогана. Як зазначає американський аналітик і стратег Філіп Петерсен, солдати територіальних військ можуть бути корисні в захисті ключових міст в разі атаки: «Ідея міністра Мацеревича про створення чогось на кшталт Національної гвардії дуже хороша, якщо, звичайно, ця армія буде гідно озброєна і підготовлена» .
Що стосується саме польського погляду на стан ситуації, то президент Польщі Анджей Дуда підписав 31 липня постанову про основні напрями розвитку Війська Польського на 2021-2035 роки. Даний документ, зміст якого є суворо конфіденційним, розроблений спільно Бюро національної безпеки, Міністерством національної оборони і Генеральним штабом. Він стане основою для підготовки інших плануючих документів в сфері оборонного будівництва на 15-річний період, в першу чергу відповідних програм розвитку польських збройних сил і їх технічної модернізації. Слід зазначити, що постанова вперше визначає цілі оборонного будівництва держави на такий тривалий термін. Це пов’язано з тим, що деякі програми розвитку Війська Польського вимагають визначення їх фінансових параметрів на більш ніж 10-річну перспективу.
Одним з основних досліджуваних питань буде вироблення найбільш ефективних способів протидії так званим «гібридним» загрозам. Крім того, очевидно, що будуть уточнені і програмні документи міноборони на період з 2013 по 2022 роки, а також напрямки технічної модернізації Війська Польського, передбачені відповідним планом на період до 2026 року.
У лютому 2019 року були остаточно скориговані плани з оснащення новими видами озброєнь польської армії. Загальна сума витрат на ці цілі в 2019-2026 роках повинна скласти близько 164 млрд. злотих. При цьому основними програмами технічної модернізації є такі як «Гарпія», а це закупівля 32 багатоцільових винищувачів п’ятого покоління; «Нарев» — поставка систем ППО ближньої дії, «Крук» — нові ударні вертольоти для сухопутних військ; «Cyber.mil.pl» — закупівля новітнього криптографічного та комп’ютерного обладнання для військ кібернетичної оборони; а також «Вісла» — поставка систем ППО середньої дальності «Петріот». Крім того відомо, що Варшава сфокусується на тактичних безпілотних літальних апаратах середньої дальності «Гриф» та мікро-БАК для ведення розвідки переважно на урбанізованої місцевості «Важка».
Також на меті у Польщі в 2019-2026 є закупівля розвідувальних літаків, здатних вести видову, радіоелектронну і радіолокаційну розвідки «Пломикувка», «Мечник» — кораблі оборони узбережжя, «Орка» — нові підводні човни, «Регіна» — дивізійний вогневої модуль на основі самохідних гаубиць «Краб», батарейний вогневої модуль самохідних мінометів «Рак», «Хомар» — закупівля американських реактивних систем залпового вогню HIMARS. Зокрема, інформується також про інтерес Варшави до нових протитанкових ракетних комплексів «Пустельник» та «Борсук» — нові БМП польського виробництва, а також «Мустанг» — поставка вантажних автомобілів високої прохідності. При цьому наголошується, що в першу чергу сучасними озброєннями будуть оснащуватися з’єднання і частини формується на сході країни 18-ї механізованої дивізії зі штабом у м. Седльце.
В цілому, польське керівництво не приховує своїх планів щодо посилення оборони північно-східних рубежів країни. Основними напрямками в даному контексті стануть збільшення штатів 16-ї механізованої дивізії, завершення формування багатонаціональної дивізії «Північно-Схід» зі штабом у м. Ельблонг, частин територіальної оборони, розгортання протитанкового артилерійського полку в г.Сувалкі, створення військ кібернетичної оборони.
Всього на технічну модернізацію збройних сил Польщі, згідно з новим планом, планується витратити близько 185 млрд злотих ($ 48,8 млрд за поточним курсом), що більше, ніж передбачав попередній план (140 млрд злотих або близько $ 37 млрд. в поточних цінах). Якщо врахувати вже зроблені витрати за 2017 до 2018 рр., То до 2026 р. належить освоїти близько 164 млрд злотих.
Пріоритети плану технічної модернізації Польщі, по-перше, свідчать про те, що Польща зміцнює ударні можливості своїх збройних сил для протидії створеної Росією зоні заборони і обмеження доступу і маневру (A2 / AD) в Калінінградській області і відповідними можливостями збройних сил Білорусі.

Польські погляди на розбудову війська
Якщо вже розмовляти про розбудову війська, то необхідно, насамперед, пригадати, що міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак впевнений, що армія країни повинна бути збільшена вдвічі і налічувати 200 тисяч солдатів замість нинішніх 100 тисяч. «У нас повинно бути принаймні 200 тисяч. Я переконаний, що польська армія повинна налічувати ще більше солдатів, бо це — гарантія безпеки. Кожен з нас, польок і поляків, може розвиватися тільки тоді, коли Польща в безпеці », — заявив Блащак.
Міністр вважає, що пріоритетним напрямком його політики як раз і є збільшення чисельності армії. Для цих цілей в країні була розроблена і запущена програма «Стань солдатом Республіки Польща». При цьому, при поданні плану технічної модернізації міністерством національної оборони було особливо виділено 16 оборонних програм. Пріоритетними з них міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак назвав шість (Harpia, Narew, Kruk, Cyber.mil.pl, Orka і Homar).
Програма Harpia ( «Гарпія») була розпочата в листопаді 2017 г. Спочатку мова йшла про закупівлю 48-64 нових багатоцільових винищувачів, покликаних замінити зношені багатоцільові винищувачі МіГ-29 і винищувачі-бомбардувальники Су-22 радянського виробництва. Серед можливих кандидатів на їх заміну називалися американські F-16V, F-35, F / F-18E / F, європейський винищувач Eurofighter Typhoon і шведський JAS-39E / F Grippen. Однак, представляючи програму технічної модернізації, Блащак заявив про намір якомога швидше закупити багатоцільові винищувачі саме п’ятого покоління. І хоча конкретна модель спочатку не було названо, тим самим коло претендентів автоматично був звужений до одного літака — F-35 Lightning II американської компанії Lockheed Martin. Звичайно, є ще і F-22 Raptor п’ятого покоління тієї ж фірми, але він вже знятий з виробництва, занадто дорогий і, головне, його поставки на експорт заборонені Конгресом США через побоювання витоку технологічних секретів. Російські ж (Су-57) і китайські (J-20 і J-31) винищувачі п’ятого покоління з причин, що не вимагає в даному випадку якихось роз’яснень, можна не враховувати. Пізніше те, що мова йде саме про F-35, підтвердив президент Польщі Анджей Дуда.
Якщо США погодяться продати Польщі F-35, а сумніватися в цьому не доводиться, то польські ВВС стануть першими в Східній Європі, які отримають машини цього типу.
F-35 — літак досить суперечливий. З одного боку, він виконаний із застосуванням стелс-технологій, що, як вважається, дасть йому можливість, залишаючись невидимим для радарів, атакувати нічого не підозрюють супротивників першим з великої відстані. З іншого боку, якщо раптова атака зірветься, то по маневреності в ближньому повітряному бою через недостатню тяглоозброєність і високою питомою навантаження на крило F-35, на думку експертів, поступається російським винищувачам покоління 4 ++ Су-35 і винищувачів п’ятого покоління Су -57 (останні, втім, ще не надійшли в стройові частини).
Можливості F-35 як ударного літака обмежені порівняно невеликою масою озброєння у внутрішніх відсіках (близько 2 т). А з зовнішніми підвісками літак перестає бути невидимим для радарів і втрачає свою головну перевагу. F-35 дуже дорогий як сам по собі, так і в експлуатації ($ 89 млн за одиницю модифікації для ВВС станом на липень 2018 р експлуатація літака обходиться в $ 5 млн на рік). Це поки «сира» машина, яка страждає багатьма «хворобами». Станом на січень минулого року, у F-35 було виявлено 966 критичних недоліків. 111 з них належали до першої категорії складності (можуть привести до загибелі, важку травму, професійних захворювань), а 855 — до другої (несправність окремих елементів конструкції і бортових систем). Процес усунення недоліків затягнеться як мінімум до 2024 р що залишає Польщі надію отримати більш-менш доведений до розуму літак. Але не факт, що в процесі усунення недоліків на світло не вилізуть нові, що вже відбувається. Всього Польща має намір придбати 32 винищувачі п’ятого покоління. Мінімальна вартість їх закупівлі оцінюється в 20 млрд злотих ($ 5,27 млрд).
Програма Narew ( «Нарев») передбачає виробництво в Польщі за ліцензією зенітних ракетних комплексів (ЗРК) малої дальності для заміни модернізованих в Польщі, але вже застарілих ЗРК 2K12 «Куб» і 9К33 «Оса» радянського виробництва. Фаворитом вважається ЗРК Land Ceptor з уніфікованими зенітними керованими ракетами (ЗУР) нового покоління CAMM (Common Anti-air Modular Missile) і CAMM-ER (Extended Range) британського відділення європейського консорціуму MBDA.
Але фактично зараз вибір Польщею конкретного ЗРК залежить від США, оскільки нові зенітні ракети передбачається інтегрувати з закупленої Польщею інтегрованою системою бойового управління ППО і ПРО IBCS фірми Northrop Grumman.
Які це будуть ЗУР — в кінцевому рахунку вирішать Northrop Grumman і офіційний Вашингтон. У зв’язку з цим досить високі шанси американської компанії Raytheon, яка спільно з норвезькою компанією Kongsberg розраховує продати Польщі ЗРК NASAMS з ЗУР сімейства AMRAAM. Raytheon заявляє, що саме NASAMS найкращим чином доповнить вже куплені Польщею у неї ж ЗРК Patriot середньої дальності. При цьому слід також мати на увазі, що контракт на закупівлю ЗРК NASAMS в жовтні 2017 року вже уклала сусідня з Польщею Литва.
Програма Kruk («Ворон») передбачає закупівлю як мінімум 32 ударних вертольотів для заміни застарілих Мі-24Д радянського виробництва. Технічні ресурси цих машин добігають кінця, з 2012 р вони більше не мають протитанкових керованих ракет (ПТУР) через закінчення терміну їх придатності і можуть підтримувати сухопутні війська тільки за допомогою 23-мм гармат, 12,7-мм кулеметів і некерованих ракет калібру 57-мм.
Американці пропонують на заміну Мі-24 вертольоти Boeing AH-64E Apache Guardian і Bell AH-1Z Viper, європейський консорціум Airbus Helicopter — вертольоти Tiger. А італійська фірма Leonardo уклала угоду з Polska Grupa Zbrojeniowa S.A. (PGZ) про спільну розробку для програми Kruk бойового вертольоту AW249.
До появи наступників польські Мі-24 пройдуть модернізацію, що включає, зокрема, оснащення їх сучасними ПТУР Hellfire або Spike, яку може здійснити авіаремонтний завод WZL-1 в Лодзі.
Програма Orka («Косатка») — закупівля польськими ВМС трьох неатомних підводних човнів, озброєних крилатими ракетами великої дальності для нанесення ударів по наземних цілях типу Raytheon Tomahawk або MBDA NCM (MdCN). Нові підводні човни призначені для заміни двох, що залишилися в ВМС Польщі застарілих дизельних підводних човнів типу Kobben і дизельного підводного човна Orzeł проекту 877Е радянського виробництва. Потенційними претендентами на поставку є три компанії — французька Naval Group (c проектом Scorpene), німецька ThyssenKrupp Marine Systems (TKMS) (з проектом 212CD) і шведська Saab AB (з проектом А26). Очікується, що після вибору підрядника поставки човнів почнуться між 2024 і 2026 рр.
Програма Cyber.mil.pl націлена на забезпечення кібербезпеки держави і громадян в кіберпросторі. В її рамках в Польщі створюються війська оборони кіберпростору. Перший підрозділ кібервійськ буде створено вже цього року, а повністю їх формування завершиться в 2020 р Війська оборони кіберпростору отримають сучасне криптографічне і ІТ-обладнання на суму 3 млрд злотих.

Програма Homar («Лобстер») передбачає закупівлю для польських сухопутних військ ракетних систем з дальністю ураження до 300 км.
13 лютого 2019 року з урядом США було укладено угоду на суму $ 414 млн (близько 1,5 млрд злотих) на поставку першого дивізійного комплекту ракетної системи M142 HIMARS.
Відповідно до угоди, Польща до 2023 року має отримати 18 бойових самохідних пускових установок (ПУ) і дві навчальні ПУ, а також керовані реактивні снаряди GMLRS, балістичні оперативно-тактичні ракети (ОТР) ATACMS, практичні ракети LCRR, а також супутню техніку і системи . Надалі передбачаються нові закупівлі.
При цьому Маріуш Блащак не включив в число терміново-пріоритетних такі програми озброєння як:
Wisła («Вісла»), а саме програма закупівля ЗРК середньої дальності. Контракт на першу фазу ППО середньої дальності на суму $ 4,75 млрд був підписаний 28 березня 2018 г. Він передбачає постачання до кінця 2022 р двох батарей американських ЗРК Patriot з ЗУР PAC-3 MSE . На другій фазі програми «Вісла» після 2024 року передбачається закупити ще шість батарей ЗРК Patriot, але вже з більш дешевими ЗУР SkyCeptor, Gryf ( «Гриф») – це програма закупівлі тактичних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) середньої дальності, здатних нести керовані боєприпаси, Ważka ( «Стрекоза») – програма закупівлі мікробеспілотніков вагою не більше 1600 г, призначених в основному для розвідки в урбанізованих районах в денний і нічний час, а також Płomykówka ( «Сипуха») – програма закупівлі розвідувальних літаків візуальної (IMINT), електронної (SIGINT) і радіолокаційної (RADINT) розвідки, можливо, на платформі Airbus С-295, Miecznik ( «Меч-риба») – програма закупівлі трьох багатоцільових кораблів для оборони узбережжя. Міністр національної оборони Польщі не уточнив, чи будуть це корвети або більші фрегати, Regina ( «Регіна») – програма закупівлі дивізійних вогневих модулів 155-мм самохідних гаубиць Krab, Rak ( «Рак») – програма закупівлі батарейних вогневих модулів 120-мм самохідних мінометів Rak, Pustelnik ( «Пустельник») – програма закупівлі нових легких ПТУР. Серед можливих варіантів називають, зокрема, ПТУР Enforcer європейського концерну MBDA. Borsuk ( «Барсук») – програма закупівлі бойових машин піхоти (БМП) для заміни застарілих БМП BWP-1 (вироблялися в Польщі за ліцензією радянських БМП-1). Нова БМП розроблена польською компанією Huta Stalowa Wola SA (HSW) на базі модульної гусеничної платформи UMPG. БМП Borsuk буде в двох варіантах: полегшеному плаваючому і важкому неплавучему з посиленим захистом. БМП штатно оснащена нежилим бойовим модулем ZSSW-30 з 30-мм автоматичною гарматою, спареним 7,62-мм кулеметом і двома або чотирма пусковими установками ПТУР Rafael Spike-LR ізраїльського виробництва, Mustang ( «Мустанг») – програма закупівлі високомобільних неброньованих і броньованих легкових / великовантажних автомобілів з колісною формулою 4х4 для заміни автомобілів Honker польського виробництва.
А також у лютому поточного року повідомлялося, що міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак представив концепцію щодо створення сил оборони кіберпростору. За словами Блащака, сили оборони кіберпростору будуть новою структурою в польській армії. «Ця структура буде поєднанням Національного центру криптології та інспекції інформатики. Щоб ця структура працювала добре, люди завжди є ключовими, усі ті, хто створить армію захисту кіберпростору, — підкреслив міністр.
Глава міністерства оборони також призначив свого повноважного представника для створення сил оборони в кіберпросторі. Ним став полковник Кароль Моленда, фахівець з кібербезпеки, який раніше працював у військовій контррозвідці.
Блащак наголосив, що створення сил оборони в кіберпросторі — це імплементація керівних принципів НАТО.
Ми солідарні з союзниками, і безпека — один з наших пріоритетів», — запевнив Блащак.
Війська територіальної оборони Польщі найближчим часом будуть складати 53 тис.чол. Насамперед, варто зазначити, що Війська територіальної оборони це сьогодні найбільш швидко зростаючий вид збройних сил Польщі. В даний час вони нараховують 17 тис. чоловік і складаються в основному з добровольців. В їх структурі 2,9 тис. професійних військовослужбовців, які зайняті організацією курсу підготовки.
За задумом керівництва оборонного відомства запланувало сформувати 17 бригад Військ територіальної оборони загальною чисельністю 53 тис. чоловік. До кінця 2019 року в підрозділах територіальної оборони повинні вже проходити службу близько 25-35 тис.
За деякими даними, бажаючих вступити до лав військ Війська територіальної оборони досить багато. Звичайно ж, в деяких районах країни, особливо там, де вже є регулярні військові частини, їх менше, але це не заважає в цілому організації системи підтримки військових навичок цивільного населення.
Офіційно сили Війська територіальної оборони призначені для підтримки регулярних військ в разі військових дій в місцях їх проживання. На практиці мова йде про добре організованих і навчених формуваннях з широким спектром завдань, в тому числі боротьба з розвідувально-диверсійними групами в зоні відповідальності; забезпечення безпеки перекидання сил і засобів регулярних збройних сил Польщі до району оперативного застосування, охорона об’єктів інфраструктури, пошуково-рятувальні операції, а також ведення партизанської війни.
Цікаво, що територіальним планується залучити і до операцій в такій сфері як кіберпростір. Саме таким чином, Військо Польське сподівається задіяти IT-фахівців, оскільки не має можливості запропонувати їм в діючих збройних силах більш вигідні умови і хороші зарплати в порівнянні з IT-кампаніями. До слова, для держави утримувати війська Війська територіальної оборони набагато дешевше, ніж регулярну армію.
Як відомо, вступивши до лав Війська територіальної оборони, немає необхідності залишати основну роботу. Добровольці залучаються на навчання з регулярними військами тільки у вихідні дні. Крім того, ці «військові ігри» щомісяця оплачуються державою.

ВТС Польщі з США: ставки на потужного союзника
Станом на серпень 2019 року з’явилася інформація щодо готовності Польщі до підтримки військово-морської місії ініційованої Сполученими Штатами для безпеки судноплавства в Ормузькій протоці. Фахівці одразу визначили ситуацію як приклад сплати Варшави виключного рівню військово-технічного співробітництва із Вашингтоном. Польський міністр закордонних справ Яцек Чапутовіч допустив “певний вид підтримки” з боку Варшави, хоча й без уточнень. Якщо мова про участь польських військово-морських сил, то варто очікувати відрядження одного з фрегатів типу Oliver Hazard Perry до регіону. На озброєнні ВМС Польщі перебуває два таких кораблі – «Generał Kazimierz Pułaski» (272) та «Generał Tadeusz Kościuszko» (273), які були отримані від США в першій половині 2000-х років. Щодо участі інших польських кораблів – варіант виключений через їх малу автономність. Досить цікаво, що Чапутовіч також розкритикував позицію європейських партнерів щодо США, зокрема Німеччини, яка відмовилася брати участь в місії, так як вважає стратегію максимального тиску на Іран невірною.
Ставки Варшави на Вашингтон вже давно перетворилися на тенденцію. Ще у 2018 році повідомили, що одночасно в Польщі і США на озброєння буде прийнятий новий варіант системи ППО Patriot. Перша поставка буде включати 208 ракет, 16 пускових установок і чотири радіолокаційні станції. «Нова система протиракетної оборони Patriot буде впроваджена одночасно як у польській армії, так і в армії американської», — зазначив міністр національної оборони республіки. Крім того, Блащак розповів, що йдуть переговори про другу фазу поставок до Польщі елементів системи Patriot. Він додав, що переговори по першій фазі пройшли добре.
Передбачається, що польська армія в другій фазі поставок Patriot отримає новітній радар, а також пускові установки і додаткові ракети. Планується, що до Польщі перші ЗРК Patriot надійдуть в 2022 році. Як раніше багаторазово заявлялося представниками польського керівництва, очікується, що нові системи ППО будуть розміщені недалеко від кордону з Росією.
У липні 2018 року Міністерством національної оборони Польщі та Міністерством оборони США було підписано угоду про постачання Варшаві комплексів Patriot. Документ був підписаний під час приїзду американського президента Дональда Трампа в Варшаву. У ньому говориться, що системи будуть передані Польщі до 2022 року. Планується, що на першому етапі — в 2021-2022 роках — в Польщу будуть поставлені дві батареї Patriot з ракетами PAC-3 MSE і елементами системи управління і зв’язку IBCS.
До того ж, американці рекомендують Польщі теж розгорнути посилений зенітно-ракетний дивізіон малого радіусу дії не лише з ракетними комплексами, але й із засобами некінетичної дії (наприклад, лазерними). У поєднанні з комплексами «Patriot» він повинен використовуватися для захисту від повітряних загроз, включаючи БПЛА, маневрені ракети та літаки. Така оборона потрібна як для армії, так і для ключової інфраструктури.
При цьому уряд Польщі домовився про збільшення чисельності американського контингенту на території країни і зараз між Варшавою і Вашингтоном триває узгодження деталей. Раніше Блащак заявляв, що збільшення військового контингенту буде корисним і для польської, і для американської сторін, оскільки для Вашингтона це означатиме реалізацію однієї зі стратегічних цілей — посилення безпеки в регіоні.
Відомо також, НАТО підтвердила, що планує створити сховище для військової техніки США в Польщі, а роботи розпочнуться у 2019 і будуть тривати два роки. До того ж стало відомо, що Польща закуповує у Сполучених Штатів Америки реактивно-артилерійські системи підвищеної мобільності HIMARS, але, не дивлячись на це, у Росії заявили про те, американські ракети в Польщі «становлять лише гіпотетичну небезпеку» для Росії.
Цікавим фактом є те, що американський виробник зброї — компанія Northrop Grumman — отримала контракт майже на $ 350 млн на поставку Польщі новітньої інтегрованої системи бойового управління протиповітряної і протиракетної оборони IBCS. Як підкреслюють фахівці Northrop Grumman, їх розробка дозволяє забезпечити ефективне керівництво ешелонованої системою ППО і ПРО. Втім, IBCS досі не прийнята на озброєння в самих Сполучених Штатах. Польща стане першим закордонним державою-партнером, що співпрацює IBCS. Застосування IBCS дозволить Польщі розширення можливостей застосування своєї інтегрованої системи протиповітряної і протиракетної оборони відповідно до радикальної модернізацією, що проводиться в цій галузі армією США, а також забезпечити повну інтеграцію своїх сил ППО в союзних операціях. За інформацією, яку публікує виробник, IBCS функціонує на основі сетецентричного загальноорганізаційного підходу, на противагу застосовуванню вертикально інтегрованих систем управління. IBCS повинна створювати ешелоновану систему ППО, ключовим елементом якої є ЗРК Patriot з радіусом захоплення аеродинамічній цілі до 90 км, а інші системи меншого радіуса дії, включаючи ракетно-гарматні, повинні працювати з ним в зв’язці.
Такий розвиток подій тільки підкреслює те, що США та Польща зацікавленні у співробітництві союзники, а їх ВТС останніми роками тільки набирає обертів.
Інженерний корпус американської армії опублікував ще два проекти щодо поліпшення військової інфраструктури в Польщі. Так, на авіаційній базі Повідз планується побудувати додаткові залізничні колії для транспортування військових вантажів. На базі обладнають кінцеву станцію і вузол постачання для зберігання військового майна Сухопутних військ США.
Президент США Дональд Трамп і лідер Польщі Дуда підписали спільну декларацію про оборонну співпрацю, згідно з яким Вашингтон має намір розмістити в Польщі ескадрилью розвідувальних безпілотників MQ-9.
«Створення ескадрильї розвідки ВПС США MQ-9 в Польщі. Сполучені Штати мають намір обмінюватися інформацією, отриманою в результаті операцій цієї ескадрильї, в міру необхідності, на підтримку наших оборонних цілей», — говорить один з пунктів декларації, яку розповсюдила прес-служба Білого дому .
Згідно з офіційним повідомленням, США також планують розширити свою нинішню військову присутність в Польщі, яке налічує приблизно 4,5 тис. Військовослужбовців. «Очікується, що в найближчому майбутньому ця постійна присутність збільшиться приблизно на 1000 військових США», — йдеться в документі. Крім того, в планах Вашингтону і Варшави «створення і спільне використання» Центру бойової підготовки в Дравсько-Поморському, а також інших місцях країни. Польща зобов’язується створити інфраструктуру для «забезпечення присутності бойової групи бронетанкової бригади, бригади бойової авіації та батальйону підтримки бойового забезпечення».
Також передбачається будівництво військового аеродрому «з метою підготовки чи в разі непередбачених обставин» і розгортання штабу дивізії США і підрозділи сил спеціальних операцій США «для підтримки повітряних, наземних і морських операцій».
Деякі висновки.
Польща спромоглася перетворитися на надійного союзника США, який служить центром тяжіння американських зусиль щодо стримування в Центральній Європі. США реалізують проекти на території Польщі ще з 1990-х років ХХ століття, інвестиції у Польщу особливо посилилося у зв’язку з загостренням американо-російських відносин. Важливо розуміти, що США розглядають Польщу як одну з головних опорних точок в Європі. Для Вашингтону — це запасний сухопутний авіаносець і плацдарм для систем ПРО. Польська влада підтримує свого західного союзника і при необхідності дозволить американцям в рази наростити військову інфраструктуру. Але, насамперед, Польща – це самостійна держава з чітко сформованою оборонною політикою. Для України Польща може бути прикладом розгортання та ведення військово-технічної співпраці. Аналізуючи оборонну політику Польщі, можна помітити, що держава «балансує» між ВТС і створення власного озброєння і таким чином досягає бажаних результатів. Так як і Польщі, Україні необхідно збільшити структуру й чисельність армії в широкому сенсі. Якщо дивитися з точки зору сучасного озброєння, то українським фахівцям варто звернути більшу увагу на роботизовану техніку. Людський «ресурс» занадто важливий для держави, тим паче, якщо звернути увагу на розвиток сучасних технологій в Україні. Наша країна має великий потенціал, але, нажаль, також брак можливостей для реалізації.
Отже, можна зробити висновок, що Україні необхідно тримати курс на ЄС та НАТО, але навіть за умов розгорнутого ВТС робити ставки на розвиток свого власного озброєння, створення та впровадження власних технологій. Та брати при цьому від іноземних партнерів усе, що здатне посилити високотехнологічний сектор.

Дмитро Бадрак,

експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння