Українська армія намагається наступати в напрямку узбережжя Чорного моря, Зеленський дає зухвалу відповідь на твердження Владіміра Путіна про те, що Україна — це нібито не справжня країна. Але Україна не просто вижила, вона може навіть повернути собі частину окупованих територій. Про йдеться в статті Washington Post 31 серпня.
Військові стратеги впродовж століть говорили, що найкраща оборона — це хороший наступ. І якщо український рух в бік узбережжя досягне успіху, це відновить економічну життєздатність країни, знявши тиск з важливого порту в Одесі. Більше того, такий успіх може поставити під загрозу російську окупацію Криму, зруйнувавши сухопутний коридор між півостровом і частиною Донбасу, яку Москва змогла захопити.
Українські і американські чиновники не говорять про деталі наступу. Але відкриті джерела дають зрозуміти, що українці намагаються витіснити російські сили від Дніпра в напрямку Херсона, а також від Запоріжжя в напрямку Криму і Азовського узбережжя. Але атаки в інших частинах країни теж дуже вірогідні.
Видання нагадує, що поточні можливості України з’явилися завдяки поставкам американських систем HIMARS і іншої високоточної зброї, яка дозволила українській армії знищувати російські польові штаби, склади боєприпасів, мости і транспортні вузли. Дні, коли росіяни могли безкарно сидіти біля кордонів і трощити українські міста ракетами, тепер в минулому. «Серед цілей командні центри. Росіянам дуже нелегко», — сказав неназваний чиновник США. Він пояснив, що українські удари дезорієнтували російську армію. Аналітики вважають, що Росія втратила тисячі офіцерів включно з сотнями полковників і десятками генералів. Українські удари змусили російських командирів постійно переміщувати свої штаби. І це ще більше погіршило проблеми Росії з логістикою і командуванням.
Ще одна велика перевага України у новій фазі війни — це партизанська кампанія за лінією фронту російських окупантів. Військове командування США попереджало своїх російських колег, що їм чекає жорстокий підпільний опір, як свідчить американський досвід в Іраку і Афганістані. Російські чиновники не прислухалися. І тепер їм доводиться мати справу з атаками, які вони не можуть придушити, попри всю свою вогневу силу. Кожен українець з телефоном — це потенційний збирач розвідувальних даних і коригувальник артилерії.
Ця партизанська кампанія, як і високоточні удари HIMARS — це продукт зусиль США з планування і підготовки українських військ. З 2014 року американські Сили спеціальних операцій вчили українців, як воювати з окупаційною армією, використовуючи бойові підрозділи, подібні до тих, які ефективно боролися проти бойовиків «Аль-Каїди» і «Ісламської держави». Генерал Річард Кларк, який цього тижня піде у відставку з посади начальника Командування сил спецоперацій США, пояснив в інтерв’ю, як Америка допомогла українським спецпідрозділам підготуватися до боротьби з російськими загарбниками.
«З 2014 року ми змогли створити умови. У лютому, коли росіяни вторглися, ми працювали з Силами спецоперацій України вже сім років. З нашою допомогою вони наростили силу, збільшили свою чисельність, але найважливіше, вони розвинули свої можливості як в сфері бойових атак, так і в області інформаційних операцій», — пояснив Кларк.
Готуючись до протистояння російському вторгненню, кожна бригада Сил спецоперацій України торік створила з місцевих жителів «роти опору» і почала їх тренувати. Такі роти були сформовані в Херсонській і Запорізькій областях, а також на Донбасі. Оскільки ці регіони були потенційними цілями для російського вторгнення.
«Сьогодні, якщо ти російський солдат, тобі доводиться постійно озиратися. Тому що не відомо, звідки з’явиться загроза в будь-який момент. Росіяни не можуть дивитися на будь-якого українця і знати напевне, що ця людина — не ворог», — сказав Кларк.
Підпільний опір знищив багатьох колаборантів на окупованих територіях. За останні кілька тижнів «чиновників», яких призначила Росія, вбивали або ранили, підриваючи їхні автомобілі. Декого з них отруїли чи застрелили. Зіштовхнувшись з запеклим українським опором, Москва почала активніше залучати до війни найманців з групи «Вагнер». Їх легко впізнати на полі битви. Тому що вони носять помітні шеврони з зображенням «смерті з косою» поруч з гаслами на зразок: «Смерть — наш бізнес і бізнес йде добре» або «Я не вірю ні в що, я тут заради насильства». Ця гротескна і цинічна брутальність відображає дух війни, яку розв’язав Путін. Але після 6 місяців битв наступ загруз. І російський «бізнес смерті», схоже, йде зовсім погано.