Василь Кравченко, президент Міжнародного інституту фінансів, доктор економічних наук

(Виступ під час міжнародної спеціалізованої науково-практичної конференції «Законодавче забезпечення парламентського контролю в оборонно-промисловому комплексі України» 14 березня, організованої ЦДАКР, DCAF та Інститутом законодавства ВРУ)

Я би хотів окреслити кілька аспектів проблематики щодо законодавчого забезпечення парламентського контролю у оборонно-промисловому комплексі. Я вважаю цю проблематику не випадковою, бо парламентський контроль в ОПК сьогодні є дуже слабким. Не пророблені механізми та процедури. А парламентський контроль повинен стати ефективним інструментом розвитку ОПК.

Проблематика ОПК сьогодні в Україні стоїть дуже гостро в силу того, що перед країною постали нові загрози, а на її сході йде справжня війна. ОПК України на початку 1990-х років був найпотужнішим серед європейських країн: понад 3500 підприємств, три мільйони робочих місць, один мільйон армії, третій ядерний потенціал в світі після США і Росії.

Нинішня ситуація зовсім інша. Існує індекс військової потужності, за яким, за результатами 2016 року Україна посідає 30 місце, поряд із Швецією та Мексикою. Ми виробляли продукцію від авіаносців і підводних човнів до сучасних танків. Тому стоїть питання оновлення ОПК України та його докорінна модернізація згідно з вимогами сучасного світу.

Парламентський контроль – це контроль парламенту за діяльністю виконавчої влади, уряду та інших органів державного управління, зокрема за виконанням своїх функцій та законів. В парламенті контроль відрізняється, в залежності від державного устрою в країні: чи це президентська республіка, чи парламентсько-президентська республіка, чи парламентська республіка. Україна є парламентсько-президентською республікою, а це означає, що у такій формі державного устрою парламентський контроль має відігравати дуже важливу роль у вирішенні державних питань, зокрема розвитку ОПК.

Сьогодні в Україні замість терміну ВПК використовують ОПК, що має значну різницю в підходах до сутності явищ. До сучасного ВПК входять не тільки об’єкти військової економіки, а й відповідні наукові підрозділи, ВНЗ, військові частини та організації, лобістські об’єднання підприємців, народні депутати, генералітет, верхівка державного апарату, верхівка Ради національної безпеки та оборони, Міністерство оборони та інші міністерства, СБУ, керівництво політичних партій, банки, що фінансують або кредитують військове виробництво. На жаль, в Україні не створено умов для того, щоб банки кредитували військову промисловість, для цього потрібні бути створені відповідні умови, передбачені певні гарантії, і має проводитися державна компенсація відсотків за такими кредитами. Підприємства не повинні платити відсотки за такими кредитами взагалі.

Термін ВПК увів у обіг 34-ий президент США Дуайт Ейзенхауер. Нам необхідно повернутися до початкового значення цього терміну. Оскільки ВПК передбачає зовсім іншу модель розвитку, ніж ОПК.

Контрольні функції парламенту проявляються безпосередньо вже на етапі законотворчої діяльності, при розробці, обговоренні та ухваленні законів. Саме тут парламент може проявити свою ініціативу, а не просто чикати законопроект, який буде подано на розгляд, наприклад, президентом. Прикладом є Закон про державний бюджет, в якому також визначають і військове фінансування, вирішення багатьох кадрових питань, в тому числі призначення міністра оборони. Але невідкладні потреби розвитку ВПК полягають в умові швидкого ухвалення нових законопроектів. В першу чергу, мова йде про ухвалення Закону України про національну безпеку, який внесений президентом України, але, на мій погляд, потребує доопрацювання, що парламент може зробити.

В чинному законодавстві України поняття ОПК майже не вживається, є лише міжвідомча комісія з питань ОПК при Раді національної безпеки та оборони, яка є спадкоємицею відповідних державних комісій. Останні були створені ще при президенті Кучмі. Тому невідкладним є розробка і ухвалення Закону України про військово-промислову політику України, де будуть врегульовані питання функціонування ОПК. Має бути проведена інвентаризація підприємств ОПК. Необхідно підготувати Закон про зміни до бюджетного кодексу, щодо запровадження в Україні поняття військового бюджету, як окремого закону. Наприклад, військовий бюджет США с 1951 року ухвалюється окремим законом. А не у складі державного бюджету США. Необхідно підготувати проект закону та ухвалити його, вказавши про контрактну систему закупівлі для потреб держави та місцевого самоврядування. Та створити в цьому законі окремий розділ про запровадження контрактної системи військової закупівлі або оборонного замовлення. Необхідно підготувати зміни до Закону України про регламент Верховної ради, в частині визначення процедур парламентського контролю за розвитком ОПК, тому що на сьогодні в цьому законі про ОПК і слова не сказано. Також важливим документом, який повинен бути оформлений, є закон України про оборонний план країни на 5 років, як це робиться в Росії чи США.

Парламент має приймати участь у вирішенні такого ключового питання як створення повноважного органу державної влади з питань управління в галузі ОПК, мова йде зокрема про міністерство. У парламенті мають бути створені процедури і механізми контролю за витрачанням бюджетних коштів на військові потреби, експортом озброєння, корупцією у сфері ОПК. Також невідкладно потрібно вирішити питання створення Рахункової палати, яка буде здійснювати контроль за надходженням коштів до державного бюджету та їх доцільним використанням. В Україні необхідно створити уповноважений орган державної влади на зразок німецького інституту, який має назву: орган, уповноважений у справах військовослужбовців німецького бундестагу. Доцільним є вдосконалення структури та переліку комітетів Верховної Ради України, а саме створення Комітету з питань оборони, військово-промислового комплексу та національної безпеки, щоб ВПК був предметом діяльності цього Комітету.

У США поряд з Рахунковою палатою існує орган, що має назву Бюджетна служба Конгресу США. Вона має приблизно такий самий статус, як і Рахункова палата, але цей орган визначає, як і що буде впливати на соціально-економічний розвиток, тобто аналітичний уповноважений орган, який було б доцільно створити і в нашому парламенті. А також необхідно створити посаду головного ревізору України, в США така особа очолює Рахункову палату.

Необхідно зазначити, що парламентського контролю потребує ціла низка програм з розвитку ОПК, зокрема впровадження стандартів ЄС та НАТО, як в цивільному житті, так і в ОПК.