НЕОБХІДНА БЕЗПЕРЕВНА ПІДГОТОВКА КАДРІВ ДЛЯ ОПК – ЕКСПЕРТ

Питання кадрів наразі дуже важливе в Україні, зокрема й в галузі оборонно-промислового комплексу. Освіта, вміння та навички персоналу є вирішальними при вирішенні будь-яких науково-технічних проблем.

На цьому під час виступу на круглому столі: Національна компанія «Молодь та Індустрія 4.0» наголосив керівник відділу Національного інституту стратегічних досліджень, професор д.т.н. Віталій Бегма

Він також наголосив, що правильний підбір кадрів – це безумовна запорука успішної реалізації проекту, тому провідні компанії, корпорації, підприємства витрачають значні кошти та організаційні зусилля для залучення висококваліфікованого персоналу.

«Починаючи з 2014 року, на всіх рівнях стоїть питання вирішення кадрових питань в оборонно-промисловому комплексі України. Звучать заклики, підписуються меморандуми про співпрацю освітніх закладів з науково-промисловими підприємствами.  Але помітного поліпшення становища з кадрами в ОПК так і не відбулося. Науковий і кадровий потенціал галузі продовжує падати», — повідомив він.

В. Бегма додав, що навіть в концепції Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України, яка була введена дію 18 червня 2021 року зазначено, що серед основних причин незадовільного функціонування ОПК вказано незадовільний стан забезпечення підприємств робочими, технічними та інженерними кадрами. В стратегії прямо вказується, що однією з головних проблем розвитку  ОПК є складність в забезпечені цими кадрами та руйнація системи професійно-технічного навчання.

«Також зазначається, що одним із напрямів реалізації військово-промислової політики має бути створення системи безперервної підготовки кадрів для задоволення потреб оборонно-промислового комплексу. На сьогоднішній день особливо дається в знаки брак майстерних робітників, кваліфікованих інженерів та технологів.  Дефіцит кваліфікованого персоналу в оборонній галузі  накопичувався протягом багатьох років. Основними чинниками стали: відтік професіоналів в інші галузі, переїзд в інші країни, старіння персоналу та розрив спадкоємності передавання знань та майстерності між поколіннями, плинність кадрів через не престижність роботи в сфері ОПК», — наголосив він.

В ході доповіді В. Бегма заявив, що Україна стала країною-донором, яка готує кадри за власний рахунок для інших країни, що тягне як інтелектуальні та фінансові втрати.

На його переконання, відсутність програм та планів розвитку галузі економіки та комплексної оцінки перспективи кадрових потреб, зробили систему державного замовлення недосконалою, а саме держзамовлення вже давно втратило свій первинний сенс.

«Велика складність сьогоднішньої ситуації полягає ще в тому, що термін життя прикладних інженерних знань став коротшим за термін навчання вишах. Якщо раніше особа, що отримала вищу освіту могла 15-20 років відповідати умовам роботи в галузі, то сьогодні така динаміка, що освіти та кваліфікації вистачає десь на 5-7 років, а у високотехнологічних галузях на 1-2 роки. Тому наріз постає питання регулярного підвищення кваліфікації працівників промисловості», — пояснив експерт.

Підсумовуючи він сказав, що в українських реаліях спостерігаються такі різноспрямовані тенденції, а разом з підвищенням вимог до професійної кваліфікації зберігається низький престиж роботи на оборонних підприємствах та організаціях.

«При нинішньому фінансово-економічному стані значної частини підприємств оборонної промисловості, вирішення проблеми залучення та отримання молоді без спецзаходів державним підприємствам неможливо. Одним з найперспективнішим напрямом  збереження та розвитку потенціалу є безпосередньо співпраця підприємств оборонної галузі з навчальними закладами. В умовах, коли державне замовлення в освіті не відповідає галузевим можливостям, то така співпраця є чи не єдиним дієвим засобом підготовки фахівців для вітчизняних підприємств», — додав він.

Поделиться публикацией