Таке переконання висловив в інтерв’ю Security Talks головний інженер – перший заступник директора Львівського державного авіаційного ремонтного заводу Роман Качмар.
Головний інженер – перший заступник директора Львівського державного авіаційного ремонтного заводу Роман Качмар
За його словами, якщо говорити в загальному, літак МіГ-29 – це літак десь 70-років розробки, досить застаріла модель. Але базова платформа, планер (фюзеляж), двигун (силова установка) і системи літака в принципі не поступаються сучасним вимогам до виробів такого типу. «Єдине, що, як кажуть, трохи бракувало – це системи авіоніки, радіоелектронного обладнання, сучасного озброєння тощо. Тому в принципі модернізація спрямована саме на покращення параметрів ось цих систем. Експлуатант авіаційної техніки – Повітряні сили ЗСУ, – знають вади цього літака. Тому в принципі висказали свої побажання щодо покращення певних систем. І висунули технічні вимоги до модернізованого літака», — зазначив промисловець, розповідаючи про початок модернізації ЛДАРЗ парку літаків МіГ-29.
Зокрема, Роман Качмар зазначив наступне:
«Починали ми з першого варіанту модернізації, який був досить простим. Відповідно і витрати були не дуже значні. На підставі цих технічних вимог… в Києві є Державний науково-дослідний інститут авіації… сформував технічне завдання. На підставі цього технічного завдання, яке було опрацьовано разом з нашим підприємством, були визначені співвиконавці цих робіт. Базова відправна точка української модернізації така – усі розробники і підприємства, котрі виготовлюють готову продукцію для модернізації є суто українськими підприємствами, а комплекс робіт з модернізації було спрямовано на збільшення незалежності від іноземних держав у цій сфері.
На підставі технічного завдання був укладений державний контракт на виконання дослідно-конструкторської роботи «Модернізація літака МіГ-29 за першим варіантом», який був успішно реалізований. За першим варіантом у нас шість співвиконавців, які працювали пліч-опліч з нашим підприємством. Фактично ці шість підприємств, які стали розробниками і проектантами та виготовлювали окремі елементи з модернізації систем навігації, прицільного комплексу, радіостанції, супутникової навігації, систем вбудованого контролю попередження екіпажу і… А ми як головний виконавець цієї роботи, стали інтегратором цих усіх систем у літак. Тому з 2007-го по 2009 роки, всього за два роки, ми змогли зробити модернізацію за першим варіантом. І в 2009 році вона була прийнята на озброєння. Але їй передували певні напрацювання, оскільки ми займались питаннями модернізації ще з 1997 року. Брак коштів власних не дозволяв перейти в практичну фазу. А от у 2006 році завдяки іноземному замовнику справа зрушилася. Це був Азербайджан, і через «Укрспецекспорт» було укладено відповідний контракт з постачання партії літаків МіГ-29, який ми реалізували, в тому числі, із проведенням модернізації цих літаків. Зробити модернізацію за українськими стандартами, технічними вимогами, із залученням військових представників замовника – це був досить складний та скрупульозний шлях, який вимагав певного часу і чималих зусиль.
До речі, для інозамовника це дещо спростило процедуру, тому ми за два роки змогли зробити для Азербайджану 12 літаків – не тільки відремонтувати капітально, але й провести низку робіт із удосконалення — вони пізніше й стали прообразом першого варіанту модернізації».
Говорячи про зміст модернізації, головний інженер – перший заступник директора Львівського державного авіаційного ремонтного заводу повідомив наступне:
«Є, звісно, конкретні дані, але якщо говорити концептуально, то перший напрямок – це збільшення дальності виявлення і захвату повітряних цілей, приблизно на 20-25%. Це було реалізовано. Була встановлена сучасна система супутникової навігації, яка інтегрована зі штатною системою навігаційною СН-29 літака МіГ-29, нові системи вбудованого контролю, це система екран, новий накопичувач параметрів аварійних, так званий «чорний ящик», сітка частот радіостанції Р-862 під міжнародну була допрацьована. Літаковий відповідач замінений на сучасний, який працює і на цивільних аеродромах. Тобто літаки в змозі виконувати вже польоти міжнародними маршрутами, брати участь у міжнародних акціях, наприклад, миротворчих або інших. Ось це – основні. Далі пішло розширення, другий варіант модернізації. Це, коли літак вже стає багатофункціональним, отримує можливість вражати наземні цілі, використовувати для цього телевізійний канал. Є ракети і керовані авіаційні бомби з телевізійними головками самонаведення. Ось цей другий варіант вже додатково дозволяє вражати високоточною зброєю наземні цілі. Ну і багато інших…
Якщо говорити далі – після цього може бути і наступний, третій варіант модернізації, і так далі. Все залежить від наявності фінансів. А так – в принципі українські розробники і в тому числі наші підприємства в сукупності з ними в змозі фактично модернізувати за любим напрямком цей літак. І він може успішно експлуатуватись ще до 2040 року, маючи досить великий запас ресурсних показників, технічний стан прекрасний… капітальний ремонт, в процесі ремонту – модернізація».